Дмитро Мусієнко рідко дає інтерв'ю. Свою кар'єру він почав у 1995 році, отримавши досвід роботи у провідних міжнародних фінансових групах, таких як Piraeus Bank Group, Societe Generale, BNP Paribas. До Приватбанку Дмитро Мусієнко протягом декількох років успішно розвивав роздріб Євразійського Банку (Казахстан).

До команди Приватбанку він приєднався 25 серпня 2020 року. А це означає, що з перших днів роботи йому довелося боротися з негативним впливом пандемії коронавірусу на банк і його клієнтів. Про це, а також про те, які новинки клієнти можуть очікувати від Приватбанку до кінця 2020 і у2021 році, в ексклюзивному інтерв'ю.

Про кризу та кредитування

Чи сильно впала платіжна дисципліна позичальників в результаті кризи? Який відсоток кредитів, за вашою оцінкою, перейде до категорії проблемних?

Коронакриза по нас практично не вдарила. Банк швидко відреагував на ситуацію, що склалася в лютому-березні цього року в результаті локдауна. У квітні, травні та червні ми пропонували своїм клієнтам різні варіанти вирішення проблем — реструктуризацію, кредитні канікули, скасування нарахування штрафів і пені. У вересні провели оцінку якості кредитного портфеля Приватбанку — зростання NPL склало 1,5%, з 4,5% до 6%. Тобто, ці заходи дозволили нам зберегти якість кредитного портфеля фізосіб на високому рівні. З платіжною дисципліною позичальників все добре.

У період карантину банки серйозно посилили вимоги до позичальників. Багато клієнтів скаржилися, зокрема, на Приватбанк. Говорили, що банк зрізав або повністю закривав відкриті раніше кредитні ліміти. З чим були пов'язані такі зміни? Чи почав банк повертати кредитні ліміти до колишніх значень?

Відповідальне кредитування — це нормальна світова практика. У період локдауна банк продовжив кредитувати кращих позичальників. Наш підхід — пропонувати кредити тим клієнтам, яких наша система ризик-менеджменту вважає найнадійнішими, найбільш платоспроможними. До речі, Приватбанк не знижував всім поспіль ліміти до нуля. Ми переглядали умови, залишаючи ті ліміти, які дозволяли клієнтам нормально себе почувати. Ми діяли як фінансовий консультант. З урахуванням нашої клієнтської бази, скорингових моделей і накопиченого досвіду, ми чітко розуміємо, які клієнти будуть розраховуватися своєчасно, а яким краще почекати з кредитом.

А клієнтам, які дійсно зазнавали фінансових труднощів, ми пропонували реструктуризацію, кредитні канікули. Причому такий клієнт міг не тільки не погашати тіло кредиту, але і не платити відсотки. Зараз ситуація нормалізувалася і ми відновлюємо кредитування і збільшуємо кредитні ліміти по картах. Ринок починає відновлюватися. Але якщо країна повернеться до сценарію повного локдауна, ми повернемося до більш консервативного підходу.

Чи багато було клієнтів, яким банк анулював кредитний ліміт?

Тих, кому Приватбанк у локдаун практично обнулив кредитний ліміт — близько 11%. Це були, в основному, клієнти, які не використали свій кредитний ліміт. Найчастіше мова йшла про зниження кредитного ліміту, ніж про його скасування. Якби ми не пішли на ці заходи, то отримали б зростання NPL. В результаті банк був би змушений відмовляти в кредитуванні і платоспроможним клієнтам з нормальним рівнем доходів.

Що зараз більше затребуване — овердрафт по карті, миттєві розстрочки або кеш-кредити?

Кредитні картки — це локомотив банку, за ними ми даємо хороші умови, достатній пільговий період. Хорошим попитом користується оплата частинами, яку ми пропонуємо в торгових мережах, але основний продукт все ж — кредитні картки.

Читайте також: Як отримати кредит за програмою «5-7-9%» і заощадити для бізнесу 200 000 грн в рік

На чому зараз найбільше заробляє банк (відсотки за кредитами, комісії, додаткові сервіси)? Яка частка роздробу у фінансовому результаті банку?

