Як просуваються ці проекти і яку користь від них отримають українці в інтерв'ю FinClub розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан. «Мінфін» публікує ключові тези.
Про нові способи платежів
Наші громадяни вже звикли до платежів з використанням карт, хоча багато хто вважає їх дорогими. В Європі сформувалася інша культура платежів — з рахунку на рахунок. Наприклад, користувачі британської Revolut воліють відправляти платежі через рахунки. Перший крок в цьому напрямку в Україні вже зроблений: запроваджено стандарт IBAN для рахунків.
Зараз ми працюємо над модернізацією системи електронних платежів, над впровадженням міжнародного стандарту платежів ISO 20022. Це все призведе до того, що карткові платежі будуть не єдиним онлайн-видом платежів, доступним українцям. Завдання регулятора — створити умови для появи нових інструментів. А завдання банків, фінтеху і учасників ринку — знайти і реалізувати в оновлених умовах клієнтський шлях, щоб це було і зручно, і приємно, і вигідно.
Про платежі за допомогою QR-кодів
Якщо пара-трійка банків в Україні працюють з QR-кодами, то цього року або навіть наступного в країні не відбудеться платіжної революції. Це еволюційний процес. Знову ж таки, зараз QR-платежі прив'язані до платіжних карток. Це робить їх дорогими. Але якщо ми говоримо про те, що платежі з рахунку на рахунок дешевші, то, ймовірно, ці технології повинні зростися. На це потрібен час.
Ще один важливий момент. Як сучасна людина відреагує на QR-код? Він дістане смартфон і камерою просканує його. Якщо банківський додаток клієнта здатний прочитати QR-код, і в трамваї у Львові йому вдалося заплатити за проїзд, то це добре. Якщо не вдалося, то, швидше за все, він більше ніколи цей код читати не буде.
Читайте також: Як Київстар перевіряє кредитну надійність абонентів і викриває шахраїв
Тому ми описали прототип української специфікації QR-коду. Зараз ми робимо певний технічний сайт, і в стандартному QR-коді буде прописано посилання на цю сторінку. Що буде в підсумку? Будь-який банк зможе додати це посилання у свій мобільний додаток. Коли ми запустимо проект, користувач зможе зчитати камерою свого смартфона будь QR-код із зашитим посиланням, після чого автоматично відкриється мобільний додаток, і користувач зробить платіж.
Про системи віддаленої ідентифікації
Коли ми тільки починали працювати над віддаленими способами ідентифікації, то відеоідентифікація була ключовим напрямком. Вона дає мінімальний ризик і максимальну захищеність. Але цей спосіб виявився найдорожчим інструментом як для клієнта — у нього повинен бути хороший Інтернет і камера з хорошою роздільною здатністю, так і для банку — це і стрім, це сервери для зберігання інформації. І ще питання в тому, куди це «вшити» — у мобільний додаток або веб-сервіс.
Уже під час роботи над новим Положенням з фінмоніторингу стало очевидно, що відеоідентифікація «злетить» не відразу. Буквально протягом кількох місяців ми прописали альтернативи для відеоідентифікації. Зокрема, що при простих способи віддаленої ідентифікації потрібно встановлювати ліміти для операцій клієнта. А для безлімітного обслуговування — використовувати надійніші способи. Наприклад, ідентифікація через BankID НБУ з передачею в банк копій документів, завірених кваліфікованим електронним підписом, прирівнюється до відеоідентифікації або особистого візиту.
Читайте також: НБУ створить платформу Sandbox для роботи з фінтех-компаніями
Якщо ідентифікація проходить тільки через BankID НБУ, то клієнту можна відкрити рахунок з лімітом операцій 40 тис. грн на місяць або 400 тис. грн на рік. Більшість українців такий спосіб ідентифікації влаштує.
Ще один спосіб — ідентифікація через бюро кредитних історій. У 70% українських клієнтів є кредитна історія в бюро. І методом ідентифікації, який застосували ще в травні два найшвидших банки, була ідентифікація через запит інформації в бюро і підтвердження інформації через СМС на номер телефону клієнта. Щоб почати працювати з банком, цього ліміту практично достатньо. Потім вже можна прийти в банк для особистої ідентифікації та зняття лімітів. Це питання часу і необхідності.
Зараз ми продовжуємо вдосконалювати наші процеси, щоб зробити віддалену ідентифікацію простішою як для банку, так і для клієнта. Наприклад, спочатку ми прирівняли підпис стилусом на планшеті до особистого підпису. Але стилус є далеко не у всіх, тому ми прирівняли підпис пальцем на планшеті до особистого підпису.
Читайте також: Венчурні інвестиції у фінтех становлять $20 мільярдів
Ми не реєструємо кількість віддалених ідентифікацій: в наші облікові системи банки не подають таку інформацію. І ми не вимагаємо про це окремо звітувати. Пару місяців тому ми спілкувалися з двома банками, вони говорили, що за місяць у них близько 5 тис. нових клієнтів проходять ідентифікацію віддалено.
Про розвиток «електронної гривні»
У нас зовні все виглядає як затишшя, тому що ми поки що шукаємо необхідну ідею для цього проекту. У проведеному пілоті е-гривня стала альтернативою для роздрібних розрахунків фізосіб. Перші питання, які виникають: «Як вона буде конкурувати з карткою? Чому пересічний українець почне користуватися е-гривнею, а не звичною карткою або готівкою?». Ми поки що шукаємо відповіді на них.
Насправді аналогічні дискусії йдуть і в інших країнах. Найбільшу активність в цьому плані, як зазвичай, виявляє Китай. Хтось дивиться на електронну валюту як на інструмент для великих корпоративних платежів, хтось — як на засіб для транскордонних платежів, хтось — як на «вертолітні» гроші. Швеція і Уругвай намагаються працювати з ними в роздробі.
НБУ став досить інноваційним банком серед країн-учасниць, які запустили пілотні проекти з електронною валютою. Про нас дізналися в світі, ми потрапили у звіти МВФ і вищу лігу. Ми пишаємося такими досягненнями. Зараз ми знаходимося в постійному діалозі з центробанками інших країн. Всі обговорення на рівні центробанків Франції, Канади, Сінгапуру, Швеції проходять за нашої участі. Ми висловлюємо свої думки і бачимо ті «граблі», на які наступають наші колеги. Але відповіді на питання про те, коли буде запущена е-гривня, у мене поки що немає.
Читайте також: Amazon перетворив долоню на банківську картку: як це працює
Ми намагаємося намацати, які проблеми може вирішити е-гривня. Адже будь-який продукт повинен йти від потреби клієнта. Ми дивимося, де цей інструмент можна застосувати. Я переорієнтував нашу команду на те, щоб знайти «болі», які будуть вирішуватися цим інструментом. Якщо вони вирішуються найкрутіше саме е-гривнею, то вона «злетить».