Економічна ситуація
За попередніми оцінками Мінекономіки, зростання ВВП у жовтні 2023 року, порівнюючи з жовтнем минулого року, становило близько 10,5% [±2%]. За січень-жовтень 2023 року зростання економіки оцінюється на рівні 5,5%, порівнюючи з відповідним періодом минулого року. Серед основних факторів зростання — висока врожайність у сільському господарстві у поєднанні з високими темпами збирання врожаю, та активізація сфери послуг, зокрема, у сегменті державного управління та оборони, фінансування якої є пріоритетним під час війни.
Також позитивний внесок у зростання ВВП мала виробнича сфера, яка, хоча й понесла суттєві збитки та руйнування під час війни, але демонструє стале відновлення. Зокрема, у промисловості відбувається поступове відновлення темпів виробництва в умовах збільшення сировинної бази з боку сільгоспвиробництва, необхідності поповнення запасів вугілля та газу для проходження зимового періоду, стабільної ситуації в енергетиці та інвестиційного попиту з боку бюджетної сфери.
За даними Мінагрополітики, станом на третій тиждень листопада збір зернових та олійних культур у поточному маркетинговому році оцінюється у 75,7 млн тонн. Так, збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 10,2 млн га, з яких зібрано 55,1 тонн зерна при врожайності 53,8 ц/га, в тому числі пшениці — 22,5 млн тонн (врожайність — 47,9 ц/га), кукурудзи — 24,9 млн тонн (врожайність — 74,8 ц/га). Збір олійних культур проведено на площі 8,2 млн га, зібрано 20,7 млн тонн. Підтриманню сталих темпів валютних надходжень від експорту сільськогосподарської продукції в умовах зниження світових цін сприятиме забезпечення подальшого функціонування морських шляхів експорту зерна та розблокування автотранспортних коридорів на заході країни.
Валютний ринок
Скорочення обсягів купівлі іноземної валюти клієнтами банків минулого тижня на фоні сталого обсягу її пропозиції обумовило зменшення потреби в інтервенціях Нацбанку з метою збалансування ринку. Так, обсяг чистого продажу іноземної валюти Національним банком минулого тижня скоротився до $521 млн, порівнюючи з $721 млн тижнем раніше. Міжбанківський курс гривні щодо долара США девальвував за тиждень на 0,3%. Із початку року продаж іноземної валюти Нацбанком збільшився до $24,8 млрд.
Водночас, обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім як для підтримки стабільності курсу гривні, так і для виконання міжнародних зобов’язань України. Станом на 1 листопада 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $39 млрд (-1,9% за місяць).
Фінансовий сектор
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні близько 690 млрд грн, у тому числі 480 млрд грн — у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності продовжували виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Нацбанку з продажу іноземної валюту зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (16%).
При цьому фінансові результати банків продовжують зростати. Так, у січні-жовтні 2023 року чистий прибуток банківської системи збільшився до 122,7 млрд гривень (+12,8 млрд грн у жовтні), що понад удвічі більше, ніж за відповідний період 2021 року (до повномасштабного вторгнення). Чисті відсоткові доходи банків за 10 місяців 2023 року становили 164,2 млрд гривень (+36,5% YOY), чисті комісійні доходи — 41,4 млрд гривень (+3,8% YOY), та поряд із позитивним результатом переоцінки вартості цінних паперів виступали факторами покращення фінансових результатів банків. Натомість, обсяг відрахувань до резервів за активними операціями, який у 2022 році виступав головним чинником погіршення фінансових результатів банків (понад 120 млрд грн), із початку 2023 року залишається помірним (менше 5 млрд грн).
На умовах програми «Доступні кредити 5−7−9%» минулого тижня банками було видано 500 пільгових кредитів на загальну суму 2,5 млрд грн, у тому числі близько половини — державними банками. Загальна кількість виданих кредитів із початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою сягнула 41,6 тисяч на загальну суму майже 164 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та оборонні цілі.
Читайте також: Президент підписав закон про держбюджет на 2024 рік: основні показники
Окрім того, за програмою доступної іпотеки від держави «єОселя» минулого тижня банками було видано 202 кредити на придбання житла на суму 312,6 млн грн. Загалом, із початку дії програми було надано 5,2 тис. пільгових іпотечних кредитів на суму 7,7 млрд грн. Близько 2/3 отримувачів кредитів є військовослужбовцями або працівниками силових відомств (за пільговою ставкою 3%); водночас, поступово зростає частка інших категорій громадян, які не мають власного житла (за пільговою ставкою 7%). Кредити за програмою переважно використовуються для купівлі житла на вторинному ринку, найбільше — у Києві та Київській області.