Бронювання для оборонки та енергетики: які квоти вдалося врятувати від скорочення
Почнемо з позитивних змін. Насамперед це квоти бронювання.
Для підприємств оборонної промисловості та енергетики квоту не повернули до 100%, але й не скоротили до запропонованих раніше 85%. За новою редакцією передбачено 95%. При цьому працівники, безпосередньо залучені до виробництва, мають підлягати обов'язковому бронюванню.
Для підприємств теплопостачання та водоканалів залишили квоту 75% замість початково запропонованих 60%.
Ще одна важлива зміна стосується базового ліміту бронювання для бізнесу. Працівників, які вже мають відстрочку від мобілізації, знову враховуватимуть під час розрахунку квоти у 50%. Наприклад, підприємство зі 100 працівниками зможе зберегти 50 місць для бронювання, а не 35, як це пропонувалося в попередньому варіанті.
Крім того, у новій редакції з'явилися строки розгляду питань Координаційним центром. Звичайні звернення мають розглядати протягом місяця, невідкладні — за сім днів.
Чинні статуси критичності та встановлені ліміти залишатимуться дійсними до завершення строку їхньої дії.
Також передбачено, що заборгованість, яка виникла через те, що бюджет не розрахувався з підприємством, не вважатиметься боргом у контексті відповідних вимог. Це очевидні позитивні зміни, яких вдалося домогтися завдяки зауваженням бізнесу та суспільному розголосу.
Втім, попри позитивні зміни, аналіз нової редакції правил виявив три серйозні ризики.
Пастка № 1. Лише 13 галузей: хто ризикує втратити статус критично важливого підприємства
Перша проблема — запровадження закритого переліку галузей, підприємства яких можуть претендувати на статус критично важливих.
У новій редакції передбачено лише 13 таких напрямів: оборонна промисловість, енергетика, комунальне господарство, видобувна та переробна промисловість, аграрний сектор, роздрібна торгівля, будівництво, транспорт, IT, банківська сфера, медицина та зв'язок.
Водночас освіта, наука, сфера послуг і медіа опиняються поза основним переліком. Для таких підприємств залишається окремий механізм звернення до міністерства через Координаційний центр. Для донорів і проєктів міжнародної допомоги передбачено окремий порядок, який, за озвученою інформацією, обмежує бронювання сімома працівниками на один проєкт.
Пастка № 2. Десять днів на перегляд: чи можуть підприємства масово втратити критичний статус
Друга проблема значно серйозніша. Нова редакція передбачає, що протягом десяти днів після набрання нею чинності міністерства та обласні державні адміністрації мають переглянути критерії визначення критично важливих підприємств. Паралельно перевірятимуть усі чинні статуси.
Це означає, що підприємство, яке раніше законно отримало статус критично важливого, може його втратити після зміни критеріїв.
Ще одна проблема — можливість перегляду статусу за рекомендацією Координаційного центру. Ця норма залишилася в документі, хоча її формулювання дещо змінили. Тепер рекомендація центру може стати підставою для розгляду питання про скасування статусу, зокрема за зверненням правоохоронних органів.
При цьому вичерпного переліку підстав для таких рішень досі немає. Формально Координаційний центр не може самостійно скасувати статус підприємства. Він лише надає рекомендації. Однак на практиці існує висока ймовірність, що міністерства та обласні адміністрації прислухатимуться до таких рекомендацій.
У результаті бізнес ризикує потрапити в ситуацію, коли правила змінюються вже після отримання статусу, а рішення про його скасування залежить від недостатньо чітко визначених підстав. Але до грудня це все знову будуть переписувати.
Пастка № 3. Два штрафи від ТЦК — і підприємство може залишитися без додаткового бронювання
Третя проблема — найнебезпечніша. Вона стосується повноважень нового Координаційного центру та залежності бізнесу від дій територіальних центрів комплектування.
До складу центру, відповідно до озвученої редакції, мають увійти заступники міністрів економіки та оборони як співголови, заступник керівника Офісу президента, представники Генерального штабу, МВС, Національної поліції, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та ГУР. Загалом ідеться про 18 місць.
Тобто в центрі будуть представлені силові структури, розвідка та Офіс президента, але представників бізнесу там немає. При цьому саме від рішень центру залежатиме можливість підприємств отримати підвищені квоти бронювання. Без його погодження підприємство не зможе отримати ліміт понад базові 50%, оборонне підприємство — понад 90%, а енергетичне — понад 95%.
Особливу увагу привертають підстави для відмови.
Зокрема, такою підставою можуть стати два або більше документально підтверджених фактів порушення керівником підприємства вимог військового обліку протягом останніх 12 місяців або притягнення його до адміністративної відповідальності. Таким чином, два штрафи за порушення правил військового обліку протягом року можуть стати причиною відмови заводу в додатковому бронюванні працівників.
І проблема не обмежується лише підвищенням квоти. Рекомендація цього самого центру може також стати підставою для перегляду статусу критично важливого підприємства. Йдеться не обов'язково про судове рішення чи вирок. Достатньо передбачених документом адміністративних підстав.
Працівника оголосили в розшук: як дії ТЦК можуть поставити під удар увесь завод
Потенційні наслідки нових правил можна розглянути на практичному прикладі. Якщо ТЦК оголошує працівника в розшук, підприємство, за описаним механізмом, буде зобов'язане видати наказ про його направлення до територіального центру комплектування.
