► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За його словами, державні банки вже добровільно підключені до відповідного механізму, а завдання Мін'юсту — охопити ним увесь банківський сектор.
Що зміниться для боржників
Після повного підключення фінансових установ система має автоматизувати значну частину процесу:
- пошук банківських рахунків боржника;
- отримання інформації про кошти;
- накладення та зняття арешту;
- формування документів для примусового списання;
- перерахування стягнутих коштів отримувачу.
Оновлений механізм має запрацювати 23 жовтня 2026 року.
При цьому йдеться не про довільне списання грошей банком. Стягнення відбуватиметься в межах виконавчого провадження, а процесуальні рішення й надалі залишатимуться за державними та приватними виконавцями.
Автоматично зніматимуть і арешти
Цифровізація має пришвидшити не лише стягнення коштів, а й зняття обмежень після погашення боргу.
Після виконання зобов’язання система має автоматично запускати процедури зняття арешту з рахунків та виключення особи з Єдиного реєстру боржників, без тривалого очікування ручних дій виконавця.
Система охопить не лише банки
Нові правила передбачають інформаційну взаємодію також із небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей.
Це означає, що за наявності законних підстав виконавці зможуть отримувати інформацію не лише про банківські рахунки, а й про електронні гаманці.
Що це означає на практиці
Для боржників процедура стане швидшою в обидва боки: кошти зможуть оперативніше знаходити та стягувати, але після погашення боргу обмеження також мають зніматися швидше.
Водночас сам факт наявності рахунку не означає автоматичного списання коштів без правових підстав — система лише цифровізує виконання вже ухвалених рішень та дій у межах виконавчого провадження.
Підключення банків до АСВП є частиною ширшої реформи виконання судових рішень. У державній антикорупційній програмі цей захід прямо передбачений як механізм автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників.