Що таке суверенний дефолт
Економічні проблеми, які ведуть до неможливості платити за своїми боргами, або політична відмова/небажання країни платити за суверенними боргами (включаючи відсотки) називається суверенним дефолтом. Іншими словами, дефолт — це банкрутство держави, яке призводить до значних фінансових і соціальних потрясінь в країні.
Слова, що асоціюються з дефолтом, — девальвація, інфляція, банкрутства, порожні магазини, набіги на банки, соціальні протести, насильство на вулицях, мародерство, міжнародна ізоляція.
Для дефолту держави уряду або центральному банку достатньо пропустити регулярний платіж кредиторам, як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку.
Чому важливо платити за боргами
Існує дві причини, за якими суверенні держави платять за своїми боргами.
В першу чергу — бажання мати репутацію надійного позичальника: країни цінують можливість доступу на міжнародні ринки капіталу для покриття дефіциту державного бюджету. Доступ до міжнародних ринків також дозволяє урядам згладжувати волатильність потоків прямих інвестицій в країну, а також допомагає фінансувати соціальні статті бюджету в період криз і зниження надходжень до бюджету від податків.
Країни з поганою репутацією не мають доступу на міжнародні ринки капіталу і змушені закривати свої фінансові потреби самостійно або за рахунок емісії, або за рахунок секвестру бюджету (скорочення соціальних витрат і інвестицій).
Друга причина платити за суверенними боргами — високий ризик юридичних дій кредиторів у відношенні до країни, яка допускає суверенний дефолт. Такі юридичні дії, які часто тривають багато років, призводять до неможливості для країн позичати на міжнародних або локальних ринках, включаючи у локальній валюті.
Суверенний дефолт створює проблеми також для інших приватних або державних позичальників на території країни і робить для них неможливим залучення ресурсів на міжнародних або локальних ринках капіталу.
Читайте також: МВФ надасть допомогу бідним країнам для боротьби з пандемією
Дефолт призводить не тільки до зниження репутації/рейтингів країни і приватних позичальників всередині, а також:
- до масштабного відтоку капіталу з країни, який може вести до значної девальвації;
- паніки на банківському ринку і відтоку депозитів з банків, яка може привести до банкрутства великих банків;
- неплатоспроможності компаній, які не можуть отримати доступ до ринків капіталу;
- безробіття та соціальних протестів.
МВФ як кредитор останньої інстанції
МВФ, як міжнародна організація, існує, в тому числі, для того, щоб допомагати країнам уникати економічних і фінансових криз. Фонд надає фінансування для покриття дефіциту платіжного балансу (поточного рахунку, пов'язаного з міжнародною торгівлею, або покриття дефіциту рахунку капіталу).
Для виконання своїх функцій МВФ, як і інші міжнародні організації (Світовий банк, МФК, ЄБРР), має статус преференційного/переважного кредитора (preferred creditor treatment — PCT). PCT пояснює, завдяки чому МВФ може надавати країнам кредити за низькими (щодо ринкових) ставками під час кризи в країні, коли інші приватні кредитори тікають з цієї країни.
PCT у теорії означає, що борги перед МВФ та іншими міжнародними кредиторами завжди погашаються навіть у випадках, коли країна може допустити суверенний дефолт. У практичній площині це реалізується через пряме списання коштів боргу перед МВФ з рахунків у банку в разі, якщо країна (уряд або центральний банк) пропускає платіж за боргами або відсотками, тобто допускає суверенний дефолт.
Читайте також: 10 перевірених способів знизити витрати і почати відкладати
Механізму реструктуризації суверенних кредитів перед МВФ не існує в принципі. При цьому є інші інструменти допомоги найбіднішим країнам з боку МВФ.
Чи були випадки дефолту перед МВФ
Так, були: Судан — з 1984 року до теперішнього часу; Ліберія — з 1984 року до 2010 року; Сомалі — з липня 1985 року до березня 2020 року.
Були і коротші випадки неплатежів Фонду: Афганістан у 1995−2003 роках; Демократична республіка Конго — у 1988−2002 роках; Ірак — у 1990−2004 роках; Панама — у 1987−2002 роках. Всі ці країни належать до найбідніших країн у світі.
Всі ці випадки об'єднують чотири важливі чинники:
- У Центральних банках цих країн не було достатньо резервів, щоб списати їх у рахунок боргів перед МВФ.
- У період дефолту перед МВФ країни не мали доступу до міжнародних ринків капіталу.
- У країнах після дефолту були масштабні економічні та фінансові кризи.
- У підсумку всі країни погасили заборгованості, окрім Ліберії (четверта країна за рівнем бідності у світі) і Сомалі (найбідніша країна у світі).
Борги цих країн перед МВФ були списані у 2010 і 2020 роках (через 26 і 25 років відповідно). Весь цей час країни не мали доступу на міжнародні ринки капіталу і знаходилися в глибокій затяжної рецесії, що опустила їх на дно найбідніших країн світу. Зараз йде процес узгодження списання боргів перед Суданом (27 років без доступу до ринків капіталу).
У період дефолту Аргентини у 2001 році країна все одно погашала борги перед МВФ. Греція (єдина розвинена країна з проблемами з боргами) допустила формальний дефолт за боргами перед МВФ у червні 2015 року, так як не встигла погодити залучення фінансування для оплати боргів. Заборгованість перед МВФ була закрита через 20 днів, і більше країна не порушувала графіку платежів.
Наявність фінансових ресурсів в Україні
Золотовалютні резерви НБУ станом на 31 травня 2021 року становили $27,8 млрд, в той час як календар платежів України перед МВФ на кінець 2021 і 2022 року становить $853 млн (3% від суми ЗВР) і $2,3 млрд (8,5% від суми ЗВР) відповідно.
Найближчий платіж перед МВФ — 1 серпня 2021 року. У зв'язку з наявністю фінансових ресурсів у НБУ, в разі несплати боргу або відсотків перед МВФ, Фонд просто спише суму заборгованості з рахунків НБУ. Механізму реструктуризації суверенних кредитів перед МВФ для країн, що розвиваються, із середнім рівнем доходу, до яких належить Україна, не існує.
У той же час, не дивлячись на списання ресурсів з рахунків НБУ, факт непогашення заборгованості перед МВФ буде вважатися випадком суверенного дефолту з усіма майбутніми наслідками, описаними вище.
Читайте також: МВФ поки що не бачить підстав для видачі нового траншу Україні
Ситуація дефолту країни також унеможливить алокацію для України Спеціальних прав запозичень МФВ, сума яких очікується на рівні $2,7 млрд. Також на довгу паузу будуть поставлені інші програми співробітництва України з міжнародними організаціями (ЄС, Світовий банк, МФК, ЄБРР, ЄІБ та інші).