► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Психологічний тиск
За її словами, в умовах постійної небезпеки людина природно стає більш емоційною та менш зосередженою на деталях. Після тривалих повітряних тривог, нічних атак чи перебоїв зі зв’язком та електроенергією громадяни можуть швидше реагувати на повідомлення зі словами «терміново», «ваш рахунок заблоковано», «потрібне негайне підтвердження» або «вам нараховано допомогу». Саме цим психологічним станом і намагаються скористатися шахраї, створюючи штучне відчуття небезпеки або дефіциту часу.
Дроперство процвітає
Однією з найпомітніших тенденцій 2026 року стало стрімке поширення так званого «дроперства» — використання чужих або добровільно переданих карток і рахунків для проведення сумнівних операцій. Якщо за весь 2025 рік у відповідній базі було зафіксовано 41,8 тис. нових «дропів», то лише за перше півріччя 2026 року — вже понад 30,4 тис., тобто майже 73% від торішнього показника. Причому ці дані охоплюють лише частину банківського ринку, тому реальні масштаби явища можуть бути значно більшими.
Шахрайські перекази
Високим залишається й обсяг потенційно шахрайських переказів. За квітень-серпень 2026 року Fraud Payments Tracker опрацював повідомлення про підозрілі транзакції на загальну суму близько 724 млн грн. Паралельно зростають масштаби автоматизованих перевірок: лише за липень-серпень у базі AntiFraud HUB було підтверджено понад 2,18 млн перевірок, пов’язаних із негативною шахрайською історією.
Маніпуляції з мобільними номерами
Ще одним стійким ризиком залишаються маніпуляції з мобільними номерами. За даними ЄМА, щомісяця сервіси виявляють близько 4,5−5 тис. високоризикових замін SIM-карток, які можуть використовуватися для перехоплення кодів підтвердження та спроб отримати доступ до мобільного банкінгу.
Водночас ці показники не є повною статистикою карткового шахрайства в Україні: вони відображають лише операції та інциденти, зафіксовані сервісами Асоціації ЄМА серед банків-учасників.
Однак у поєднанні з офіційними даними НБУ вони досить чітко показують напрям змін: шахрайство стає дорожчим для потерпілого, технологічнішим, а окремі схеми — дедалі більш масштабованими та автоматизованими.
5 найпоширеніших шахрайських схем
Протягом 2026 року найпоширенішим інструментом шахраїв залишається соціальна інженерія.
1. Фейкові державні виплати та «компенсації». Шахраї поширюють у соцмережах і месенджерах повідомлення про нібито нові виплати, допомогу або компенсації та пропонують перейти за посиланням для «оформлення». Влітку вже використовувалася тема компенсацій за відключення електроенергії, а наприкінці серпня — нібито додаткових пенсійних виплат.
2. Дзвінок «із банку»: ваші гроші під загрозою. Зловмисник представляється співробітником банку або його служби безпеки та повідомляє про «підозрілу операцію», «спробу оформити кредит» чи необхідність терміново захистити рахунок. Мета — отримати реквізити картки, одноразовий код або змусити людину самостійно переказати гроші.
3. Псевдоінвестиції з «гарантованим прибутком». Потенційних жертв залучають через рекламу в соцмережах, Telegram-канали, месенджери, онлайн-курси та псевдоінвестиційні спільноти. Людині демонструють фейкові прибутки та переконують вкладати дедалі більші суми, однак вивести кошти вона вже не може.
4. Злам акаунтів у месенджерах. Отримавши доступ до Telegram, Instagram чи іншого акаунта, шахраї від імені його власника просять знайомих терміново позичити або переказати гроші, а також можуть розсилати фішингові посилання для захоплення наступних облікових записів.
5. Шахрайство із застосуванням штучного інтелекту та дипфейків. ШІ дає змогу імітувати голос, фото чи відео родича, знайомого, керівника або публічної особи. Такі технології можуть накладатися на вже знайомі схеми: від прохання терміново переказати гроші до псевдоінвестиційних пропозицій.
Нові та технологічні схеми: як змінюється шахрайство
Окремої уваги, за словами експертки, потребують нові та технологічно складніші шахрайські схеми, які активізувалися протягом останніх місяців. На відміну від класичної соціальної інженерії, вони дедалі частіше поєднують психологічний тиск, викрадення цифрової ідентичності, шкідливе програмне забезпечення та можливості штучного інтелекту.
Однією з найбільш помітних тенденцій стало викрадення Telegram-акаунтів.
Людина отримує повідомлення нібито від знайомого з проханням проголосувати за дитину в конкурсі, активувати безкоштовний Telegram Premium або пройти перевірку безпеки. Для цього її спрямовують на сторонню сторінку чи пропонують повторно авторизуватися в месенджері. Отримавши доступ до акаунта, шахраї можуть одразу атакувати десятки контактів жертви — друзів, родичів або колег. Окремим різновидом такої схеми є так званий ‘Fake Boss', коли від імені керівника працівникам або бухгалтерії надходять термінові прохання переказати кошти чи виконати іншу фінансову операцію.
Ще один напрям — фейкові кредитори, які обіцяють «гроші за 5 хвилин».
Після реклами в соціальних мережах потенційного позичальника переводять у Telegram або Viber, можуть демонструвати підроблені документи чи ліцензії та під приводом верифікації просити паспортні дані, фото документів, селфі та іншу персональну інформацію. У такому разі метою зловмисників може бути не лише безпосереднє викрадення грошей, а й формування повного «цифрового досьє» людини для подальших шахрайських дій, зокрема спроб оформлення кредитів від її імені.
Поширюються і шахрайські вакансії, зокрема під виглядом працевлаштування в IT-компаніях чи міжнародних стартапах.
Відносно новою та особливо небезпечною технологією є NFC-Relay-атаки. Потенційній жертві можуть запропонувати встановити сторонній APK-файл під виглядом банківського чи державного застосунку, після чого під різними приводами спонукати до взаємодії банківської картки зі смартфоном та введення конфіденційних даних. У результаті зловмисники намагаються дистанційно використати отриману інформацію для проведення операцій без фізичного заволодіння карткою.
Окрема загроза — це банківські трояни, що поширюються у вигляді APK-файлів.
Дедалі більш технологічними стають і спроби обходу дистанційної ідентифікації за допомогою дипфейків. Шахраї використовують інструменти штучного інтелекту для підроблення зображення або відео людини та намагаються застосовувати їх під час біометричної перевірки, відкриття рахунків чи підтвердження окремих дій. Такий напрям шахрайства потребує особливої уваги банків, адже розвиток генеративних технологій постійно підвищує якість цифрових підробок.
Змінюється і шахрайство на маркетплейсах. Покупцю або продавцю надсилають посилання нібито для отримання оплати, підтвердження замовлення чи оформлення доставки, хоча насправді воно веде на фішингову сторінку для викрадення карткових даних або одноразових кодів. При цьому подібні атаки дедалі частіше мають ознаки автоматизації: замість окремих шахраїв можуть працювати цілі мережі з готовими сценаріями, ботами та інструментами масової розсилки.