ПУМБ, підконтрольний Рінату Ахметову, є найбільшим вітчизняним банком, що належить приватному українському власнику.
Після оголошення угоди з купівлі невеликого роздрібного Ідея Банку, у листопаді «Мінфін» опублікував статтю, в якій роздав ПУМБу масу авансів. Зокрема, враховуючи вражаючу динаміку органічного зростання за 3 квартали, ми спрогнозували банку 5 місце за чистими активами з урахуванням придбання Ідеї. Однак у 4 кварталі ПУМБ несподівано пригальмував у зростанні і вже станом на 1 грудня посідав лише 7 місце, пропустивши вперед навіть Альфа-Банк.
Вперше запит на інтерв'ю із Сергієм Черненком, який беззмінно очолює ПУМБ майже 10 років, ми надіслали у вересні минулого року. Зустріч неодноразово переносилася та навіть зривалася буквально за кілька секунд до початку. Однак у підсумку банкір відповів на всі питання, що нас цікавили та погодив текст за добу з мінімальними правками.
Паніки не було
Як клієнти вашого банку відреагували на січневе зростання курсу? Чи була паніка?
Паніки взагалі не було. Цьогорічний січень видався досить типовим з погляду поведінки клієнтів. Щодо динаміки коштів населення, то ми спрацювали у нуль: ті кошти, що були на початок січня, залишилися. При цьому частка строкових вкладів зросла, а залишків на рахунках зменшилася.
А ось корпоративні клієнти активніше купували валюту. Спостерігаючи зростання курсу, імпортери намагалися максимально швидко закрити зовнішньоекономічні контракти, здійснивши відповідні проплати. Трохи активізувалися виплати дивідендів, зростання курсу прискорило цей процес.
Проте охарактеризувати таку активність, як ажіотажну чи кризову, теж було б некоректно. Коли наприкінці березня 2020 р. почалася епідемія, динаміка була набагато гіршою: були відтоки депозитів, люди активніше купували долари.
Ви сказали, що імпортери купували валюту, а як поводилися експортери — притримували виторг?
У січні валютного виторгу в експортерів практично немає, його дуже мало. Це або надходження за старими контрактами, або залишки з минулого року. Січень — традиційно сонний місяць, майже півмісяця практично ніхто не працює.
Тобто якщо відкинути зовнішньополітичний фактор, то я б не сказав, що цей період був економічно критичним для нас.
Ви так спокійно змалювали ситуацію… А курс на міжбанку перевалював за 29 грн/USD, що є максимумом за 7 років. А Олег Гороховський, наприклад, закликав населення не скуповувати долари.
Давайте розмежовувати: є піар-площина, коли хтось щось пише, а є економічна реальність. Відбулася сезонна девальвація, посилена виходом нерезидентів. Цей сплеск було погашено НБУ за рахунок продажу валюти із резервів. Можу вас запевнити: серед клієнтів паніки взагалі не було.
Чи вдавався Нацбанк до неформальних комунікацій із ринком, як за старих часів: дзвінки, зустрічі?
Нічого такого не було. Ми мали зустрічі, на яких НБУ цікавився настроями клієнтів. Практично всі колеги запевняли, що динаміка не виходить за межі цього періоду минулого року.
Дії НБУ я оцінюю як високопрофесійні. Що сталося? Певна паніка, якщо й була, то лише з боку нерезидентів, які розпродавали свої ОВДП. Регулятор вийшов на ринок і грамотно погасив цей попит. Так, курс долара зріс, але це нормальні коливання за умов плаваючого курсу.
От якби Нацбанк почав запроваджувати адміністративні обмеження, це був би дуже поганий сигнал. Тому що це свідчило б про відсутність розуміння, як ринок може відрегулюватися без такого втручання.
Поб’ю рекорд Лавренчука!
Ви очолюєте ПУМБ майже 10 років. Рекорд належить Володимиру Лавренчуку, котрий очолював Райффайзен 14 років. Чи готові перевершити це досягнення?
Сподіваюся, що результати роботи підтверджують її якість та професіоналізм нашої команди. Тому хотів би, щоб карт-бланш довіри залишався й надалі. У нас багато ідей, а в мене особисто багато бажання та енергії продовжувати працювати далі. Мені імпонує те, що я в організації тривалий час і тому маю можливість грати «в довгу». Це розкриває нові можливості стратегічного характеру. Не всі проекти можна реалізувати за короткий проміжок часу, багато трансформацій вимагають більше. Тож сподіваюся — рекорд поб’ю!
