«Мінфін» розбирався, які вимоги до колекторів передбачені у документі і чи зможе він реально захистити споживачів фінансових послуг.
Без вини винуваті
Методи роботи колекторів важко назвати етичними. Об’єктами їх терору не обов’язково стають злісні боржники. Під «прес» також потрапляють громадяни, які ніколи не мали справи з кредитами.
Читач «Мінфіну» під ніком ekassw розповів, що 8 років тому номер телефону його дружини опинився в банку як телефон поручителя.
«Об этом мы с удивлением узнали после первых звонков из этого банка. Причем имя самого должника до сих пор ровно ничего нам не напоминает», – пише користувач.
З його слів, з того часу раз в рік номер штурмують дзвінками. І щороку доводиться мати справу з новими колекторами, які купили борг в попередніх.
«Звонят и по выходным, и рано утром (что уже есть прямое нарушение закона и без принятия нового). Пара или тройка сотен номеров, накопившихся с тех пор в черном списке, тому подтверждение», – скаржиться ekassw.
Інша читачка під ніком Екатерина Николаенко розповіла, як зіткнулася з роботою колекторів після придбання нової сім-карти.
«Начали звонить мне и угрожать судом, по 10 раз в день с утра до ночи, звонки и звонки, и звонки. Выяснилось, что 4 года назад какая-то Тэмникова Юлия у них взяла кредит, выбросила карту, а через 2 года я купила карточку, и началась эта какофония с коллекторами», – скаржиться жінка.
За словами читачки, рік тому вона залишала заяву, що телефон вже належить зовсім іншій людині, яка ні до кредиту, ні до боржника не має жодного відношення. Тоді її запевнили, що непорозуміння усунуто, і її більше турбувати не будуть. Але через півроку дзвінки щодо неіснуючого боргу відновилися.
На жаль, таких історій немало. За даними пресслужби НБУ, лише за період з липня по вересень 2020 року до Нацбанку надійшло 1043 скарги на колекторів. З них 75 скарг стосувалися випадків роботи колекторів за позиками банків, 968 випадків – за позиками фінансових компаній. Близько 40% скарг на колекторів — це нав’язливі дзвінки людям, які взагалі не мають жодного стосунку до кредиту.
Що не так із колекторами
За словами начальника управління прав захисту споживачів фінансових послуг НБУ Ольги Лобайчук, зараз колектори не мають отримувати ліцензію. Також немає єдиного реєстру таких компаній. І в цьому полягає серйозна проблема.
«Якщо компанія має ліцензію, як факторингова, то НБУ може з’ясовувати у неї деталі роботи з боржником і застосовувати методи впливу. Зовсім інша річ, якщо це просто юридична особа, яка займається проблемною заборгованістю. Тоді впливу на неї регулятор не має, оскільки вона не підпадає під нагляд НБУ», – деталізує фахівець НБУ.
Відповідно, якщо у першому випадку споживач може поскаржитися на неправомірні дії колекторів в НБУ, то у другому — може розраховувати лише на втручання правоохоронців.
Ввічливість і ніяких погроз – нові правила для колекторів
Поставити у цій історії крапку має на меті законопроєкт № 4241. Він не забороняє колекторам стягувати борги, але встановлює для них чіткі, цивілізовані правила роботи.
Згідно з законопроектом:
- Займатися колекторською діяльністю зможуть лише компанії, які внесено до Реєстру колекторських компаній. Його розпорядником стане НБУ.
- Власниками та співробітниками колекторських фірм не зможуть бути особи з непогашеною судимістю, резиденти країни-агресора або з реєстрацією в країні-агресорі.
Читайте також: Що робити, якщо дзвонять колектори і загрожують прийти додому
- Колектори зможуть контактувати із боржниками тільки у тому випадку, якщо це передбачено в укладеному договорі про споживчий кредит. Якщо ні, про жодну взаємодію не може йти мови.
- При першому контакті з боржником колектору доведеться повідомляти своє прізвище та ім'я, назву кредитора та колекторської компанії, підставу дзвінка, розмір простроченої заборгованості і т. ін. Усю цю інформацію треба буде надати у письмовому вигляді, якщо цього вимагатиме споживач. Поки колектор її не надасть, він не матиме права повторно взаємодіяти із боржником.
- Законопроект забороняє колекторам шантажувати, погрожувати та будь-якими діями спричиняти шкоду честі та діловій репутації боржника.
