Звідки підвищена увага

Модель «один бренд кілька ФОП» в українській онлайн-торгівлі, зокрема в сегменті одягу, давно стала звичною. Підприємці розподіляють між собою виробництво, склад, продажі, рекламу, а заразом тримаються в межах лімітів доходу для спрощеної системи оподаткування. Бізнес-логіка тут зрозуміла. Проте банк бачить іншу картину: кілька рахунків, один сайт, ті самі відправники посилок і тисячі дрібних надходжень від фізичних осіб.

Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зобовʼязує субʼєктів первинного фінансового моніторингу здійснювати належну перевірку клієнтів (ст. 11), зокрема зʼясовувати суть і мету фінансових операцій. Для банків ці вимоги деталізовані в Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженому постановою Правління НБУ від 19.05.2020 № 65. Якщо клієнт не надає запитуваних документів або пояснень, банк має право відмовити у проведенні операції чи взагалі припинити ділові відносини (ст. 15 Закону).

При післяплаті ситуацію ускладнює поява ще однієї ланки. Гроші покупця спершу надходять до платіжної установи, що співпрацює з поштовим оператором (найвідоміший приклад NovaPay у звʼязці з «Новою поштою»), і лише після цього зараховуються на рахунок ФОП. Тобто операцію аналізують щонайменше двічі: установа, яка здійснює переказ, і банк, де відкрито рахунок підприємця. Кожен із них може поставити свої запитання.

На що реагують комплаєнс-підрозділи

З практики супроводу таких клієнтів можна виокремити три ситуації, які найчастіше стають приводом для запитів і обмежень.

Обороти не відповідають профілю клієнта. Банк порівнює фактичні надходження із заявленими видами діяльності, попередніми оборотами та тим, що зазвичай мають підприємці в цьому сегменті. Різке зростання виручки від післяплати без документів, які пояснюють походження товару і його залишки, сприймається як сигнал. Банк може запідозрити штучне дроблення бізнесу або використання рахунку для транзиту коштів третіх осіб. Те саме стосується і «новостворених» ФОП зі значним зростанням виручки за короткий термін.

Платник у виписці не покупець. На рахунок ФОП гроші надходять не від клієнтів магазину, а від платіжної установи, одним платежем за десятки чи сотні відправлень. Сам по собі такий платіж не дає пояснень. Банк очікує, що підприємець зможе зіставити його з конкретними продажами: реєстром переказів, номерами експрес-накладних, фіскальними чеками та відповідно надати підтвердження.

Кілька ФОП під одним брендом. Спільний сайт, торговельна марка, склад і менеджери виглядають як ознаки однієї бізнес-моделі, штучно розділеної між кількома особами. Для банку це питання фінмоніторингу, для податкового органу потенційний аргумент на користь дроблення та донарахувань. Тому розмежування між ФОП має бути не формальним, а підтвердженим документами і фактичною поведінкою кожного з них.

Що варто зробити заздалегідь

Привести до ладу первинні документи. Мінімальний набір: договори з виробниками та постачальниками, видаткові накладні, акти, документи про переміщення товару, експрес-накладні, реєстри переказів від платіжної установи, а також фіскальні чеки ПРРО у випадках, коли їх видача обов'язкова. Ці документи мають бути доступні швидко, а не збиратися після отримання запиту. Саме вони стають основою відповіді банку.

Юридично розмежувати ФОП. Якщо товари одного бренду продають кілька підприємців, відносини між ними слід оформити договорами: поставки, комісії, дистрибуції чи надання послуг, залежно від реальної схеми. Окремо варто врегулювати використання торговельної марки, це може бути ліцензійний договір з її власником. Кожен ФОП повинен мати власний облік товару, окремий кабінет у поштового оператора, а в публічній оферті на сайті має бути чітко зазначено, хто саме є продавцем. Тоді надходження на кожен рахунок можна пояснити, не посилаючись на «спільний бізнес».

Відповідати на запит банку повно і вчасно. Запит щодо економічного змісту операцій не можна ігнорувати чи відповідати на нього кількома скан-копіями без пояснень. Добре працює супровідний лист, у якому коротко описано модель бізнесу, ланцюг руху товару і коштів, а документи згруповано відповідно до питань банку. Якщо банк усе ж обмежив обслуговування, рішення можна оскаржити: письмово звернутися до самого банку з вимогою обґрунтувати свої дії, подати скаргу до Національного банку України, а за потреби звернутися до суду за захистом порушених прав.

Замість висновку

Післяплата залишається зручним інструментом для онлайн-торгівлі, однак разом зі зростанням обсягів значно зростає й увага до неї з боку банків та контролюючих органів. Підприємцям, які працюють через кілька ФОП, варто виходити з того, що запит від банку це питання часу. Готовий пакет документів і продумана договірна структура дозволяють пройти таку перевірку без блокування рахунків і разом з тим знижують податкові ризики.