Читайте також: Володимир Лавренчук: «Банкінг — індустрія, яка не відповідає характеру суспільства«
Торік у жовтні ПУМБ святкував 30-річчя. На фото із заходу не було видно Ріната Ахметова, він був відсутній? Як часто ви з ним спілкуєтеся особисто?
Захід проводився для клієнтів та партнерів. Ріната Леонідовича не було на святкуванні, але вітання від нього ми отримали. Основний канал взаємодії з акціонером побудований через наглядову раду, що відповідає найкращим світовим практикам. Тим не менш, приблизно раз на місяць ми спілкуємося особисто про стан ринку та стан справ у банку.
Чи плануєте виплачувати дивіденди із рекордного прибутку 2021 року?
Ні. Ми маємо домовленість з акціонером, що як мінімум два роки весь зароблений прибуток буде спрямований на капіталізацію банку, зокрема, на формування капітальних буферів. Плюс ми не хочемо знижувати темпи розвитку, оскільки ефективність діяльності є дуже високою: віддача на капітал (RoE) — 39%.
Наскільки я розумію, ПУМБ потрапив до групи з 8 зразкових банків, які НБУ звільнив від цьогорічного стрес-тестування.
Не повністю звільнив, а спростив процедуру. Діагностика включає кілька етапів, найскладніший і трудомісткий останній. Ось від нього ми звільнені, тому що пройшли два останні стрес-тести бездоганно.
Чому пригальмували
У листопаді на «Мінфіні» вийшов матеріал про ПУМБ, у якому ми дали амбітний прогноз: з урахуванням купівлі Ідея Банку ПУМБ мав вийти на 5 місце за чистими активами, випередивши Укргазбанк. Проте за фактом на 1 грудня ви — на 7 місці, пропустили вперед навіть Альфу. Із чим пов’язаний спад у 4 кварталі?
Почну з того, що минулий рік був найуспішнішим в історії ПУМБ.
Взагалі, ми виходимо з того, що у нас мають бути щасливі співробітники, клієнти та акціонер. За задоволеністю співробітників (показник eNPS) минулого року, за версією Forbes, ми стали лідерами серед банків. По задоволеності клієнтів (NPS) ми також перебуваємо у «топі» ринку. І для акціонера цей рік теж був успішним: банк показав себе ефективним бізнесом, стійким до криз.
Минулого року ми заплатили дивіденди та заробили рекордний прибуток у 4,2 млрд грн, і це на тлі рекордного зростання активів!
У корпоративному бізнесі ми виросли більше за ринок, у роздробі — нарівні з ринком. За МСБ ми займаємо топові позиції.
Читайте також: Чемпіонат з банкінгу: як невелика угода Ахметова перекроїть ринок
Коли в липні ми подивилися на існуючу динаміку за активами, то побачили, що за підсумками року виходимо на приріст +46% за кредитним портфелем у гривні. Такий швидкий розвиток завжди пов’язаний із підвищеними ризиками. Тому було прийнято усвідомлене рішення — трохи пригальмувати, що й сталося у четвертому кварталі. Це розумний консерватизм банку. Окремо підкреслю, що у нас немає мети когось обганяти за активами, стати № 1. Це змагання було доречним до 2008 р., коли банки нарощувалися, щоб вигідно продатись. Проте всі швидко зрозуміли хибність такої стратегії.
Восени ПУМБ пропонував нетипово високу для себе ставку за депозитами населення — 11% річних. Зараз ваш максимум — 9,5%. Це — посередині між найкращими пропозиціями на ринку та консервативними ставками держбанків та банків із західним капіталом. Вам більше не потрібні ресурси?
Восени ми активно залучали гривню, щоби збалансувати зростання активів. Гальмування активності в 4 кварталі дозволило нам накопичити гарний запас ліквідності. Тоді здавалося, що за завищеною ціною. З огляду на нинішні ринкові реалії так більше не здається.
Зниження ставки дозволить нам оптимізувати процентні витрати. При цьому ми не очікуємо, що гроші будуть виходити з банку.
Станом на 1 грудня 2021 р. вкладення ПУМБу в ОВДП становили майже 16 млрд грн. Це максимум серед приватних (недержавних) банків. Наскільки такі операції є вигідними?
На початок минулого року у нашому портфелі переважали доларові ОВДП. Протягом року знижувалась доларова складова цього портфеля та збільшувалася гривнева. Це пов’язано зі зміною регуляторних правил: з 1 січня доларові ОВДП почали сильно впливати на капітал. При тому, що доходність валютних паперів дуже низька. Для нас ОВДП — це більше інструмент збереження ліквідності, ніж джерело заробітку.