- Заборонено обробляти персональні дані третіх осіб і близьких позичальника, які не є сторонами договору, якщо на це не отримано їхньої попередньої згоди.
- Під забороною також опиниться обробка деяких даних щодо самого споживача фінансової послуги. Зокрема, його графік роботи, місце і час відпочинку, поїздки по країні та за її межами, місце і час зустрічі з рідними, друзями, інформація в соцмережах.
- Більше ніяких погроз про виселення з квартири чи позбавлення батьківських прав у разі несплати боргу. Інформація про розмір заборгованості та наслідки несплати має бути точною і правдивою.
- Відійдуть у небуття нескінченний терор і дзвінки серед ночі. Документ встановлює допустиму кількість контактів колектора з боржником. Їх може бути не більше двох протягом доби і строго в період з 8.00 до 20:00 год. При цьому забороняється використовувати засекречений номер і ставити на автододзвон впродовж більше ніж 60 хвилин на добу.
Штрафи та покарання
За порушення правил для колекторів передбачені штрафи у розмірі від 3 до 6 тис. неоподатковуваних податком мінімумів (на даний момент: 51 тис. грн — 102 тис. грн).
Крім того, НБУ може тимчасово заборонити діяльність компанії або взагалі виключити її з реєстру колекторів.
НБУ може накласти штраф і на кредитора, призупинити або анулювати його ліцензію. Це змусить останніх відповідально ставитися до споживачів кредитних послуг, а також обережно обирати колекторські компанії та реагувати на скарги.
Як припинити терор колектора
Якщо споживачі фінпослуг стикнуться із порушеннями, алгоритм дій має виглядати наступним чином.
Перший крок: Дізнатися назву колекторської компанії, з якої телефонують.
Другий крок: Звернутися туди з офіційною заявою. Наприклад, пояснити, що ви не являєтеся боржником і не даєте дозвіл на обробку персональних даних. Інколи цього достатньо, щоб вирішити проблему.
Третій крок: Якщо це не допомогло, можна звернутися до НБУ і подати скаргу у зручний спосіб – на гарячу лінію, електронну пошту чи через сайт. Після вивчення питання регулятор застосовуватиме свої заходи впливу.
Читайте також: Як захиститися від колекторів. Поради НБУ
Фактори ризику
Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», загалом позитивно оцінюють спробу врегулювати колекторську діяльність на законодавчому рівні.
«З однієї сторони, законопроєкт містить широкий спектр вимог та обмежень для колекторських компаній. На перший погляд, вони відповідають світовій практиці та захищають споживачів від недобросовісних кредиторів та їх колекторських компаній. З іншої сторони, документ передбачає досить жорсткі заходи впливу, які Нацбанк може вживати не лише до самих колекторських компаній, але й до фінансових установ – навіть до відкликання ліцензії, чи виключення з реєстру колекторських компаній», – зауважує старший юрист KPMG Law Ukraine Богдан Шишковський.
Провідний адвокат практики вирішення спорів АО MORIS Володимир Бабій каже, що для кредиторів та колекторських компаній прописані дуже детальні правила - від порядку набуття статусу колекторської компанії до відповідальності за порушення порядку здійснення діяльності. Проте, така регламентація діяльності може мати і зворотний ефект.
«Діяльність колекторських компаній буде позбавлена змісту – кредитору буде достатньо мати невеликий штат найманих працівників, які лише будуть слідкувати за дотриманням порядку врегулювання простроченої заборгованості зі своїми боржниками, передбаченого цим законопроектом. І головне, цей законопроект не покладає жодних обов'язків на боржників», – підкреслює адвокат Володимир Бабій.
Цей факт насторожує також партнера, керівника практики банкрутства і реструктуризації Eterna Law Дениса Киценко. Він зауважує, що заборона передавати заборгованість зі споживчого кредитування для стягнення третім особам виглядає як спроба захистити боржника. Водночас експерт піддає сумніву можливість обмежувати свободу договору і фактично забороняти укладання договору про уступку права вимоги.
Але найголовніше, що перешкоджає запрацювати цьому закону з максимальною ефективністю, це відсутність позитивних стимулів для колекторських компаній або кредиторів ним скористатися.
Ймовірно, що під час розгляду до законопроєкту ще будуть вносити зміни. Але те, що колекторська діяльність має бути виведена з тіні і врегульована на законодавчому рівні, залишається фактом.
Ірина Рибніцька