Трампи заробили $2,3 млрд, покупці втратили $4,7 млрд
27 серпня некомерційна організація Public Citizen опублікувала дослідження, за яким покупці п’яти пов’язаних із президентом криптопродуктів опинилися в паперовому мінусі щонайменше на $4,7 млрд. Левова частка цієї суми припадає на мемкоїн $TRUMP, де втрати оцінюють у $3,2 млрд, тоді як решта розподілилася між токенами WLFI, NFT та падінням акцій Trump Media після оголошення про створення криптоскарбниці.
На цьому тлі нещодавно опублікована фінансова декларація Трампа за 2025 рік демонструє геть іншу реальність для його родини. Лише два ключові криптонапрями згенерували для пов’язаних із ним компаній $1,16 млрд: роялті від Celebration Coins забезпечили $635,1 млн, а продаж токенів World Liberty Financial — ще $526,8 млн. Паралельно декларація зафіксувала $65,6 млн від продажу частки у WLF Holdco, $196,9 млн від внесків нових учасників і продажу часток у Stablecoin Holdco та $8,3 млн операційного доходу від стейблкоїнів.
Ширший розрахунок Reuters показує близько $2,3 млрд доходу родини до оподаткування за період від виборів 2024 року до квітня 2026-го. Така диспропорція пояснюється самою моделлю бізнесу: Трампи майже не ризикували власним капіталом, заробляючи на роялті, комісіях і частках у компаніях, тоді як основний ризик падіння вартості куплених активів залишався на покупцях.
Як влаштований криптобізнес родини Трампа
Ще у 2019 році Дональд Трамп називав біткоїн «грошима з повітря». Однак наприкінці 2022-го, одразу після оголошення нової президентської кампанії, він сам вийшов на крипторинок. Першим продуктом стали іменні NFT-картки, ліцензійні доходи від яких отримувала CIC Digital — компанія, що належить трасту на користь Трампа.
Під час виборчої кампанії 2024 року окремі криптопродукти перетворилися на повноцінний сімейний бізнес. Трамп пообіцяв галузі сприятливе регулювання, а його родина презентувала World Liberty Financial. Спочатку проєкт продавав токени WLFI, які давали право голосувати за його рішення, але не частку в прибутках. У березні 2025 року World Liberty запустила USD1 — прив’язаний до долара стейблкоїн, резерви якого приносять компанії відсотковий дохід.
CIC Digital тим часом розширила бізнес за межі NFT. Незадовго до інавгурації Трампа пов’язані з родиною структури випустили мемкоїн $TRUMP, зберігши контроль над 80% токенів і право отримувати комісії від торгівлі. Навесні 2025 року до криптоекспансії долучилася й Trump Media, яка залучила мільярди доларів для купівлі біткоїна та інших цифрових активів.
У результаті родина створила одразу кілька джерел доходу: ліцензійні платежі від NFT, продажі WLFI, відсотки від резервів USD1, комісії навколо $TRUMP та зростання вартості корпоративних криптоактивів. При цьому операційні ризики були розподілені між різними компаніями, а економічна вигода сходилася навколо однієї родини.
Доступ став частиною бізнес-моделі
Формально за законами США Дональд Трамп має право одночасно володіти криптоактивами, призначати очільників регуляторних органів і підписувати закони, від яких безпосередньо залежить вартість його ж статків. На відміну від інших посадовців, на президента не поширюються федеральні норми про конфлікт інтересів. Саме тому критика аналітиків стосується не доведених злочинів, а самої можливості монетизувати політичний статус у приватний дохід.
Ця можливість швидко перетворилася на конкретний механізм монетизації. У травні 2025 року 220 найбільших власників мемкоїна $TRUMP отримали запрошення на вечерю з президентом, а перші 25 — ще й на окремий закритий прийом. Уже сама конструкція була безпрецедентною: Трамп використав доступ до себе як до глави держави, щоб підвищити попит на приватний криптоактив, від якого отримували дохід пов’язані з його родиною структури.
Особливо показовою стала участь засновника криптоплатформи TRON Джастіна Сана. Спершу він інвестував $75 млн у World Liberty, після чого SEC раптово призупинила розгляд справи проти нього, а згодом Сан очолив рейтинг власників $TRUMP і виборов право на приватну зустріч із президентом. Це не доводить прямого підкупу, однак демонструє очевидний конфлікт інтересів, адже великий інвестор сімейного бізнесу отримав особистий доступ до глави держави під час вирішення долі своєї справи регулятором. Сенатор Річард Блументаль назвав цю вечерю «аукціоном доступу», а криптоінвестор Нік Картер — недоречним змішуванням політики та приватного бізнесу.
