►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Коли можуть забрати житло
За новими правилами, якщо сума стягнення за виконавчим провадженням не перевищує 50 мінімальних зарплат, звертати стягнення на єдине житло боржника за загальним правилом заборонено. У 2026 році цей поріг становить 432 350 грн.
Для порівняння: якщо родина щомісяця сплачує за комунальні послуги 6 тис. грн, для накопичення такого боргу знадобиться близько шести років повної несплати без урахування зміни тарифів та додаткових нарахувань.
Водночас перевищення встановленого порогу не означає автоматичної втрати квартири чи будинку. Стягнення відбувається у межах виконавчого провадження за визначеною законом процедурою.
Читайте також: Українці накопичили понад 104 млрд грн боргів за комуналку: за що не платять найбільше
Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко заявив, що громадян із настільки значними комунальними боргами в Україні небагато.
За його оцінкою, у 99,999% випадків єдине житло за комунальні борги не забиратимуть. Це оцінка посадовця, а не офіційна статистика примусового продажу нерухомості.
Кого захистили додатково
Закон № 4833-IX передбачає окремі гарантії для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом року після його завершення заборонено звертати стягнення на їхнє єдине житло незалежно від розміру боргу.
Винятки стосуються, зокрема, іпотечного майна та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Додаткові гарантії передбачені й для боржників за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
На період воєнного стану закон передбачає зняття арештів із майна та коштів у відповідних виконавчих провадженнях, а також виключення інформації про таких боржників із Єдиного реєстру боржників.
Що зміниться для боржників
Нові положення не скасовують обов'язку оплачувати житлово-комунальні послуги. Постачальники й надалі можуть вимагати погашення заборгованості та звертатися до суду.
Захист єдиного житла не означає захисту всіх активів боржника. За наявності законних підстав стягнення може здійснюватися за рахунок коштів на рахунках, доходів та іншого майна. Для іпотечного житла й окремих категорій зобов'язань закон передбачає винятки з установленого порогу.
Крім того, із 23 жовтня запрацював механізм автоматизованого зняття арештів із банківських рахунків після повного погашення боргу за визначених законом умов. Він поширюється на виконавчі провадження із сумою стягнення до 10 мінімальних зарплат, або 86 470 грн у 2026 році.
За даними Мін'юсту, на жовтень 2026 року 92% відкритих виконавчих проваджень мали суму боргу, що не перевищувала цього порогу.
Законодавчі зміни також пов'язані з виконанням Україною індикатора щодо вдосконалення виконання судових рішень у межах європейської програми Ukraine Facility.
Як зросла заборговність
В ІІ кварталі 2026 року населення України сплатило за житлово-комунальні послуги 67,1 млрд грн, тоді як нараховано до сплати було 53,5 млрд грн.
Водночас станом на 30 червня 2026 року загальна заборгованість населення за послуги становила 104,2 млрд грн, зокрема:
- за постачання теплової енергії та гарячої води — 33,8 млрд грн;
- за постачання та розподіл природного газу — 29,1 млрд грн;
- за постачання та розподіл електричної енергії — 17,3 млрд грн;
- за централізоване водопостачання та водовідведення — 10,5 млрд грн;
- за управління багатоквартирним будинком — 10,1 млрд грн;
- за управління побутовими відходами — 3,4 млрд грн.