Що вплине на розвиток банківського сектору у 2024 році
Наступного року для економіки країни дуже важливою буде своєчасна та достатня макрофінансова допомога від країн-партнерів та міжнародних фінансових організацій. Адже видатки в ухваленому на 2024 рік бюджеті складуть майже 3,4 трлн грн, а очікувані доходи майже вдвічі менше — 1,77 трлн грн.
Очікувані міжнародні кошти обсягом майже $41 млрд, а це понад 1,5 трлн грн, будуть, найімовірніше, спрямовані на покриття величезних воєнних та соціальних видатків.
Крім того, вже зараз варто подбати про стратегію економічного розвитку країни на 2025-й і наступні роки. Адже міжнародне фінансове «донорство» перших двох років війни надалі очікувано скорочуватиметься.
Якщо ж говорити про загальні фактори, що формуватимуть ринок банківських послуг, то можна виокремити такі:
- Темпи економічного зростання, розвиток більшості галузей економіки (за прогнозом, наступного року зростання ВВП може скласти понад 4,5%, що майже на 1% більше за темпи 2023 року);
- Розвиток експорту (дія нового «зернового коридору», відсутність перепон на пунктах автомобільного перетину кордону, розширення «лінійки» експортованої продукції тощо);
- Мінімізація інфляції (за прогнозами, у 2024 році вона може скласти 9,7%);
- Системна та достатня макрофінансова допомога від країн-партнерів та міжнародних фінансових інституцій (згідно з ухваленим державним бюджетом, наступного року Україна розраховує отримати $41 млрд);
- Стабільна ситуація на валютному ринку: подальша лібералізація ринку з поверненням до плаваючого курсу валют; формування курсу на основі реальних економічних показників за мінімального ажіотажного тиску на курс;
- Активний розвиток державних пільгових кредитних програм та спільних програм із органами місцевої влади з часткового відшкодування кредитів (зокрема, це програми з кредитування малого та середнього бізнесу «5−7−9», для середніх та малих підприємств — «Доступний факторинг», та енергомодернізації будинків «Енергодім»);
- Події на фронті та рівень отримуваної воєнно-технічної допомоги від західних країн, розвиток власного ВПК, фінансове забезпечення ЗСУ, поступові здобутки зі звільнення українських територій;
- Наслідки війни: обсяги заподіяної шкоди, протидія ворожим намірам зруйнувати енергетичну та економічну сфери (разом із цим — розробка та поступове впровадження планів щодо відновлення країни);
- Стратегія реформ, спрямованих на подолання корупції, розвиток громадянського суспільства, розвиток та відновлення економіки — максимальне наближення до стандартів Європейського Союзу, а також залучення потужних інвестицій у відбудову країни («прозорість» дій влади, уникнення політичних суперечок та «інтриг», «боротьби за рейтинги» тощо);
- Психологічна стійкість громадян і бізнесу перед новими викликами війни (відсутність паніки, ажіотажу, здатність об'єднуватися заради стратегічної мети — перемоги у війні).
Наступного року для комбанків завданням-мінімум стане втримання позитивної динаміки розвитку основних кредитних та депозитних продуктів, а також посилення кіберзахисту та вдосконалення банківського сервісу.
Читайте також: Інфляція йде на спад: які рішення прийматиме НБУ щодо курсу
Чи скоротяться ставки за кредитами та депозитами
У 2024 році, за оптимістичним сценарієм, умови за більшістю кредитних програм можуть суттєво покращитися. При зниженні облікової ставки ще на 2−4 в.п. (до 14−12%) вартість кредитів для громадян знизиться.
За попередніми оцінками, залежно від виду кредиту та першого внеску за ним, ставки можуть скоротитися в середньому на 3−4%. Головним чином, це стосується споживчих та автокредитів, а також спільних іпотечних програм комбанків із девелоперами для придбання житла на стадії будівництва.
Відповідна корекція також спостерігатиметься за депозитними ставками: за нашими оцінками, дохід за гривневими вкладами може знизитися від 2% до 3%, проте, в умовах низької інфляції розміщення коштів у банках залишатиметься найпривабливішим способом для більшості громадян не лише зберегти, а й примножити власні заощадження.
Банківський сервіс у 2024 році
Щодо розвитку основних банківських послуг у 2024 році, то, на мій погляд, варто акцентувати увагу на декількох важливих напрямках, а саме:
- Впровадження нових і вдосконалення чинних систем захисту персональних даних та захисту від кібератак;
- Подальша діджиталізація основних банківських операцій від найпростіших до найскладніших (наприклад, можливість оформлення іпотечного кредиту у телефонному застосунку) та доступність сучасних технологій якомога більшій кількості громадян;
- Поступове впровадження елементів штучного інтелекту в операційну систему банків;
- «Енергонезалежність» на випадок складних умов, пов’язаних із перебоями в енергопостачанні (участь у мережі Power Banking);
- Вдосконалення систем фінансового моніторингу та максимальна прозорість діяльності фінустанови: репутаційна «чистота» та відкритість.
Попри певну невизначеність та наявні ризики, пов’язані з війною, у 2024 році українська банківська система вдосконалюватиметься, орієнтуючись на передові й де в чому «авангардні», «революційні» технічні нововведення. Крім того, цілком можливе посилення конкуренції між фінустановами за клієнта, саме завдяки інноваційним рішенням, роботі над вдосконаленням механізмів швидкого та ефективного обслуговування клієнтів.
Читайте також: НБУ прогнозує у 2024 році інфляцію 9,8%: що це означає для курсу гривні
Гривня/долар: як почуватиметься валютний ринок
Впродовж поточного року НБУ вдалося не лише приборкати ажіотажні спалахи попиту на валюту, а й впровадити ефективну стратегію до подальшої лібералізації валютного ринку, яка відповідає 4-річній програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Серед основних здобутків:
- Запровадження «конвертаційних депозитів», які в потрібний час не лише залучили великий обсяг гривневої готівки, а й на 30% знизили попит на готівковому ринку;
- Скасування фіксованого курсу валют та створення умов для вільного курсоутворення на міжбанку;
- Поступове скасування всіх валютних обмежень для фінансових установ та поступове «об'єднання» банківського та курсу обмінних пунктів в єдиний курс на готівковому ринку;
- Запровадження режиму «керованої гнучкості» на міжбанку разом із ефективною тактикою своєчасних валютних інтервенцій для досягнення рівноваги між попитом і пропозицією;
- Суттєве скорочення різниці між курсами міжбанку та готівкового ринку.
Очікується, що у 2024 році НБУ реалізовуватиме зважену та ефективну політику, спрямовану на відповідність валютних курсів об'єктивним економічним обставинам. Наразі на міжбанківському ринку, хоча й з певними обмовками, діє вільне курсоутворення.
Тобто курс регулюється головним економічним чинником — співвідношенням попиту та пропозиції. А створення підґрунтя до «єдиного» курсу на готівковому ринку та скорочення різниці між безготівковим та готівковим курсами свідчить про те, що валютний ринок знаходиться на шляху до повної лібералізації.
Саме вільне курсоутворення може стати найважливішим чинником для активнішого розвитку економіки країни.