Про це під час круглого столу FinClub «Аграрії між двома врожаями: де взяти гроші на посівну» розповів Семен Синяков, директор департаменту по роботі з підприємствами агропромислового комплексу та операторів ринку нафтопродуктів банку «Південний».

«Бізнес сьогодні активно намагається налагодити експорт продукції, продажі на внутрішньому ринку, щоб підтримувати свій бізнес ліквідністю. При цьому часто не рахує маржинальність угод, а насамперед хоче забезпечити бізнес грошовими коштами, аби компанія могла працювати», — зазначив Семен Синяков.

Через це кардинально змінився характер запитів, які надходять до фінансових установ, адже серед основних вимог аграріїв до банкірів наразі є термінове дофінансування поточних операційних процесів та реструктуризація актуальних інвестиційних програм, зокрема — перенесення графіків платежів до моменту, поки не відновляться стабільні експортні надходження.

У банку «Південний» зазначають, що до кожного подібного кейсу підходять індивідуально, а рішення про перегляд умов ухвалюється на основі комплексного аналізу бізнес-моделi компанії, її поточних фінансових показників та якості забезпечення.

Формування відсоткових ставок на кредитному ринку сьогодні жорстко прив’язане до макроекономічних маркерів, і на вартість агрокредитування в поточних умовах чинять ключовий вплив три фактори: вартість фондування для самих банків, облікова ставка Національного банку України та дохідність облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які сукупно й задають рамки для фінансування реального сектору.

Паралельно з пошуком грошей аграрії активно оптимізують свої виробничі плани, оскільки дефіцит коштів змушує виробників змінювати структуру посівних площ на користь культур, що здатні принести швидший та вищий дохід. Частина агрокомпаній планує істотно збільшити частку високомаржинальних олійних культур, таких як ріпак, соняшник та соя, що неминуче призведе до певного скорочення площ під зерновими, хоча говорити про повну відмову від зернової групи не доводиться, і традиційні для України пшениця та кукурудза досі залишаються у фокусі уваги вітчизняних аграріїв.

Окремим і найбільш болючим викликом для фінансової системи залишається кредитування бізнесу, що працює у прифронтових регіонах, де спостерігається чіткий поділ: державні банки зараз набагато активніше беруть на себе ризики та працюють із такими кейсами, тоді як комерційні фінансові установи змушені оцінювати воєнні та економічні загрози більш обережно й стримано.

Попри безпрецедентний рівень ризиків, банківське кредитування українського агробізнесу не зупиняється, проте підходи до нього трансформуються, і у банку «Південний» прогнозують, що за збереження поточних загроз загальні обсяги фінансування сектору можуть виявитися скромнішими, ніж у попередні роки, а сам попит остаточно зміститься від масштабних довгострокових інвестиційних проєктів до закриття точкових, короткострокових і життєво важливих потреб бізнесу.