► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Такі результати наведено в дослідженні на основі запропонованого індексу Higher Education Economic Conversion Index (HEECI), який покликаний оцінювати, наскільки ефективно країни використовують освітній потенціал громадян.
Україна отримала 21,3 бала зі 100 можливих, тоді як лідер рейтингу — Люксембург — 92,8 бала.
При цьому HEECI є авторською моделлю, а не офіційним рейтингом Eurostat або Європейської комісії. Наведені позиції країн потребують окремої перевірки методики розрахунку.
Як оцінювали економічну віддачу від освіти
Для порівняння 27 країн ЄС та України автори використали чотири показники, кожен із яких має вагу 25%:
- Частка населення віком 25−34 роки з вищою освітою.
- Рівень працевлаштування випускників закладів вищої освіти.
- Відповідність роботи рівню отриманої кваліфікації.
- Частка іноземних студентів.
Кожен компонент переводили у шкалу від 0 до 100 балів, після чого формували загальну оцінку.
За результатами авторського розрахунку, першу десятку очолили:
Україна з результатом 21,3 бала опинилася на 26-му місці.
Водночас індекс не вимірює безпосередньо внесок випускників у ВВП або продуктивність праці. Це комплексний показник, результат якого залежить від вибору складових, їхньої ваги та способу нормалізації даних.
Чому Україна опинилася внизу рейтингу
У представленому дослідженні для України використано такі показники:
- 58% — оцінка частки молоді з вищою освітою;
- 55,2% — рівень працевлаштування випускників;
- 65,4% — відповідність роботи отриманій кваліфікації;
- 2,3% — орієнтовна частка іноземних студентів.
За логікою запропонованої методики, близько 34,6% працевлаштованих випускників виконують роботу, яка не потребує здобутого ними рівня освіти.
Читайте також: Українці стають важливішими для ринку праці Німеччини: зайнятість зросла на 18%
Для порівняння, за наведеними авторами даними, рівень надмірної кваліфікації працівників становить 13,7% у Нідерландах, 19,9% у Німеччині, 20,3% у Польщі та 34% в Іспанії.
Таким чином, проблема України полягає не лише в кількості фахівців із дипломами, а й у здатності економіки пропонувати їм робочі місця відповідної кваліфікації.
Водночас українські показники працевлаштування та відповідності освіти потребують уточнення щодо року спостереження, охоплення населення й методики збору даних, перш ніж їх можна буде безпосередньо порівнювати з європейською статистикою.
Скільки людей мають вищу освіту в Європі
За даними Eurostat, у 2025 році 44,8% населення Європейського Союзу віком 25−34 роки мали завершену вищу освіту.
Найвищі показники зафіксували в Ірландії — 66,8%, Люксембурзі — 65,2%, Литві — 60,8%, Кіпрі — 60% та Нідерландах — 56,1%.
Для Німеччини цей показник становив 40,9%, для Чехії — 36%.
Водночас використана в авторському рейтингу оцінка для України — 58% — має іншу статистичну основу. Зокрема, ОЕСР раніше наводила такий показник для українців віком 30−34 роки за 2021 рік.
Тому порівняння його з даними ЄС за 2025 рік для групи 25−34 роки є попереднім, а висновок про входження України до п'ятірки європейських лідерів за освіченістю не можна вважати підтвердженим для одного й того самого року та вікової групи.
Як освітня міграція впливає на економіку
Автори дослідження звертають увагу ще на одну проблему — втрату частини економічної віддачі від інвестицій у підготовку українських фахівців через їхній переїзд за кордон.
Українська держава, родини та університети вкладають ресурси у формування людського капіталу. Однак частина випускників надалі працює в Польщі, Чехії, Німеччині, Нідерландах та інших країнах.
У результаті економічна віддача від їхніх знань, професійних навичок і досвіду може формуватися вже за межами України.
Водночас міжнародна мобільність має й потенційні переваги: українські фахівці можуть отримувати нові компетенції, підтримувати економіку переказами та згодом повертатися з досвідом роботи на міжнародних ринках.
Чого бракує українському ринку праці
За даними Eurostat, у 2025 році рівень зайнятості нещодавніх випускників вищої освіти в ЄС становив 87%. Це свідчить про порівняно високий попит на кваліфікованих фахівців у європейських економіках, хоча ситуація істотно відрізняється залежно від країни.
Окремою проблемою залишається невідповідність кваліфікації займаним посадам. У ЄС у 2025 році 21,4% працевлаштованих осіб із вищою освітою виконували роботу, яка не потребувала такого рівня підготовки.
Для України проблему ускладнюють наслідки повномасштабної війни. За даними європейської платформи Erasmus Networks, станом на 2024 рік близько 27% українських закладів вищої освіти зазнали пошкоджень або були зруйновані, а 19 університетів та інститутів тимчасово перемістилися до безпечніших регіонів.
Тому для підвищення економічної віддачі від освіти недостатньо збільшувати кількість студентів чи дипломів. Важливими залишаються створення кваліфікованих робочих місць, розвиток високотехнологічних виробництв, інвестиції в дослідження та співпраця університетів із бізнесом.
Саме здатність використовувати знання випускників у продуктивній праці та інноваціях визначатиме, наскільки освітній потенціал сприятиме економічному відновленню країни.