Україна повернулася до «життя за графіками». Багато регіонів країни живуть в умовах тривалих блекаутів. Особливо складна ситуація у Дніпрі та Києві. Напередодні ворог завдав удару по Придніпровській ТЕС, через що Дніпро та прилеглі міста поринули у темряву надовго. У столиці серйозно пошкоджені всі теплоелектроцентралі — ТЕЦ 5 та 6, а також Дарницька ТЕЦ.
Крім того, йдуть атаки на великі підстанції, які з'єднують столичний регіон із Рівненською АЕС. Це призвело до затяжних відключень електроенергії у Києві та передмісті (у деяких споживачів немає світла по 10 годин і більше), перебоїв з водою та навіть зупинки поїздів метро. Прогнози експертів, із якими поспілкувався «Мінфін», невтішні.
Як каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, «світла може не бути десятки годин» (тобто навіть понад добу). Аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук припускає, що періоди відключень можуть розтягуватись на 14−20 годин.
На складнощі з електрикою вже відреагував ринок на добу вперед, де закуповується бізнес. «Якщо тиждень тому ціна становила 3−4 гривні за кіловат, не враховуючи вартість доставки, то у понеділок, 2 листопада, вона злетіла до 10,50 гривень. Із огляду на передачу, новий цінник склав 16−17 гривень за кіловат», — розповів «Мінфіну» Попенко.
При цьому, за словами експертів, особливого дефіциту електроенергії в Україні наразі немає, проблема у складнощах її передачі споживачам.
«Мінфін» розбирався, що відбувається на ринку електроенергії.
За час війни рф зруйнувала три схеми підключення: що відбувається зі світлом просто зараз
За даними Укренерго, у вівторок, 3 листопада, у частині областей країни вживаються заходи щодо обмеження споживання електроенергії.
«Внаслідок ворожого обстрілу на ранок (3 листопада — ред.) є нові знеструмлення у Вінницькій, Одеській, Житомирській, Харківській, Полтавській областях», — повідомили в Укренерго. На Київщині та Дніпропетровщині з ранку 3 листопада оголосили про екстрені відключення (у цей період графіки не діють).
За даними НЕК, 3 листопада станом на 9:30 споживання електроенергії в країні зменшилося, порівнюючи з цим же періодом попереднього дня, на 7,5% — за рахунок примусових відключень світла.
За словами Олега Попенка, практично зупинено генерацію на столичних ТЕЦ та Трипільській ГЕС, через що столичний регіон став вкрай залежним від електроенергії, що надходить з об'єднаної енергосистеми. Це підтверджує керівник спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.
«ТЕЦ забезпечували близько 40% потреб Києва в електриці. Із огляду на руйнування, навіть якщо вдасться оперативно провести ремонтні роботи, ця цифра може знизитись удвічі — до 20%», — зазначив Юрій Корольчук.
За його словами, через щільність ворожих атак і дефіцит обладнання, енергетики просто не встигають проводити ремонти, що збільшує кількість системних мікроаварій. Простіше кажучи, щойно споживання зростає, напруга в мережі падає, і світло і у багатьох споживачів просто «вибиває».
«Якщо великі системні аварії призводять до блекаутів, то мікроаварії провокують постійні перебої з електроенергією», — пояснив експерт.
Корольчук також каже, що енергетикам дедалі складніше налаштовувати нові схеми підключення, оскільки ворог уже зруйнував три такі схеми за роки війни, а зараз завдає ударів по четвертій, яку тільки-но почали створювати.
«З огляду на пошкодження об'єктів генерації в Києві та області, в енергетиків залишається лише один вихід — намагатися якнайшвидше проводити ремонти на підстанціях, які входять до Київського енергетичного кільця (вони з'єднують столичний регіон із АЕС — ред.)», — зазначив Корольчук.
Експерти зазначають, що ворог застосовує відносно нову стратегію ударів по українській енергетиці — намагається «вимкнути» великі мегаполіси, насамперед Київ (найбільший споживач електроенергії) та Дніпро (великий промисловий центр).
«Київ знаходиться у центрі країни і це найбільший споживач електроенергії. Фактично всю енергосистему побудовано з огляду на цю обставину. Тому масштабні проблеми у столичному регіоні загрожують енергокризою також у сусідніх областях — Житомирській, Чернігівській, Черкаській тощо», — зазначив Корольчук.
Експерти очікують найгіршого сценарію: що це означає для пересічного споживача
Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», кажуть, що перспектив покращення ситуації зі світлом на сьогодні «не проглядається». Навпаки, із похолоданням відключення можуть посилитися, особливо якщо ворог продовжить завдавати ударів по енергооб'єктах.
За словами Попенка, світла у Києві може не бути «десятки годин» поспіль, тобто навіть понад добу. Корольчук також не виключає багатогодинних відключень — до 14−20 години на добу.
У профільній спільноті обговорюється також «найгірший сценарій» — коли електроенергії у столиці вистачатиме лише на забезпечення потреб об'єктів критичної інфраструктури, а решті споживачів її даватимуть за залишковим принципом.