Згодом продаж доступу став офіційною функцією самих криптопродуктів. У березні 2026 року компанія World Liberty запропонувала інвесторам «гарантований прямий контакт» із командою проєкту в обмін на блокування токенів WLFI на суму від $5 млн. І хоча організатори окремо уточнили, що це не передбачає аудієнцій із самим Трампом чи його родиною, близько 75% доходів від нових продажів токенів спрямовувалися саме на рахунки президентської сім'ї.
Досі йшлося про токени, приватні зустрічі та купівлю лояльності. Проте зараз World Liberty переходить на якісно новий рівень — до банківського бізнесу, який ліцензується американською державою, а ключовим співвласником нової установи стає один із найвпливовіших посадовців ОАЕ.
Як шейх з ОАЕ став головним партнером банку Трампів
У серпні 2026 року американський регулятор попередньо схвалив створення банку World Liberty, який має випускати стейблкоїн USD1, управляти його резервами та зберігати цифрові активи великих клієнтів. Однак головна інтрига полягала не в самій ліцензії, а в структурі власності. Як повідомило The Wall Street Journal, найбільшу частку в банківському холдингу — 49% — контролюватиме структура, пов’язана з братом президента ОАЕ, шейхом Тахнуном бін Заїдом. Родині Трампа належатиме ще близько 38%.
Партнерство почалося ще в січні 2025 року, за чотири дні до інавгурації Трампа. Пов’язана з Тахнуном компанія погодилася придбати 49% World Liberty за $500 млн. З першого платежу на $250 млн близько $187 млн отримала родина Трампа, а шейх став найбільшим зовнішнім партнером проєкту.
Згодом партнерство почало приносити World Liberty не лише капітал, а й попит на її продукт. У березні того ж року компанія запустила стейблкоїн USD1, а вже в травні підконтрольний Тахнуну фонд MGX використав $2 млрд у цих токенах для інвестиції в Binance. World Liberty не отримала ці $2 млрд як прибуток, однак змогла розмістити відповідні резерви в держоблігаціях і залишати собі відсотки. Одна операція перетворила маловідомий USD1 на джерело потенційно десятків мільйонів доларів щорічного доходу.
Паралельно Тахнун взаємодіяв з адміністрацією Трампа як посадовець ОАЕ. Підконтрольна йому технологічна компанія G42 роками домагалася доступу до передових американських чипів, обмеженого за Байдена через її зв’язки з Китаєм. Через два тижні після угоди MGX із Binance адміністрація Трампа уклала з ОАЕ домовленість, яка відкрила країні доступ до цих технологій.
Доказів, що інвестиція у World Liberty або використання USD1 були платою за це рішення, немає, а Білий дім і компанія заперечують будь-який зв’язок. Проте конфлікт інтересів очевидний: Тахнун одночасно став партнером президентської родини, найбільшим клієнтом її стейблкоїна та іноземним посадовцем, який домагався стратегічного рішення від адміністрації Трампа.
Конфлікт є, але закон його майже не бачить
Навіть сам по собі заробіток президента США на криптовалютах уже створює конфлікт інтересів, адже він має значний вплив на державну політику та призначення керівників регуляторів, від рішень яких залежить крипторинок і, відповідно, його особистий дохід. Цей конфлікт посилюється, коли президент публічно просуває пов’язані з родиною токени та використовує доступ до себе для підтримки попиту. Але банківська ліцензія виводить проблему на новий рівень: регулятор адміністрації Трампа фактично дозволяє його сімейному бізнесу стати частиною федеральної фінансової системи.
Для фінансового аналізу головною невідомою залишається природа попиту. Великий клієнт може обрати USD1 через ціну або зручність, але іноземний посадовець чи державний фонд може також розраховувати на прихильність Білого дому. За самою транзакцією неможливо визначити, де закінчується комерційний інтерес і починається політичний.
При цьому для інвесторів це створює окремий ризик. Якщо частина попиту на токени Трампів тримається на близькості їхніх власників до влади, після зміни президента така «політична премія» може зникнути разом із великими клієнтами та сприятливим регулюванням.
Рішення OCC одразу спричинило реакцію в Конгресі. Уже наступного дня Елізабет Воррен і ще дев’ять сенаторів анонсували законопроєкт, який забороняє президентам та їхнім родинам володіти банками. Проте серед його авторів немає жодного республіканця, а без підтримки партії, яка контролює Конгрес, шансів на ухвалення поки небагато.
Без нового закону зупинити цей бізнес складно. Для звинувачення у хабарництві потрібно довести конкретну домовленість, тоді як сам конфлікт інтересів для президента не є злочином. Тому всі описані угоди можуть залишатися легальними, навіть якщо стирають межу між державною політикою та приватним прибутком. Головне питання залишається без відповіді: де закінчується ринковий попит на продукт президентської родини й починається купівля політичного впливу?