У нас стабільно зберігається співвідношення відсоткового і комісійного доходів на рівні 50 на 50%. Основний бізнес в роздробі — це кредитування, кредитні картки. Також банк є лідером з прийому платежів — частка Приватбанку на цьому ринку становить 49%. Ми також є лідером з продажу страхових продуктів. Якщо оцінювати частку роздробу в структурі доходів банку, то вона становить близько 60%.

Про низькі ставки та настрої вкладників

З початку року депозитний портфель Привату зростає — досяг 222,3 млрд грн., незважаючи на те, що банк сильно знизив ставки за депозитами. Чи багато відкривають нових депозитів або, в основному, поповнюють старі, відкриті ще під високу ставку? Чи готові клієнти вкладати гривню на тривалі терміни?

Цього року у нас 85% приросту пасивів фізосіб забезпечили саме поточні рахунки. Якщо говорити про строкові депозити, то клієнти, скоріше, поповнюють раніше відкриті депозити, ніж відкривають нові. Але що цікаво, сума нових вкладів приблизно вдвічі більша, ніж сума поповнення. Звичайно, в період нестабільності навряд чи хтось буде відкривати депозити на довгі терміни. Хоча загалом у Приватбанку депозити з терміном 9-12 місяців займають близько 40% портфеля.

В якій валюті вкладники вважають за краще зберігати гроші?

У гривні. Незважаючи на те, що ставки за гривнею знижуються, люди продовжують тримати гривню на поточних рахунках і строкових депозитах.

Вкладники подовжують депозити на колишніх умовах або банк, в разі продовження, знижує ставку?

Ставки знижуються. Цей тренд буде зберігатися. Ми орієнтуємося на ринок і на облікову ставку НБУ. Для нас стратегічно важливим є розвиток кредитування, а депозити — основне джерело фондування.

Як довго може тривати період низьких ставок? За яких умов тенденція може розвернутися?

У нашій країні складно щось прогнозувати, але тенденція цього року — зниження ставок. Нацбанк знизив облікову ставку і довів цей показник до 6% річних. Всі найбільші банки знижують дохідність депозитів.

Зараз ставка за гривневими депозитами у Приватбанку не перевищує 8,5-9% річних. Чи має намір банк і надалі її знижувати?

Глобального зниження вже не буде, ми цього не плануємо. У стратегію банку входить нарощування кредитування і нам для цього потрібні ресурси.

Сьогодні вкладники повинні платити податок з доходу за депозитами, який і без того низький. Із зароблених відсотків держава забирає 18% податку на дохід і 1,5% військового збору. Як ви вважаєте, чи слід скасувати цю практику?

Це питання, швидше, до парламенту або Міністерства фінансів. Звичайно, якби податок скасували, то ми отримали б зростання депозитної бази. Але, думаю, що найближчим часом на це розраховувати не варто.

Зараз ставки, що нараховуються на залишок коштів на карткових рахунках, можна порівняти зі ставками за депозитами. Як ви оцінюєте цю ситуацію? Чи залишаються аргументи на користь відкриття вкладу?

За поточними рахунками ми платимо до 6%, за строковими депозитами — близько 8,5%. Заощадження на картці складно контролювати. Ви робите покупки, відвідуєте ресторани, робите імпульсивні покупки і витрати. Потрібно володіти гарною дисципліною, щоб накопичувати заощадження на картковому рахунку. Тому строкові депозити — це все ж таки подушка безпеки. Ставки за депозитами, хоч і незначно, але вищі, і рішення про витрати грошей, накопичених на депозиті, ви приймаєте абсолютно усвідомлено. Тому депозити сьогодні не так інструмент для заробітку, скільки подушка фінансової безпеки.

З урахуванням податків на дохід за депозитами, дохідність вкладів ризикує впасти нижче інфляції. Чи допускаєте ви, що в такому випадку населення почне витрачати гривню, яка зараз лежить на рахунках, на купівлю валюти? Тим паче, що сьогодні є можливість купувати валюту онлайн.

Небезпека переведення гривневих заощаджень у валюту, в першу чергу, пов'язана зі стабільністю курсу. Вона завжди існувала і буде існувати. Коли нараховувалися вищі ставки за гривневими депозитами, ймовірність конвертації гривневих заощаджень у валюту була нижчою. Коли ставки становили 13-15% річних, навіть девальвація гривні на 10% не призводила до масової конвертації.

