На ці та інші популярні питання «Мінфіну» відповіли головний економіст управління макропруденційних досліджень департаменту фінансової стабільності НБУ Юлія Баженова та економіст цього департаменту Анатолій Глазунов. 

Як зміна облікової ставки впливає на процентні ставки за кредитами?

Після кожного брифінгу про рішення з монетарної політики, де оголошується новий рівень облікової ставки, медіа рясніють заголовками про те, чого тепер очікувати від ставок за кредитами. Щоразу, коли у високих кабінетах обговорюється активізація кредитування, в першу чергу згадують про облікову ставку Національного банку. Зв'язок між ставками дійсно існує – через облікову ставку НБУ безпосередньо впливає на вартість кредитів та депозитів.

Пріоритетом Національного банку України є забезпечення цінової стабільності, тобто низької та стабільної інфляції. Головним інструментом для цього є ключова процентна ставка, вона ж – облікова ставка. Встановлюючи її на певному рівні, центральний банк надає комерційним банкам орієнтир вартості коротких ресурсів. Надалі із урахуванням цього орієнтиру банки встановлюють вартість депозитів та кредитів для клієнтів.

З травня 2019 року завдяки помірним інфляційним ризикам Національний банк поступово знижував облікову ставку, і сьогодні вона встановлена на рівні 6%. Відповідно, банки почали знижувати ставки за депозитами та кредитами. Якщо у липні минулого року середня ставка за кредитами для бізнесу сягала 18%, то у липні цього року вартість позик для них скоротилась до менш ніж 10%. Так само знижувалась і вартість іпотечних кредитів у відповідь на зниження облікової ставки Національним банком.

Читайте також: Чому іпотека під 10% не вирішить житлових проблем українців

Отже, облікова ставка справді впливає на ставки за кредитами. Але чому далеко не всі кредитні ставки однаково чутливо реагують на її зміну? Які інші фактори мають не менший, а, часом, і більший вплив на банківські ставки за кредитами?

Надійним позичальникам – дешеві кредити

Крім вартості ресурсів для банку на ставки впливає рівень ризиків за кредитами. Переважно береться до уваги кредитний ризик – ризик неповернення коштів. Тож вартість позики буде різною для різних груп позичальників, залежно від вірогідності того, повернуть вони кредит, чи ні.

Наприклад, ставки за кредитами дочірнім компаніям міжнародних корпорацій, що крім стійкого фінансового стану мають ще й підтримку материнських компаній, знизились найбільше – до 7% у серпні 2020 року. Оскільки ризики кредитування таких компаній для банків незначні, банки можуть встановлювати для них ставки, близькі до облікової. Звісно, для невеликих компаній, що подекуди не мають прозорої фінансової звітності або ж більш вразливі до несприятливої економічної ситуації, ставки будуть вищими, а часом банк взагалі може відмовитись видати кредит, якщо вважає ризик надто високим.

Читайте також: Банки вже не соромляться платити за гривневими депозитами 5% річних

Також значення має термін кредиту, адже надаючи кошти на довший термін, банки беруть на себе вищі ризики, а тому закладають у вартість кредиту компенсацію за ці ризики. Більша вартість довгострокових кредитів відображає непевність банків з приводу макроекономічного розвитку та вартості залучення ресурсів у майбутньому. Наприклад, наразі кредити терміном до 1 місяця коштують для підприємств на 6-8 в. п. дешевше, ніж кредити на довший термін. Переважно такі короткі кредити отримують великі компанії для поповнення оборотних коштів. В той час як довші інвестиційні позики обійдуться дорожче.

Скільки ж коштують кредити для населення?

Зараз населення переважно бере кредити на поточні потреби (готівкові кредити на купівлю побутової техніки, карткові кредити тощо). Є два фактори, які відіграють найбільше значення для вартості таких кредитів: високі ризики та баланс попиту і пропозиції. Облікова ставка для вартості таких кредитів важить менше. Через переважно незначні обсяги та нетривалий строк кредитів, справжня їхня висока вартість не відчутна для позичальників, особливо в періоди стрімкого росту доходів. А позитивні споживчі настрої підсилюють бажання скористатись позикою, щоб здійснити бажані придбання вже зараз.

Висока вартість коротких кредитів на поточні потреби та її низька кореляція зі ставкою центрального банку – це особливість не лише України. Для прикладу, у США середня ефективна ставка за картковими кредитами наразі перевищує 15% попри те, що ставка ФРС (аналог НБУ в США) близька до нуля.

Але оскільки іпотечні кредити значно більші та довші, ніж позики на поточні потреби, їхня вартість для позичальників відчутніша. Тому для запуску іпотечного кредитування важливо знайти золоту середину: ставка має бути обґрунтованою для банку, але водночас доступною для позичальника із урахуванням його доходів.

Читайте також: Стрімке падіння. Які іпотечні ставки пропонують банки

Завдяки сприятливим макроекономічним умовам, низькій і стабільній інфляції та зниженню облікової ставки вартість іпотечних кредитів вже пішла вниз: ставки зменшились з 18.7% у червні 2019 до близько 13% у серпні 2020 року. Але для подальшого зниження ставок за іпотечними кредитами потрібен поступ у врегулюванні проблем ринку нерухомості, підвищенні захисту прав кредиторів та зниженні кредитних ризиків. Найбільш помітні ризики – це ризики на первинному ринку житла, де працює багато недобросовісних забудовників. Усі кредитні ризики банки неодмінно будуть закладати у вартість кредитів. При цьому на вторинному ринку, де у заставу банк отримує вже готове житло, кредитори вже пропонують в окремих випадках ставки близькі до 10%.

Що відбуватиметься зі ставками надалі

Сьогодні фундаментальних перешкод для подальшого здешевлення кредитів немає. Водночас, важливо розуміти, що потрібен час, аби кращі макроекономічні умови та зміна облікової ставки остаточно відобразилась на вартості кредитів для кінцевого споживача — бізнесу або громадянина. Так, зниження облікової ставки до 6% ще не повністю відображене у ставках банків.

Тому вартість кредитів ще певний час знижуватиметься, разом зі зниженням вартості депозитів. Цьому сприятиме низька та помірна інфляція, а отже низька ключова ставка, а також відсутність загроз значних відпливів депозитів.

Читайте також: Скільки банків закриється через коронакризу

Більше того, банки сьогодні активно конкурують за якісних та надійних позичальників – прозорі, з гарною кредитною історією, зрозумілими фінансовими потоками, дієвою бізнес-стратегією (якщо ми говоримо про позичальника-підприємство), який з більшою вірогідністю поверне взятий кредит. Тому, конкуруючи за таких позичальників, банки пропонуватимуть для них привабливіші умови за кредитами, в тому числі цінові.

Але якщо ми хочемо побачити стрімкіше зниження ставок за кредитами та масову активізацію кредитування, потрібно знижувати і ризики. Тривалий період економічної стабільності та розвиток інструментів хеджування дозволять знизити вартість кредитів на довший строк. Цьому сприятиме прогнозованість інфляції та політики Національного банку, активне використання інструментів процентного свопа, який дає банкам змогу зафіксувати вартість ресурсів на тривалий строк. Посилення ж захисту прав кредиторів та підвищення прозорості позичальників дозволить помітно знизити вартість кредитів і зробити їх по-справжньому доступними.