Скільки біткоїнів контролює уряд США
Сполучені Штати збирали свій запас біткоїнів роками, хоча донедавна не називали його резервом. Монети переходили під контроль держави після розслідувань, конфіскацій і судових рішень у справах Silk Road, злому біржі Bitfinex та інших криптовалютних злочинів. Поступово США стали одним із найбільших державних власників BTC, не купуючи його на ринку й отримавши багатомільярдний запас завдяки порушникам закону.
Точний розмір американського запасу залишається невідомим, оскільки влада досі не оприлюднила його повного обліку. За даними Arkham Intelligence, пов’язані з урядом США адреси станом на вересень 2026 року містили близько 324,5 тисячі BTC вартістю приблизно $24,9 млрд (за поточною ціною). Однак ця цифра не дорівнює розміру стратегічного резерву, оскільки частину монет можуть повернути потерпілим, а право власності держави на деякі активи ще не підтверджене остаточно.
Втім, за цими підрахунками американський запас BTC уже перевищує резерви більшості держав і публічних компаній та становить близько 1,6% усіх уже видобутих біткоїнів. Більше має лише корпоративний лідер Strategy, який володіє 845 050 BTC.
Проте для ринку важливий не лише розмір запасу, а й те, що власник робитиме з монетами. Strategy може купувати або продавати BTC залежно від потреб бізнесу. Новий законопроєкт має визначити, як розпоряджатиметься «своїми» монетами американська влада.
Як працюватиме американський крипторезерв
Початок американському крипторезерву поклав Дональд Трамп у березні 2025 року. Своїм указом він зобов’язав державні відомства провести внутрішній облік цифрових активів і визначити, які конфісковані біткоїни можна передати до резерву. Однак указ не має сили федерального закону, тому наступний президент може змінити або скасувати встановлені ним правила.
Законопроєкт H.R. 8957, відомий як American Reserve Modernization Act, має зробити цю систему постійною. 16 вересня 2026 року Комітет із фінансових послуг Палати представників підтримав документ 28 голосами проти 21. Тепер його мають розглянути Палата представників і Сенат, після чого законопроєкт повинен підписати президент.
Документ закріплює дві окремі структури при Міністерстві фінансів. До Стратегічного резерву надходитимуть остаточно конфісковані BTC, які не потрібно повертати потерпілим. Інші криптовалюти зберігатимуть у Сховищі цифрових активів. Мінфін зможе продавати або обмінювати їх, щоб купувати біткоїни для резерву чи скорочувати державний борг. Отже, резерв зможе зростати не лише завдяки новим конфіскаціям BTC, а й через конвертацію інших вилучених токенів.
Передані до резерву BTC, за текстом H.R. 8957, не можна буде продавати, обмінювати чи використовувати як заставу щонайменше 20 років. Дані про запас публікуватимуть щокварталу разом із криптографічним підтвердженням контролю над монетами. Законопроєкт не передбачає закупівель за бюджетні кошти, однак дозволяє поповнювати резерв без нових видатків, зокрема конвертувати інші конфісковані криптоактиви (включно зі стейблкоїнами) у BTC.
Водночас новий американський крипторезерв суттєво відрізнятиметься від традиційних валютних резервів. За підходом Міжнародного валютного фонду, резервні активи мають бути доступними для покриття зовнішніх зобов’язань і фінансування в кризових ситуаціях. Біткоїни, які не можна продавати протягом 20 років, не виконуватимуть цієї функції. Тому крипторезерв радше стане довгостроковою державною інвестицією, а не джерелом ліквідності на випадок кризи.
Що зміниться для біткоїна
Для ціни біткоїна створення такого резерву — це позитивний, але не визначальний сигнал. Законопроєкт справді усуває ризик раптових розпродажів з боку самого уряду США, проте це рішення само по собі не гарантує нового бичачого циклу. Подальша динаміка ринку все одно залежатиме від припливу капіталу, дій регуляторів та економічної політики США, зокрема рішень ФРС і позицій долара на світовому ринку. Тож головний наслідок цього кроку — не негайне зростання курсу, а фундаментальна зміна статусу біткоїна, який найбільша економіка світу визнає активом для довгострокового зберігання.
Важливо також розуміти, що заморожування монет не спричинить миттєвого дефіциту на ринку, адже конфісковані біткоїни й раніше перебували під контролем держави та не брали участі в торгах. Втім, оскільки уряд зможе поповнювати резерв через обмін або продаж інших вилучених криптоактивів, це створить додаткове джерело попиту на BTC. Наскільки суттєвим воно буде, залежатиме від обсягу майбутніх конфіскацій і рішень Мінфіну, адже законопроєкт не встановлює графіків чи обов'язкових обсягів таких операцій.
Як крипторезерв може вплинути на долар США
Ідея створення суверенного крипторезерву розділила фінансові кола США на два табори. Для одних це системна загроза для національної валюти, тоді як інші вбачають у цьому єдиний шанс зберегти американську фінансову гегемонію в цифрову епоху.
Представники першого табору переконані, що державні інвестиції в децентралізований актив сигналізують про слабкість фіатної системи. Старший науковий співробітник Інституту Катона Джордж Селінн застерігає, що спроба підперти долар біткоїном є вкрай сумнівною й лише перекладає ризики спекулятивного ринку на державу. Цю позицію поділяє й партнер-засновник Castle Island Ventures Нік Картер, наголошуючи, що накопичення високоволатильного токена підриває довіру до долара та інституціоналізує нестабільність на найвищому рівні.
Проте існує й протилежний погляд, за яким легітимація крипторинку є не здачею позицій, а прагматичним маневром для порятунку американського держборгу. Головним інструментом у цій стратегії виступає не стільки сам біткоїн, скільки екосистема прив’язаних до долара стейблкоїнів.
Колишній спікер Палати представників США Пол Раян у колонці для The Wall Street Journal звертає увагу, що в умовах зростання боргу та скорочення купівлі облігацій Китаєм саме криптоіндустрія формує критичний попит на боргові папери США. Якщо розглядати емітентів стейблкоїнів як єдине ціле, вони вже входять до десятки найбільших тримачів американського боргу. За такою логікою, створення біткоїн-резерву є стратегічним кроком назустріч індустрії. Дозволяючи біткоїну стати цифровим «золотом» для збереження вартості, США гарантують, що головним інструментом для розрахунків у цьому новому світі залишаться токени, жорстко прив’язані до долара.
Фактично США намагаються всидіти на двох стільцях. Вашингтон легітимізує біткоїн як державний актив, щоб утримати криптоіндустрію та її капітали у своїй юрисдикції, але водночас прагне зберегти долар основою світових розрахунків. Унаслідок цього зв’язок між двома фінансовими системами лише посилюється. Біткоїн поступово стає інструментом довгострокового збереження вартості, тоді як доларові стейблкоїни забезпечують розрахунки та створюють попит на американські держоблігації. Якщо така модель спрацює, розвиток крипторинку не послабить, а розширить глобальний вплив США. Якщо ж резерв сприйматимуть як спробу Вашингтона захиститися від власних боргових проблем, він може стати додатковим аргументом для поступової відмови інших країн від доларової залежності.