ПУМБ — серед лідерів із кредитування у межах держпрограми «5−7−9%». Наскільки вона забезпечила торішній приріст корпоративного портфеля?
Програма дала нам відчутний поштовх. Справа в тому, що наші процеси роботи з позичальниками малого та середнього бізнесу (МСБ) — серед кращих на ринку. Це проявляється у мінімальних термінах затвердження заявок та реальної видачі коштів. Програма «5−7−9%» нівелювала цінову конкуренцію, нею максимально змогли скористатися банки з найкращими процесами.
У вересні минулого року консорціум із 6 банків видав «Укравтодору» кредит на $376 млн. Ліміт ПУМБу найменший — лише $10 млн. Чи не замало це для найбільшого банку з національним капіталом?
Ми досить консервативна організація, яка скептично ставиться до консорціумного кредитування. Зібратися та домовитися з великою кількістю банкірів про комфортні умови виглядало непросто, ще й за участю держави. Тому ми відгукнулися на пропозицію Укрексімбанку виключно для того, щоб протестувати цей процес. Не було мети вкластися по-крупному. Можу сказати, що ми були приємно здивовані тим, що весь складний процес зайняв трохи більше місяця.
Ризики купівлі Ідея Банку
Ви пригальмували органічне зростання і восени домовилися про купівлю Ідея Банку. На якій стадії перебуває угода?
Останні документи на погодження до АМКУ та НБУ подали у грудні, вже отримали позитивне рішення від Антимонопольного комітету, очікуємо на відповідь від НБУ.
Судячи з останніх обшуків у «Метінвесті», протистояння між владою та Рінатом Ахметовим не припиняється. Як ви вважаєте, чи може бути заблокована угода з політичних причин?
Ми зайшли до цієї угоди з очікуваннями, що вона відбудеться (буде закрита) і ніхто нічого не заблокує. Для будь-якого блокування мають бути якісь підстави. Наприклад, банк має бути монополістом на ринку, чого немає насправді.
Виходячи з тональності діалогу з обома відомствами у процесі подання документів, можу сказати, що все відбувається у межах нормальної стандартної практики: нормальні питання, зауваження, які ми виправляємо. Ознак, які б натякали на якесь політичне підґрунтя, ми не спостерігаємо. За нашими оцінками, ми сумлінно виконали все, що від нас залежало. Тому чекаємо на позитивне рішення.
Читайте також: Як імениті італійці вскочили в халепу з банком Черновецького
Чи контролюєте діяльність Ідея Банку у перехідний період?
Попередня угода передбачає певні елементи контролю над діяльністю Ідея Банку. Однак теоретично завжди є ризик того, що угода не відбудеться, тому в цьому перехідному періоді ми не отримали доступу до управління банком.
У той же час про якісь значущі угоди, підписання нових контрактів вони повідомляють у робочому порядку. Ми можемо висловити свої побоювання. Все це відбувається у звичайному робочому режимі.
Ідея банк останнім часом не відрізняється інтенсивним зростанням.
Наскільки я розумію, у них головне завдання було — ефективність бізнесу, заробіток прибутку та виплата дивідендів. У цьому вони успішні.
Свого часу ПУМБ приєднав Банк Ренесанс Капітал. Наскільки ці історії схожі?
Купивши Банк Ренесанс Капітал, ми три роки не приєднували його. І пішли на це, можна сказати, вимушено через кризу. Злиття дозволило нам оптимізувати капітал та операційні витрати.
З Ідеєю план приблизно такий самий: ми хочемо залишити їх автономно, хоча синергетичний ефект теж намагатимемося отримати, наприклад за рахунок централізації господарських процесів (закупівель), загального процесингу.
Про недостатню діджіталізацію
Виглядає так, що ПУМБу є, куди рости в плані диджиталізації. Одним із маркерів є те, що ви досі не приєдналися до виплати «ковидної тисячі».
Мабуть, то була наша помилка. Зважаючи на все, ми трохи невірно порахували, недооцінили ринковий потенціал цієї програми. Коли все це починалося, у нас, на наш погляд, були пріоритетніші завдання. Але ми плануємо приєднатися до цієї програми вже найближчими днями. Технічно це зайняло трохи більше одного місяця.
