► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Із них 21 категорія призначена для фізичних осіб, 11 — для юридичних осіб, ще 11 — для держави Україна. Таким чином, тепер заявити можна не лише про зруйноване майно, а й про втрату роботи, підприємницької діяльності, житла, переміщення, втрату доступу до послуг та інші наслідки війни.

Станом на 30 вересня RD4U отримав близько 195 тис. заяв, понад 65 тис. уже внесено до Реєстру, а решта перебуває в опрацюванні.

Що саме можна заявити: йдеться не лише про зруйноване майно

Одна з головних особливостей Реєстру — він охоплює значно ширший перелік втрат, ніж безпосередньо знищена квартира, будинок чи автомобіль.

Для фізичних осіб передбачені, зокрема, категорії щодо:

  • вимушеного внутрішнього переміщення;

  • вимушеного виїзду за межі України;

  • смерті або зникнення близького члена сім'ї;

  • серйозних тілесних ушкоджень;

  • сексуального насильства;

  • катувань і нелюдського поводження;

  • незаконного позбавлення свободи;

  • примусової праці або служби;

  • насильницького переміщення чи депортації дітей і дорослих;

  • пошкодження або знищення житлової та нежитлової нерухомості;

  • втрати житла або місця проживання;

  • втрати оплачуваної роботи;

  • втрати приватного підприємництва;

  • втрати доступу або контролю над нерухомістю на тимчасово окупованих територіях;

  • інших економічних втрат;

  • втрати доступу до медичної допомоги та освіти.

Тобто людина може мати підстави для кількох різних заяв, якщо війна спричинила одночасно різні види втрат.

Можна заявляти і про моральну шкоду

Реєстр враховує не тільки прямі фінансові збитки.

Наприклад, за категорією A1.1 «Вимушене внутрішнє переміщення» йдеться про компенсацію душевного болю та страждань, пов'язаних із необхідністю залишити місце проживання або неможливістю повернутися до нього.

Тобто саме переміщення може бути окремою підставою для заяви, навіть якщо людина не втратила власну квартиру чи будинок.

Окремо фіксуються й матеріальні наслідки такого переміщення. Наприклад, категорія A3.3 «Втрата житла або місця проживання» охоплює втрату житла, звичайних особистих речей, а також витрати на нове житло та переїзд. Це може бути, зокрема, оренда нового помешкання, комунальні витрати, пальне або оренда транспорту для перевезення речей.

Отже, одна й та сама подія може породжувати різні види вимог, які подаються за відповідними категоріями.

Втрата роботи також стала окремою категорією

Для фізичних осіб особливо важливим стало відкриття категорії A3.4 «Втрата оплачуваної роботи».

У ній можна заявляти про доходи, які людина не отримала через втрату роботи або самозайнятості в Україні внаслідок російської агресії. Йдеться про зарплату, виплати, допомоги, компенсації та інші доходи.

При цьому людина не обов'язково має залишатися без роботи на момент подання заяви. Якщо після втрати роботи через війну вона згодом знайшла нову роботу в Україні або за кордоном, право подати заяву зберігається.

Важлива деталь: ФОП подають вимоги щодо втрати прибутку від підприємницької діяльності за іншою категорією — A3.5 «Втрата приватного підприємництва».

Що може заявити бізнес

Для юридичних осіб відкрито 11 категорій, які охоплюють різні види втрат підприємств.

Зокрема, бізнес може фіксувати пошкодження, знищення або втрату активів, майна та інфраструктури, втрату контролю над майном на тимчасово окупованих територіях, переміщення підприємства та інші економічні втрати. Окремі категорії стосуються гуманітарних витрат та інших наслідків агресії.

Таким чином, для підприємства Реєстр може стати способом зафіксувати не лише фізичне знищення активу, а й економічні наслідки війни — наприклад, втрату контролю над майном або витрати, пов'язані з переміщенням бізнесу.

Які збитки приймають до Реєстру

Базові критерії однакові: заявлена шкода має бути завдана 24 лютого 2022 року або після цієї дати, на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з територіальними водами, та бути наслідком міжнародно-протиправних дій РФ.

Тому сам факт наявності збитку ще не означає автоматичного внесення заяви. Потрібно показати, що він відповідає критеріям конкретної категорії та має зв'язок із російською агресією.

Які докази варто зібрати

Для кожної категорії діють окремі правила, тому універсального списку документів немає.

Загалом заявнику варто підготувати документи, які підтверджують:

  • особу заявника;

  • факт події та характер завданої шкоди;

  • дату й місце події;

  • право власності або користування майном, якщо це має значення;

  • втрату доходу чи роботи;

  • понесені витрати;

  • зв'язок між збитком та російською агресією.

Важливо зберігати фото та відео пошкоджень, договори, рахунки, банківські документи, документи про роботу або підприємницьку діяльність, документи на майно та інші підтвердження.

При цьому відсутність якогось документа не завжди означає, що заяву неможливо подати. Наприклад, у категорії A3.3 Реєстр прямо зазначає, що заяву про втрату житла можна подати навіть без доказів втрати житла чи витрат на переїзд — у такому разі потрібно надати якомога більше доступної інформації.

Як подати заяву через Дію

Заяви до RD4U подаються через вебпортал «Дія».

Алгоритм такий:

  1. Авторизуватися на порталі «Дія».

  2. Знайти послугу «Міжнародний Реєстр збитків».

  3. Обрати категорію, яка відповідає вашому виду збитку.

  4. Заповнити форму заяви.

  5. Перевірити інформацію, яку система може підтягнути з державних реєстрів.

  6. Додати доступні документи та інші докази в електронній формі.

  7. Подати заяву.

  8. Надалі стежити за її статусом у «Дії».

Частину інформації Реєстр може отримувати з українських електронних систем, а заявник має можливість додавати власні документи та докази. Про рішення щодо прийнятності заяви його повідомляють через «Дію».

Для різних категорій форма відрізняється, тому перед поданням варто перевірити правила саме тієї категорії, до якої належить ваш випадок.

Читайте також: Як бізнесу отримати компенсацію збитків від військових дій

Реєстр не виплачує компенсацію — але саме тут варто зафіксувати збиток

RD4U не є судом, компенсаційним фондом або органом, який зараз призначає виплати. Його завдання — прийняти заяву, перевірити її відповідність критеріям, систематизувати вимогу та зберегти докази.

Надалі внесені до Реєстру заяви та докази мають стати основою для роботи майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка визначатиме, чи належить компенсація та яким буде її розмір.

Тому подання заяви зараз — це не отримання грошей і не гарантія майбутньої виплати. Але це спосіб офіційно зафіксувати свою вимогу та докази збитків у міжнародному механізмі.

Якщо війна завдала вам або вашому бізнесу майнової, економічної чи іншої шкоди, відкладати збір доказів не варто. Навіть якщо зараз немає остаточного механізму виплат, документи, фото, договори, підтвердження доходів та інші докази можуть мати значення для майбутнього розгляду вимоги.

Як ми писали, Компенсація збитків для бізнесу: як змінюються правила і хто може претендувати

Додати як бажане джерело в Google
Автор:
Ярослав Дмитренко