Якщо цього не зробити, можуть виникнути претензії щодо порушення правил військового обліку. Проблема полягає в тому, що працівників іноді оголошують у розшук за обставин, які викликають запитання щодо обґрунтованості таких дій.
У результаті керівник великого підприємства фактично має постійно перевіряти статус військового обліку своїх працівників. Для підприємства, де працюють сотні або тисячі людей, це створює додаткове адміністративне навантаження.
Якщо два порушення залишилися непоміченими, підприємство ризикує зіткнутися з відмовою в додатковому бронюванні. Тобто можливість забезпечувати виробництво необхідною кількістю працівників може опинитися в залежності від адміністративних рішень ТЦК та Координаційного центру.
Саме в цьому полягає одна з ключових небезпек запропонованої системи.
Висока зарплата не означає критичність: чому уряд хоче змінити підхід до бронювання
Окремо необхідно розділяти поняття критичності підприємства та економічних критеріїв бронювання. Висока офіційна заробітна плата та відсутність податкових боргів — це не те саме, що критична важливість підприємства для економіки чи обороноздатності держави.
Про це йшлося і у виступі прем'єр-міністра на економічному форумі 26 жовтня. Логіка такого підходу зрозуміла. Підприємство може виплачувати високі офіційні зарплати, але це саме по собі не доводить, що його діяльність критично важлива. Так само необхідно протидіяти зловживанням системою бронювання.
Наприклад, якщо підприємство виготовляє лише три дрони на рік, але має сотні заброньованих працівників, така ситуація справді потребує перевірки. Однак перевірки мають бути адресними — щодо конкретних підприємств, а не через масове обмеження прав усього бізнесу.
До 1 грудня готують новий суспільний договір: чи замінять квоти прогнозованою мобілізацією
Під час виступу прем'єр-міністр також звернув увагу на масштаб бронювання в Україні. За його словами, кількість заброньованих працівників уже суттєво перевищує кількість тих, хто проходить службу. Він також зазначив, що за останні вісім місяців кількість заброньованих працівників підприємств зросла на декілька сотень тисяч.
У зв'язку з цим уряд розглядає необхідність створення нової соціальної моделі взаємодії держави та бізнесу. Її ідея полягає в тому, щоб підприємства могли бронювати працівників, але водночас забезпечували прогнозовану мобілізацію людей до армії. За словами прем'єра, така модель є ідеалістичною, однак у разі її реалізації могла б зменшити необхідність пошуку військовозобов'язаних на вулицях.
При цьому він наголосив, що питання вже виходить за межі відсотків бронювання.
«Тоді вже буде не про бронювання, не про відсотки. Стоїть питання виживання держави. І тому треба на це зважати. До 1 грудня ми маємо дати новий суспільний договір». Це означає, що до початку грудня можуть з'явитися чергові принципові зміни в системі бронювання.
Четверта зміна правил за два місяці: чому бізнес не знає, чи працюватиме в грудні
Головна проблема ситуації — постійна зміна правил.
За останні два місяці система бронювання переживає вже кілька етапів перегляду. 9 жовтня з'явився один проєкт. 13 жовтня уряд ухвалив інший варіант. 23 жовтня йшлося вже про третю редакцію. А до 1 грудня обіцяють підготувати новий суспільний договір.
Для підприємств така ситуація означає неможливість планувати діяльність навіть на короткий період. Представники бізнесу постійно звертають увагу на те, що не знають, які правила діятимуть завтра і чи зможуть вони зберегти працівників наступного місяця.
Директор заводу сьогодні може не знати, чи матиме достатньо персоналу для роботи виробничого цеху в грудні. І саме це завдає найбільшої шкоди. Проблема полягає не лише у відсотках бронювання, а насамперед у невизначеності. Держава не повинна бути джерелом постійного стресу для підприємств, які забезпечують робочі місця, сплачують податки та підтримують економіку.
Три вимоги до Кабміну: що потрібно змінити, щоб бізнес не втрачав бронювання
Зареєстрована за підтримки 63 народних депутатів постанова про скасування попереднього урядового рішення залишається у Верховній Раді. Ми й надалі наполягатимемо на її розгляді.
Водночас до нової редакції правил є три принципові вимоги.
Перша — забезпечити представництво бізнесу в Координаційному центрі. Якщо цей орган ухвалюватиме рішення, від яких залежить робота підприємств, представники бізнесу повинні мати можливість брати участь у його роботі з правом голосу.
Друга — встановити вичерпний перелік підстав для скасування статусу критично важливого підприємства та гарантувати право на оскарження. Підприємства повинні чітко розуміти, за яких обставин можуть втратити свій статус, а рішення державних органів не мають залежати від довільного трактування правил.
Третя — передбачити 90-денний перехідний період для чинного бронювання в разі зміни критеріїв. Це необхідно, щоб підприємства могли адаптуватися до нових вимог і не втрачали працівників раптово.
Ще 16 жовтня ми сформулювали вимоги щодо скасування рішення Кабміну від 13 жовтня, проведення консультацій із бізнесом та перегляду доцільності створення Координаційного центру в запропонованому вигляді. Якщо ж центр усе-таки створять, до його складу мають включити представників бізнесу.
Частину цих вимог уряд уже врахував. Отже, суспільний розголос і спільна позиція підприємців та народних депутатів дають результат. Цього тижня ми з командою передаємо уряду три ключові вимоги та продовжуємо наполягати на послідовності, логічності рішень і стабільності правил.