Читайте також: Скільки клієнтів змінять банк після виплати «тисячі Зеленського»
Чи не запізно? Візьмемо вакцинованого клієнта, лояльного до ПУМБ. Щоб отримати «тисячу», він змушений звертатися до іншого банку, швидше за все, більш технологічного. Це йому може сподобатися і…
Ризик втрати клієнта — стандартний ринковий ризик. Він присутній завжди, тому що ми працюємо у дуже високо конкурентному середовищі.
Думаю, що у цьому проекті ще не все втрачено. Навіть якщо наші клієнти спробували інший банк, наше завдання — своїми продуктами та сервісами переконати їх залишитися з нами. А те, що наші клієнти можуть одночасно бути клієнтами інших банків, ми знаємо. Самі атакуємо конкурентів у боротьбі за клієнтуру!
Приблизно рік тому багато клієнтів ПУМБу постраждали від карткових шахраїв. Чи були повторні спалахи «фроду»?
Електронне шахрайство, особливо соціальна інженерія, це біда номер один як для клієнтів, так і для банків. У банку вибудувана ціла система протидії, ми створили спецпідрозділ та купили серйозне програмне забезпечення (ПЗ), яке аналізує операції клієнтів та виявляє підозрілі. Минулого року ми радикально знизили втрати клієнтів від шахрайства.
Крім того, ми дуже лояльні до клієнтів у таких випадках — допомагаємо повернути гроші і часто компенсуємо втрати.
Ваш заступник Сергій Магдич нещодавно розповідав, що у 2021 р. на трансформацію банку було витрачено майже 600 млн грн, а у поточному 2022 році планується подвоїти дані витрати. На що саме витрачаються такі великі кошти?
У кінцевому підсумку, на цифрову трансформацію банку. Значна частина йде на новий персонал, переважно в особі IT-фахівців. Лише за цей рік плануємо залучити близько 200 таких співробітників. Щоб утримувати цих людей у команді, їм потрібно платити зарплати не нижчі за ринкові. Окрім цього, йдеться про інвестиції у технології: як залізо, так і ПЗ.
Клієнтам досі потрібні відділення
ПУМБ відрізняється низькою часткою комісійних доходів. Тоді як інші банки, навпаки, намагаються нарощувати цей показник. Чому так?
Безперечно, банкірам хочеться, щоб джерела доходу були максимально диверсифіковані. Відсоткові доходи на відміну комісійних (транзакційних) пов’язані з великим ризиком.
Низькі комісійні доходи — це добре чи погано для клієнтів? Очевидно, що добре! Це є відповіддю на запитання: ми хочемо бути прозорим банком. Сприйняття клієнтом сервісу хороше тоді, коли він чітко розуміє, за що платить. Біда багатьох продуктів у тому, що часто розібратися у комісіях буває важко. У зв’язку з цим ми максимально спростили тарифікацію у роздробі. Безумовно, щось втратили у комісійному доході. Однак ці втрати ми компенсуємо приростом відсоткового доходу, оскільки більше клієнтів обирають наші продукти!
На відміну від ринку, ПУМБ не скорочує, а, навпаки, нарощує регіональну мережу. Зараз у вас 250 своїх відділень плюс у Ідея Банку — понад 80. У чому задум?
Крім стандартних відділень, у нас є ще близько 750 експрес-точок продажів. Це міні-відділення, що знаходяться в малонаселених пунктах, там є представник банку, у якого можна отримати фінансову консультацію та оформити кредитні продукти. Розвиваючи цифрові канали, бачимо, що клієнтура еволюціонує поступово. Наші клієнти досі дуже активно відвідують відділення — у середньому 1,2 млн. осіб на місяць звертаються з різних питань. Тому наше гасло звучить так: «ставай цифровим, залишаючись людяним», щоб зробити перехід плавним.
Які у вас надії на цей рік? Чи вдасться повторити успіхи минулого?
Минулий рік був реально фантастичним як для банків, так і для клієнтів. Я не знаю бізнесів, які скаржилися б…
Цього року набувають чинності багато регуляторних новацій, які чинитимуть відчутний тиск на капітал. Це облік споживчих кредитів з коефіцієнтом 150%, облік операційного ризику, формування капітальних буферів.
Незважаючи на це, нам має вистачити капіталу, щоб вирости приблизно як минулого року. Більше — навряд. Зокрема, приріст роздрібного портфеля планується на рівні 6,2 млрд грн. Проте наші плани дуже гнучкі, ми коригуємо їх щокварталу залежно від кон’юнктури ринку.