► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Чому пенсія могла зменшитися після перерахунку
Пенсійний фонд України (ПФУ) не може довільно змінювати пенсійні виплати. Щоб з’ясувати причину зменшення суми, потрібно розмежувати перерахунок основного розміру пенсії, припинення доплат і відрахування коштів. Ці питання регулюються різними нормами законодавства.
Основним документом, який визначає порядок призначення, обчислення та перерахунку страхових пенсій, є Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, статті 27, 28, 40, 42 і 45 регулюють обчислення пенсії, врахування страхового стажу та заробітної плати, а також проведення перерахунків.
У 2026 році індексацію пенсій провели з 1 березня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році». Для відповідного перерахунку встановили коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати, який враховують під час обчислення пенсії, на рівні 1,121. Максимальне підвищення за передбаченими постановою перерахунками становить 2595 гривень. Застосування коефіцієнта залежить від виду пенсії та умов, визначених документом.
Із 1 квітня 2026 року без додаткового звернення пенсіонерів також перераховували пенсії працюючим пенсіонерам. Це передбачено частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV. Під час перерахунку враховують страховий стаж, набутий після призначення пенсії або попереднього перерахунку. Зокрема, значення має наявність щонайменше 24 місяців страхового стажу або сплив установленого законом дворічного періоду. Сам по собі такий перерахунок не дає ПФУ права без належного обґрунтування зменшувати виплату.
Ще одна можлива причина — працевлаштування пенсіонера. За пунктом 3 частини другої статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа повинна повідомляти територіальний орган ПФУ про обставини, які можуть вплинути на пенсійне забезпечення. Про працевлаштування або звільнення необхідно повідомити протягом 10 днів. Якщо окремі надбавки чи доплати передбачені лише для непрацюючих пенсіонерів, після працевлаштування право на них може припинитися. Водночас робота не є універсальною підставою для зменшення будь-якої пенсії.
У жовтні продовжують діяти й щомісячні компенсації за віком: до 300 гривень для людей віком від 70 до 75 років, до 456 гривень — від 75 до 80 років і до 570 гривень — для пенсіонерів віком від 80 років. Про це ПФУ повідомив у роз’ясненні від 1 жовтня 2026 року. Доплату встановлюють автоматично з дня досягнення відповідного віку. Вона передбачена незалежно від виду пенсії, страхового стажу та факту роботи, але з урахуванням обмеження загального розміру виплати.
Станом на жовтень 2026 року пенсійна виплата з урахуванням вікової компенсації не повинна перевищувати 10 340,35 гривні. Тому доплата не завжди нараховується в максимальному розмірі.
Окремий порядок діє для визначених законом категорій пенсіонерів із високими виплатами. Стаття 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 передбачають застосування спеціальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення в період воєнного стану.
У 2026 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2595 гривень, а десять таких мінімумів — 25 950 гривень. Однак обмеження стосуються не всіх пенсій, що перевищують цю суму. Постанова № 1778 визначає конкретні категорії пенсій, зокрема призначених за законодавством про державну службу, прокуратуру, статус народного депутата України та пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, а також деяких інших осіб. Передбачені й винятки, тому законність застосування коефіцієнтів потрібно оцінювати з урахуванням конкретної пенсії та статусу її отримувача.
Читайте також: Магніт за 25 грн, позов на 65 тисяч: Верховний Суд пояснив правила компенсації за порушення авторського права
Як перевірити відрахування та оскаржити рішення ПФУ
Якщо Пенсійний фонд утримує гроші через переплату, застосовується стаття 50 Закону № 1058-IV. Вона передбачає повернення надміру виплачених сум у разі зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Кошти можуть повертатися добровільно або стягуватися на підставі рішення територіального органу ПФУ чи в судовому порядку.
Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює, що пенсії та інші виплати, надані як засіб до існування, за загальним правилом не підлягають поверненню, якщо виплату здійснили добровільно, без рахункової помилки платника та недобросовісності отримувача. Тому самого факту переплати недостатньо, щоб автоматично покласти на пенсіонера обов’язок повернути гроші.
