Діяльність колекторських компаній з кожним роком стає все агресивнішою. Арсенал інструментів колектора достатньо широкий: судові позови, телефонний терор боржників, моральний пресинг їх родичів та знайомих, пости в соціальних мережах, їх фотографії у під’їздах. Останнім часом суттєво зросла кількість випадків переоформлення права власності на квартиру на третіх осіб без відома васників. Колектори захоплюють приміщення силою та «викидають» звідти всіх мешканців.

У будь-якому випадку, для того, щоб ефективно протидіяти колекторським компаніям та бути здатним ефективно захищати свої інтереси, позичальник повинен чітко знати свої права.

Колектор, хто він?

Такого поняття, як колектор, насправді не існує. Люди, які приходять вибивати борги, офіційно діють як фінансова установа, — факторингова компанія, яка отримала права кредитора на підставі договору з банком про відступлення права вимоги, переважно з суттєвим дисконтом — не більше 5 – 10 % від суми несплаченого боргу.

Офіс колекторської компанії — це великий кол-центр найнятих співробітників (20 – 50 чоловік). В комп’ютерну базу даних вбиті всі відомі телефонні номери боржників, їх друзів і родичів. Програма в автоматичному режимі набирає номери телефонів, і, якщо хтось відповідає на дзвінок, на екрані у оператора з’являєтся вся інформація про боржника, розмір боргу і т.д. Потім оператор кол-центру починає говорити завчені фрази, поєднані з психологічним тиском, погрозами або навіть залякуваннями. Такі методи розраховані на малограмотних з юридичної точки зору громадян.

Завдання колекторів — витиснути максимум з боржника. Людям загрожують кримінальними справами, розголосом проблеми на роботі. Багато хто просто не витримує погроз та згідний все сплатити, аби припинився тиск.

Проте, з юридичної сторони все виглядає зовсім інакше. Адже будь-яке примусове стягнення заборгованості можливе лише в рамках виконавчого провадження на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Тому все, що можуть зробити колектори, — звернутися до суду з вимогою стягнення переуступленого їм боргу. Лише у випадку позитивного рішення суду звертатися до Державної виконавчої служби або приватних виконавців з метою примусового стягнення.

На практиці все це займає півтора-два роки. При цьому саме колектори повинні нести судові витрати. Але перспектива успішного завершення судового процесу для колекторів досить неоднозначна, оскільки не завжди їх боргові вимоги підтверджені належними документами.

А мета колекторів – гроші тут і зараз. Тому ймовірність реального судового спору незначна, особливо при невеликих позиках. І, якщо колекторам не вдається шляхом погроз залякати позичальника, далі телефонних погроз справа не доходить. Колектори просто забувають про такого боржника або при нагоді «перепродають» борг іншим колекторам, концентруючись на більш перспективних справах.

Вам телефонують. Що робити?

При надходженні подібних дзвінків від колекторів позичальнику рекомендується вимагати повну інформацію, пов’язану з кредитом:

  • номер, дата договору;

  •  дані первинного кредитора, 

  • реквізити договору між кредитором і колекторами,

  • прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка телефонує, її посада.

  • позичальник вправі вимагати для ознайомлення завірені копії дкументів, що підтверджують заборгованість, а також детальний письмовий розрахунок суми боргу, штрафних санкцій

У випадку відмови колекторської установи надати ці документи, можна також припинити спілкування, оскільки без цих документів неможливо визначити правові підстави таких вимог. Такі документи в більшості випадків ніхто не надає. Це в свою чергу дає можливість говорити про «вимагання» з боку невстановлених осіб, за яке передбачено кримінальну відповідальність.

Також не зайвим буде попередити про те, що телефонна розмова записується та може бути використана як доказ під час судового розгляду. Звичайний працівник кол-центру, який навчений діяти виключно по інструкції і оперує набором стандартних фраз, не готовий протидіяти таким аргументам. Не виключено, що після кількох таких телефонних розмов, колектори більше не турбуватимуть.

Також не варто забувати, що відомості про кредит можуть потрапити до рук шахраїв, які, представляючись співробітником компанії-кредитора, вимагають погасити борг, вказуючи реквізити, який не належать банку. Не перевіривши достовірність інформації, позичальник ризикує просто віддати гроші шахраям.

А що з іпотекою?

З іпотечними кредитами ситуація значно складніша. Адже в таких ситуаціях колектори не звертаються до суду за стягненням боргу. Працюючи у зв'язці із своїми нотаріусами та державними реєстраторами, недобросовісні кредитори просто переоформляють на себе право власності на іпотечне майно в реєстрі нерухомості на підставі так званого іпотечного застереження, передбаченого Законом «Про іпотеку». Зробити це можна в дуже короткий строк без рішення суду. Про зміну власника квартири боржника ніхто не повідомляє.

Після цього до боржника приходять з документом, в якому зазначається, що він вже не є власником квартири. Діяти візитери можуть зухвало, навіть зрізати замки і грубою силою викинути тих, хто там проживає. В таких ситуаціях навіть виклик поліції мало чим допоможе, адже колектори скажуть правоохоронцям, що вони власники квартири, а невідомі люди чинять їм перешкоди. Подивившись документи, поліція просто розвертається і їде, порекомендувавши власнику звертатися до суду.

Це незаконно, але як протидіяти колекторам

Такі дії є протиправними, оскільки єдиним законним способом виселення з будь-якого помешкання є відповідне рішення суду. В колекторів такого судового рішення ніколи немає, оскільки такий судовий процес може бути настільки довгим, що займатися цим невигідно.

Розуміючи це, колектори намагаються якомога швидше захопити нерухомість будь-якою ціною, після чого їх вже звідти не вигнати. І власник вже не зможе повернутися до житла поки не завершиться подальша судова тяганина, яка може тривати роками.

В таких ситуаціях власнику житла необхідно у будь-який спосіб перешкодити колекторам у захопленні майна і невтратити контроль над житлом. Для цього можна заручитися підтримкою друзів – спортсменів або охоронних структур, які готові за відмашкою негайно прибути на об’єкт, і за допомогою фізичного захисту перешкодити планам колекторів.

Також дієвим є укладення договору з державною службою охорони. Вони реагують досить швидко, і їх приїзд як правило зупиняє дії колекторів. Ця організація не розбирається в суті конфлікту, а захищає ту сторону, хто уклав з нею договір.

Якщо вдається відстояти житло від захоплення, колектори, зустрівши серйозну протидію, полишають спроби проникнення в житло, і конфлікт переходить в холодну юридичну фазу. І тут уже боржник матиме можливість в юридичний спосіб повернути свою власність.

Адже в більшості випадків переоформлення власності в реєстрі нерухомого майна на третіх осіб відбувається з порушенням правових процедур, і тому у власника майже завжди існують можливості оскаржити дії державного реєстратора в судовому порядку і домогтися скасування відповідних реєстраційних дій. Паралельно можна вступити в перемовини з колекторами і шукати компроміс. Домовитися завжди можна, адже затяжний конфлікт, який вимагає витрат енергії і грошових ресурсів, колекторам також невигідний.

Іпотечним боржникам з простроченими виплатами рекомендується взяти за правило: раз на два тижні заходити до реєстру нерухомого майна і відcлідковувати, чи не змінився власник квартири. Якщо так, необхідно негайно шукати особу, кому банк перепродав борг, і, вживши всі необхідні привентивні заходи щодо квартири, виходити на перемовини з новими кредиторами.