Чого домагається рф
За його словами, росія прагне створити умови для припинення телекомунікаційних послуг в Україні та використовує для цього не лише кібератаки, а й фізичні удари по відповідній інфраструктурі.
«росіяни хочуть створити блекаут у розрізі повного припинення телекомунікаційних послуг. Це елемент кібервійни. Вони використовують у тому числі й фізичні атаки на нашу інфраструктуру, знищення дата-центрів. Водночас ситуація, яка наразі склалася, не є критичною», — сказав Денисенко.
Експерт пояснив, що стійкість української цифрової інфраструктури забезпечують велика кількість дата-центрів та інтернет-провайдерів, а також мережі мобільних операторів. Тому точкові ураження окремих об'єктів не повинні призвести до масштабного припинення доступу до інтернету.
«У нас достатньо велика кількість дата-центрів, велика кількість провайдерів, відповідно, зв’язок підтримується. Точкові влучання в дата-центри великої шкоди для комунікацій, для інтернету наших громадян не принесуть», — зазначив він.
Чи буде доступ?
Денисенко додав, що навіть у разі перебоїв у роботі окремих провайдерів користувачі можуть мати доступ до мережі через мобільних операторів.
Крім того, великі провайдери й оператори не концентрують усе обладнання в одному місці, а частина їхньої інфраструктури може бути розміщена за кордоном. За оцінкою експерта, завдяки такій розподіленій системі українці не повинні зіткнутися з довготривалою масштабною відсутністю інтернету.
Для зниження ризиків застосовують і заходи фізичного захисту дата-центрів. Зокрема, йдеться про укріплення об'єктів, перенесення частини інфраструктури під землю, а також обмеження інформації про місця її розташування. Ще одним механізмом захисту є резервування даних і створення так званих дзеркальних дата-центрів.
«Один згорає — інформація в іншому залишається», — пояснив Денисенко принцип роботи такої системи.
Він також зауважив, що українські компанії зберігають та обробляють інформацію не лише в Україні. Для цього використовуються дата-центри в різних країнах Європи та світу. Державні органи також можуть розміщувати інформацію за кордоном. За словами Денисенка, у таких випадках обираються дата-центри з відповідними параметрами кібербезпеки та фізичного захисту
Водночас експерт не виключає ризику диверсій проти цифрової інфраструктури за межами України. Однак встановити, де саме зберігається інформація конкретної української компанії чи установи, складно, особливо з огляду на її розміщення у різних країнах.