Стаття 50 Закону № 1058-IV також визначає граничні розміри відрахувань із пенсії. За окремими видами стягнень, зокрема аліментами та відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, вони можуть становити до 50% пенсії. За іншими видами стягнень — не більш як 20%. Ці обмеження стосуються саме відрахувань, а не припинення доплати, на яку людина втратила право.
Щоб з’ясувати причину зменшення виплати, пенсіонеру варто звернутися до сервісного центру ПФУ або через вебпортал електронних послуг запросити інформацію про розмір пенсії до та після перерахунку, її складові, застосовані показники страхового стажу й заробітної плати та правові підстави зміни. Якщо йдеться про повернення переплати, потрібно отримати рішення про стягнення, розрахунок її суми й пояснення обставин виникнення.
Рішення Пенсійного фонду можна оскаржити в адміністративному порядку або в суді. Із 5 вересня 2025 року діє Порядок оскарження рішень, дій (бездіяльності) територіальних органів Пенсійного фонду України та їх посадових осіб щодо пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг. Його затверджено постановою правління ПФУ від 13 червня 2025 року № 21−1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1129/44535. Попередня постанова правління ПФУ від 12 жовтня 2007 року № 18−6 втратила чинність.
Скаргу на рішення посадової особи територіального органу подають керівнику цього органу. Якщо рішення ухвалив керівник або територіальний орган повністю чи частково відмовив у задоволенні скарги, можна звернутися до Пенсійного фонду України та/або адміністративного суду. Скаргу до центрального ПФУ подають через територіальний орган, рішення якого оскаржується. За наявності обґрунтованих причин цей орган повинен передати її разом із необхідними матеріалами не пізніше п’яти робочих днів.
Пункт 4 Порядку № 21−1 передбачає можливість подання скарги протягом одного року з дня ухвалення рішення, але не пізніше ніж через 30 календарних днів із дня ознайомлення з ним. Пункт 6 також визначає 30-денний строк подання письмової скарги з дня ознайомлення з оскаржуваним рішенням. Якщо строк пропущено з поважних причин, заявник може порушити питання про його поновлення.
Скаргу можна подати особисто, поштою або в електронній формі через вебпортал ПФУ. Вона має містити відомості про заявника, назву органу, який ухвалив рішення, дату й номер рішення за наявності, суть спору та вимоги. До скарги додають документи, що підтверджують неправильність рішення, або їх копії. Електронний документ підписують кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті. Представник пенсіонера повинен підтвердити свої повноваження. Порядок № 21−1 також передбачає підстави для відмови в прийнятті скарги, зокрема пов’язані із судовим провадженням щодо того самого питання.
За пунктом 16 Порядку № 21−1 скаргу розглядають у розумний строк, але не більш як 30 календарних днів після її надходження. Якщо цього часу недостатньо, строк можна одноразово продовжити максимум на 15 календарних днів. Про продовження заявника мають письмово повідомити із зазначенням причин не пізніше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку.
Пенсіонер також може звернутися до адміністративного суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Залежно від обставин можна вимагати скасування рішення ПФУ, визнання його дій або бездіяльності протиправними, проведення перерахунку чи виплати належних коштів.
За загальним правилом частини другої статті 122 КАС України строк звернення до суду становить шість місяців від дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав. Якщо людина скористалася досудовим порядком оскарження, за умов частини четвертої цієї статті застосовується тримісячний строк із дня вручення рішення за скаргою. Якщо рішення не ухвалили або не вручили у встановлені строки, шестимісячний строк обчислюють від дня звернення зі скаргою.
Якщо рішення ПФУ визнають протиправним, пенсіонер може вимагати відновлення належного розміру виплати та повернення недоотриманих коштів. Стаття 46 Закону № 1058-IV передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, який її призначає та виплачує, виплачують за минулий час без обмеження будь-яким строком. Водночас це правило потрібно відрізняти від строків звернення до суду та визначення періоду, за який виникло право на виплату. Остаточний обсяг коштів залежить від обставин справи, застосовних норм законодавства та змісту рішення ПФУ або суду.