Що вже відбулося
Україна в системі CRS — автоматичного обміну даними про фінансові рахунки. Не за запитом. Автоматично, щороку.
Перший обмін завершився у вересні 2024 року. ДПС отримала дані про десятки тисяч рахунків українських резидентів у ЄС. У 2025 до обміну додались рахунки фізосіб із залишком до мільйона доларів і рахунки організацій понад 250 тисяч. А цього року — вперше Швейцарія. За весь 2025 податковий рік. Останній аргумент «мене там не видно» щойно закінчився.
Пам'ятаєте історію із заробітками українців на OnlyFans, про яку писали всі медіа? Вона виплила не через журналістів. Вона виплила саме через перший обмін CRS.
Що конкретно бачить податкова? Не «щось про рахунок». Конкретний пакет:
- ваше ім'я, адресу, дату й місце народження, податковий номер;
- номер рахунку і назву фінансової установи
- залишок на кінець звітного року;
- суми відсотків, дивідендів та інших нарахованих доходів;
- виручку від продажу фінансових активів;
- а для компаній — дані про кінцевих бенефіціарів.
Далі це зіставляється з вашою декларацією в Україні, з даними Держреєстру і зі звітністю по КІК. Не збіглось — іде окремий запит до іноземного податкового органу за розширеними виписками.
«Я вже не резидент» — тепер це не просто заява
З серпня 2026 ДПС і Державна прикордонна служба запустили автоматизований обмін даними. Тобто податкова тепер сама, в автоматичному режимі, рахує точну кількість днів вашого перебування в Україні й за кордоном.
Кажете, що втратили статус резидента, а прикордонники показують понад 183 дні в Україні — заяву спростують без жодних запитів.
КІК — відкладена проблема, а не скасована
Ось де найбільше самообману. Санкцій за нерозкриття даних по контрольованих іноземних компаніях на період воєнного стану немає. Але ДПС дані накопичує.
Типова ситуація: податкова вже бачить, що ви бенефіціар закордонної компанії, а звітність не подана. Порушення зафіксоване, просто санкція поки не застосовується.
Воєнний стан закінчиться. Дані залишаться
Що змінилось з 1 липня 2026? Оновлені правила, які називають CRS 2.0. Нових податків не вводять — розширюють перелік того, що підпадає під обмін:
- цифрові гаманці та продукти електронних грошей, тобто необанки й платіжні сервіси на кшталт Wise, Revolut, Payoneer;
- обов'язковий збір даних про подвійне резидентство;
- посилена перевірка компаній із пасивним доходом.
Найвідчутніше це для тих, хто вважав, що «це ж не банк».
Перший обмін за новими правилами — у вересні 2027, за 2026 звітний рік. Тобто дані збираються вже зараз.
Головна пастка з податками
Ставка для іноземного доходу — 18% ПДФО плюс 5% військового збору. Сплачений за кордоном податок можна зарахувати. Але! Зарахування працює тільки проти ПДФО. Військовий збір воно не покриває — 5% ви заплатите в Україні в будь-якому разі, скільки б не сплатили за кордоном.
Друге: зарахувати можна не більше, ніж вийшло б за українськими правилами з того самого доходу. Сплатили в Польщі більше — різницю ніхто не поверне.
Третє: для зарахування потрібна не роздруківка з онлайн-банку, а офіційна довідка компетентного органу іноземної держави. Легалізована або апостильована, перекладена і нотаріально посвідчена. Готувати її треба ДО подання декларації, а не після.
Що робити?
Сценаріїв лише два. Перший — чекати, поки податкова опрацює отримані дані й надішле запит. Тоді ви відповідаєте на вже сформульовану підозру, з готовими цифрами на руках у інспектора.
Другий — розібратися самому: чи всі закордонні доходи задекларовані, чи подана звітність по КІК, чи немає розбіжності між офіційним доходом і залишками на рахунках.
Різниця між цими сценаріями не в сумі податку. Вона в тому, чи буде до нього штраф.
А ви перевіряли, чи податкова вже має дані про ваші закордонні активи — чи виходили з того, що «поки не питають, значить не бачать»?