Ситуацію ускладнює «хаотичне споживання». Багато містян і мешканці передмістя встигли обзавестися інверторами, які, щойно з'являється світло, масово починають його накопичувати, різко збільшуючи таким чином споживання і навантаження на мережу.
Попенко також каже, що проблеми з електроенергією можуть спричинити перебої з енергопостачанням та каналізацією. «Генератори у водоканалів є, але вони не можуть довго працювати в автономному режимі, потрібна мережева електрика», — пояснив експерт.
Він наводить приклад Миколаєва, де вже двічі зупинялися насоси на каналізацію, в результаті стоки потрапили до водойми, а звідти — до водопровідної мережі. «Прийнято рішення про гіперхлорування всієї системи, воду не можна використовувати ані для пиття, ані для приготування їжі», — зазначив Попенко. Масштабні проблеми з водопостачанням були у Дніпрі та Конотопі (останній залишався без водопровідної води майже тиждень).
3 листопада у Києві були перебої з водопостачанням через знеструмлення внаслідок обстрілу основних водопровідних об'єктів «Київводоканалу».
З опаленням ситуація у столиці поки що невизначена. «Обладнання, яке працює на генерацію тепла, на київських ТЕЦ не пошкоджене. Але незрозуміло, що буде, якщо ворог продовжить завдавати атак. Може повторитися торішня ситуація, коли багато столичних багатоповерхівок взимку залишилися без опалення. На автономне опалення (за рахунок встановлення котелень в окремих районах) переведено лише 30% споживачів, цього точно недостатньо», — зазначив Попенко.
Проблема у передачі
При цьому, як каже Корольчук, на відміну від минулих воєнних років, коли проблеми з електроенергією багато в чому були пов'язані із браком її генерації, наразі особливого дефіциту немає.
«Усі блоки АЕС працюють, ми можемо навіть збільшувати генерацію. Але проблема в тому, що її просто неможливо передати споживачам, оскільки йдуть удари по великих підстанціях та лініях передач. Це змушує енергетиків знижувати потужності блоків АЕС», — зазначив Корольчук.
За його словами, через спад у промисловості та зупинку металургійних підприємств в Україні вивільнилося до 3 тисяч мегават електроенергії. «Тобто, якщо на піку морозів минулого року дефіцит електроенергії становив близько 8 ГВт, то цього року він, якщо і буде, то не більше 4−5 ГВт. При цьому є можливість нарощувати генерацію, але незрозуміло, як її передати споживачам», — зазначив Корольчук.
Що буде з цінами
Наростання проблем із електроенергією вже призвело до зростання цін на неї на ринку на добу вперед, де закуповується бізнес.
«Якщо тиждень тому ціна становила 3−4 гривні за кіловат, не враховуючи вартість доставки, то у понеділок, 2 листопада, вона злетіла до 10,50 гривень. З огляду на передачу, новий цінник склав 16−17 гривень за кіловат, — розповів «Мінфіну Попенко.
За даними Оператора ринку, 1 листопада вартість електроенергії на РДН в окремі години коливалася від 5 460 гривень до 14 973 гривень за мегават-годину. 2 листопада побільшало «дорогих годин». Наприклад, якщо днем раніше електроенергія на 1:00 коштувала 7 тисяч гривень, то 2 листопада — 10 тисяч.
А 3 листопада цінник підскочив до 14 938 гривень. Для порівняння: електроенергія тоді ж о 1:00 1 жовтня коштувала всього 3 459 гривень, а 27 жовтня — й взагалі 119 гривень. А максимальний тариф 28 жовтня не перевищував 10 тисяч гривень (зараз майже 15 гривень). «З огляду на постачання за середнього цінника в 10,50 гривень за кіловат, електроенергія для бізнесу коштуватиме вже 16−17 гривень. Тобто навіть якщо світло буде, то платити за нього доведеться втридорога, що може вплинути на вартість товарів і послуг», — зазначив Попенко.
Для населення цінник поки що залишається без змін. Проте у жовтневому технічному звіті МВФ запропонував два сценарії поступового скасування механізму ПСО та підвищення тарифів для населення на електроенергію та газ протягом трьох років. Згідно з першим сценарієм, електрика для людей коштуватиме 9,70 гривень за кіловат (плюс 141% до чинного тарифу), а газ — 22 гривні (плюс 104%). За другим сценарієм, за електрику платитимемо по 6 гривень (плюс 52% до теперішніх цін), за газ — 17,2 гривні (плюс 60%).
При цьому, як зазначили у Міненерго України, коментуючи технічний звіт МВФ, мораторій на підвищення тарифів в Україні продовжує діяти, а будь-які зміни системи тарифоутворення можливі лише після скасування воєнного стану.
У міністерстві також повідомили, що Україна розробляє дорожню мапу реформ енергосектору, в рамках якої планується створення єдиної онлайн-платформи за принципом «єдиної платіжки», де всі рахунки та держпідтримка будуть «в одному вікні» з інтеграцією до державних реєстрів на базі «Дії». Плюс — готується якась «удосконалена програма» за адресною підтримкою населення (субсидії та пільги).