Читайте також: Як отримати вигідний курс долара та заробити на цьому

Чи зростає інтерес клієнтів до ОВДП? Яким віддають перевагу— гривневим або валютним облігаціям? За вашими оцінками, чи будуть зростати обсяги вкладень населення у цей інструмент? Який % облігацій купується у Приват-24?

Попит і інтерес до ОВДП з боку клієнтів фізосіб є. І попит зростає, незважаючи на те, що дохідність ОВДП останнім часом знижується. Якщо говорити про валютні та гривневі ОВДП, то інвестиції наших клієнтів розподіляються в пропорції 50 на 50%. Я думаю, що вкладення населення в цей інструмент будуть зростати. Це хороша альтернатива депозитам. Це папери, емітовані і гарантовані державою, і вони будуть користуватися попитом. Але тут потрібна ефективна рекламна кампанія з боку банків і Міністерства фінансів. Якщо говорити про обсяги, то близько 10% інвестицій в ОВДП відбувається в Privat24 в режимі онлайн. З точки зору кількості, половина угод наших клієнтів фізосіб з ОВДП припадає на Privat24.

Про платежі танові технології

Приватбанк вперше в Україні запустив біометричні POS-термінали — FacePay24. Які ще технологічні новинки можна очікувати від банку цього і наступного року?

Перші результати використання терміналів FacePay24 дуже хороші. Зараз у торговій мережі працює 1 тис наших біометричних терміналів, до кінця року плануємо збільшити парк до 20 тисяч. А до кінця наступного року ми плануємо поставити до 70 тис терміналів з можливістю оплати обличчям.

Що стосується нових напрямків, ми починаємо тестувати онлайн ідентифікацію клієнтів. Йдеться про те, щоб люди, які раніше не були клієнтами Приватбанку, могли в режимі онлайн пройти процедуру ідентифікації та віддалено відкрити рахунок у банку. Я думаю, що до кінця листопада завершиться тестування пілотного проекту і ми почнемо масове застосування цієї технології. Тепер не потрібно буде відвідувати відділення, навіть якщо ви раніше не були нашим клієнтом. Всю процедуру можна буде пройти в декілька кліків, зробивши фото документів на смартфон.

Ще один проект — це установка у відділеннях банку спеціальних роботів для самостійного перевипуску карток. Зараз, щоб перевипустити картку, потрібно прийти до відділення, дочекатися прийому співробітником банку, підписати заяву і отримати картку. Тепер же з'явиться спеціальний термінал, в який можна буде вставити свою стару картку, ввести пін-код, і через 30-40 секунд отримати нову.

Також ми першими в Україні почали випуск карток китайської платіжної системи UnionPay. Це найбільша платіжна система Китаю та світу. Для тих, хто подорожує в Азію як турист чи бізнесмен, картки можуть стати дуже корисним інструментом. Ці картки скоро будуть вигідними і для тих, хто здійснює покупки на AliExpress.

Про плани НБУ та фінмоніторинг

У Нацбанку заявили, що хочуть відучити фізосіб платити з картки на картку і навчити їх робити платежі з рахунку на рахунок. Як ви ставитеся до такої перспективи? Чи буде варіант платежів «з рахунку на рахунок» дешевшим для фізосіб?

Ми проводимо зараз близько 100 тис. транзакцій з рахунку на рахунок на день. Звичайно ви маєте рацію, що сьогодні переважають платежі фізосіб з картки на картку. З іншого боку, це знизить фінансове навантаження, адже платежі з рахунку на рахунок є дешевшими для клієнтів. Перший крок було зроблено, коли НБУ ввів стандарт IBAN. Зараз система електронних платежів з рахунку на рахунок працює в режимі 23/5 і для повноцінного обслуговування платежів фізосіб повинна перейти в режим роботи 24/7. Ми позитивно ставимося до цієї ініціативи.

Як на роботі банку відбилися нові вимоги щодо фінмоніторингу? Чи зросла кількість операцій, які блокує банк? Які труднощі виникають в роботі з клієнтами?

