► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Абсолютним лідером залишається Київ — 329 528 суб'єктів, або близько 34% від загальної кількості. Тобто приблизно кожен третій зареєстрований бізнес припадає на столицю.
Далі з великим відривом розташувалися Дніпропетровська, Одеська, Харківська та Київська області. Разом із Києвом на ці п’ять регіонів припадає майже 59% усіх компаній та ФОП.
Різниця між регіонами залишається величезною: у столиці зареєстровано майже у 4,5 раза більше бізнесів, ніж на Дніпропетровщині, і приблизно у 37 разів більше, ніж у Чернівецькій області.
До найбільших бізнес-регіонів також належать Львівщина — 51 323 суб'єкти, Донеччина — 39 464 та Запорізька область — 31 233.
Найменше компаній та ФОП зареєстровано в Чернівецькій області — близько 8,8 тис, Тернопільській — 10 тис, Чернігівській — 11,7 тис, Волинській та Сумській — приблизно по 12,3 тис.
Новий бізнес: Львівщина піднялася на друге місце
За перші вісім місяців 2026 року в Україні з'явилося близько 20,1 тис нових компаній та ФОП.
Найбільше нових реєстрацій припало на Київ — 6861. Друге місце посіла Львівська область із 1759 новими бізнесами, третє — Дніпропетровська з 1636.
До п’ятірки також увійшли Київська область (1403) та Одеська (1244).
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року склад лідерів практично не змінився, але відбулася важлива перестановка: Львівщина випередила Дніпропетровщину та піднялася з третього на друге місце.
Водночас головна тенденція полягає не стільки у зміні лідерів, скільки у різкому скороченні кількості нових реєстрацій. У Києві їх стало на 80% менше, на Львівщині — майже на 90%, а на Дніпропетровщині, Київщині та Одещині — більш ніж на 91%.
Найменше нових бізнесів зареєстровано в регіонах, які найбільше постраждали від війни: 26 у Донецькій області та 71 на Херсонщині.
Ці показники відображають вплив бойових дій, окупації частини територій та релокації підприємств на ділову активність.
Читайте також: Як обрати бізнес для інвестицій і заробити на цьому
Київ концентрує понад половину публічних видатків
Ще сильніше регіональна концентрація проявляється у сфері публічних фінансів.
За період із 1 січня 2023 року до 1 вересня 2026 року загальний обсяг публічних видатків становив близько 2,39 трлн грн. У відповідних транзакціях фігурували майже 78 тис суб'єктів.
Понад половину цієї суми припало на столицю — 1,32 трлн грн, або більше 55% усіх видатків.
Другу позицію посіла Дніпропетровська область — майже 130 млрд грн, тобто приблизно у десять разів менше за Київ. Далі йдуть Одеська область (106 млрд грн), Київська та Львівська — приблизно по 96 млрд грн.
Таким чином, на Київ, Дніпропетровщину, Одещину, Київщину та Львівщину припадає близько 73% усіх публічних видатків за досліджуваний період.
Гроші розподіляються нерівномірно навіть усередині регіонів
Наступними за обсягом публічних видатків стали Харківська (84 млрд грн) та Вінницька (76 млрд грн) області.
При цьому кількість суб'єктів, які отримували або були залучені до відповідних транзакцій, суттєво відрізняється. На Харківщині їх майже 5 тис, тоді як на Вінниччині — близько 2,5 тис.
Львівщина також демонструє цікаву особливість: вона посідає п’яте місце за обсягом публічних видатків — близько 96 млрд грн, але за кількістю залучених суб'єктів входить до лідерів із показником майже 6 тис.
Натомість Київ поєднує обидва рекорди — найбільший обсяг коштів і найбільшу кількість суб'єктів, майже 17 тис.
Війна змінює не лідерів, а темпи розвитку бізнесу
Дані YC.Market показують, що українська підприємницька карта у 2026 році залишається сильно концентрованою навколо столиці та найбільших економічних центрів.
Водночас динаміка нових реєстрацій демонструє іншу тенденцію: бізнес відкривається значно повільніше, ніж роком раніше. Зміцнення позицій Львівщини у рейтингу нових реєстрацій поки не означає масштабного перенесення бізнес-активності із центру та сходу на захід.
Натомість найбільш помітна зміна — різке падіння кількості нових підприємців майже в усіх найбільших бізнес-регіонах.
Паралельно війна продовжує визначати географію економічної активності. Донецька та Херсонська області мають одні з найнижчих показників нових реєстрацій і публічних видатків, тоді як Київ та кілька найбільших економічних центрів концентрують основну частину бізнесу та фінансових потоків.
Отже, станом на вересень 2026 року українська бізнес-карта залишається надзвичайно нерівномірною: столиця концентрує третину зареєстрованих компаній та ФОП і понад половину публічних видатків, тоді як воєнні регіони демонструють значно слабшу нову підприємницьку активність.