Ви маєте на увазі постанову НБУ №65, яка ввела ризик-орієнтований підхід. До всіх операцій, які носять підозрілий характер, ми ставимося обережно. Але наша мета — не тотальне блокування операцій клієнтів, а запобігання незаконних операцій. Ми і раніше дотримувалися такої ж політики, тому нормативні зміни на нас сильно не позначилися. Не можна сказати, що кількість заблокованих операцій істотно зросла.

Про розвиток Privat24

У вересні 2019 року Приватбанк представив фінальну версію оновленого сервісу Privat24. Які висновки ви зробили через рік? Чи потрібно щось додавати або змінювати (виправляти) найближчим часом?

Privat24 — це екосистема, яка постійно розвивається і оновлюється. У неї додаються нові сервіси та можливості. Сьогодні клієнти банку можуть використовувати в Privat24 близько 147 сервісів. Ми йдемо від потреб клієнтів. Як тільки в Києві запустили відеофіксацію порушень ПДР, вже через добу ми запустили сервіс відстеження та оплати штрафів. Коли в Україні стартував відкритий ринок газу, в Privat24 з'явилася функція, що дозволяє обрати для себе постачальника. Продукти постійно додаються. Наприклад, Privat24 дозволяє оформити до 90% пропонованих нами страхових продуктів.

Privat24 поступово перетворюється на маркетплейс, де можна знайти не тільки фінансові послуги, але також купувати товари, замовляти послуги тощо. Наскільки ефективним є цей бізнес?

Цей бізнес, безумовно, ефективний, так як дозволяє банку заробляти. Наприклад, за 10 місяців цього року, з урахуванням локдауна і зупинки міжміського сполучення, комісія банку за продаж страховок і залізничних квитків склала 627 млн ​​грн. Серед усіх проданих в Україні квитків на поїзди частка Приватбанку 21%. У банку працює спеціальний digital комітет, на якому обговорюються всі проекти і продукти, які ми хочемо реалізувати в Privat24. Успішність Privat24 — це результат колаборації різних підрозділів банку — розробників, роздробу, департаменту з роботи з торговельними підприємствами, середнім і малим бізнесом. Тільки в такій тісній зв'язці можливе швидке впровадження нових сервісів і оновлення вже діючих.

Читайте також: Анна Тігіпко: в izibank вже маємо більше 25 різних сервісів для клієнта

Про популярність NFC-платежів, віртуальні картки та інфраструктуру

Наскільки активно поширюються NFC-платежі за допомогою переносних пристроїв — смартфонів, браслетів, кілець тощо?

Дуже активно. Відсоток власників смартфонів, які використовують для платежів ApplePay, дуже високий. Якщо є можливість платити телефоном, картку ніхто з собою не носить. Платять телефонами, годинниками, планшетом, кільцями. Безконтактні платежі складають близько 50% від усіх безготівкових транзакцій.

Наприкінці минулого року ми почали випускати повністю віртуальну картку. І це зовсім нова клієнтська історія. Таких карток вже близько 300 тисяч, вони нічим не поступаються карткам з фізичним аналогом. Такий продукт розрахований на тих клієнтів, які спочатку обирають cashless і не потребують походів до банку. Це нова цікава ніша обслуговування людей, які обирають цифровий банкінг. Такі віртуальні картки прив'язані до сервісів ApplePay та GooglePay і ними можна спокійно користуватися як платіжним інструментом.

В Україні кількість POS-терміналів на душу поселення недостатня, якщо порівнювати з аналогічним показником країн ЄС. Як ви оцінюєте рівень розвитку платіжної інфраструктури? Чи достатньо терміналів з функцією NFC?

Я згоден з тим, що насичення країни POS-терміналами недостатнє. І ми будемо посилювати роботу в цьому напрямку, незважаючи на те, що Приватбанк вже є лідером за еквайрингом. Потенціал для зростання існує. Зараз в мережі Приватбанку 237 тисяч терміналів, тобто за рік ми збільшили мережу на 40 тисяч терміналів. Причому практично вся наша мережа — 86% — приймає безконтактні картки і гаманці. До кінця 2021 року плануємо довести мережу еквайрингу до 250 тисяч і 100%-вим безконтактом. З урахуванням реалій постковідної економіки і розвитку малого бізнесу — це хороший прогрес.

Юрій Гусєв