Нагадаємо: плани стійкості регіонів та окремих міст затверджені РНБО навесні цього року та передбачають комплекс заходів щодо захисту критичної інфраструктури, забезпечення безперебійної подачі тепла, світла та води, а також підготовку до опалювального сезону.
На сьогодні на це витрачено у 3,5 рази менше, ніж підраховували в уряді. Аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук каже, сума однаково є досить великою. Але експерти та представники влади говорять про те, що на українців чекає чи не найскладніша зима з початку війни.
«Підготовка до зими та об'єктів критичної інфраструктури та житлового фонду йде повільно, і, не виключено, що до настання холодів (а до початку опалювального сезону залишилося менше двох місяців) роботи не вдасться завершити», — зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Гроші є, витратити не встигнуть
Як заявили в Кабміні, виділені нещодавно 35,2 млрд гривень будуть спрямовані на захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації та забезпечення стабільної роботи систем тепло- та водопостачання в умовах постійних російських атак.
Ці гроші отримають обласні та київський бюджети, а також Агентство відновлення.
«Значна частина фінансування передбачена для прифронтових територій, де об'єкти критичної інфраструктури щодня працюють під загрозою атак. Зокрема, для Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Сумської та Чернігівської областей», — зазначили у Кабміні.
З огляду на вже виділені раніше 27,5 млрд гривень, загальна сума на сьогодні становить 62,7 млрд.
Зазначимо, що уряд нещодавно проводив аудит за вже розподіленими 27,5 млрд. Щодо другого траншу — 35,2 млрд гривень, то, як пояснили в Кабміні, під час вибору проєктів під фінансування враховували їхню готовність до реалізації та можливість якнайшвидше закінчити роботи та ввести об'єкти в експлуатацію.
«Заявки регіонів попередньо опрацювала міжвідомча робоча група за участю представників центральних органів виконавчої влади. Фахівці проаналізували потреби регіонів, розрахунки та практичну ефективність запропонованих рішень. Наступний етап — реалізація профінансованих проєктів», — зазначили у Кабміні.
Тобто до того часу, доки під конкретні проєкти надійде фінансування, ще мине якийсь час.
«Потім треба буде ще провести через Prozzoro тендери, визначити пул підрядників, а все це також займає час. Таким чином, навіть за формальної наявності грошей, витрачати їх почнуть уже восени», — каже Попенко.
Корольчук каже, що справа зараз навіть не так у наявності грошей, як у реальній можливості їх освоїти.
«Є проблеми з обладнанням, фахівцями, технікою. Тому може статися так, що гроші просто не встигнуть витратити», — пояснив експерт.
Звітуючи на початку серпня перед РНБО про хід реалізації плану стійкості у Києві, столичний мер Віталій Кличко сказав, що, порівнюючи з першою версією плану, попередню вартість заходів у 67 млрд гривень зменшили вдвічі — «на підставі реальної оцінки фінансових та інших реально можливих ресурсів». Наразі загальний кошторис становить 37 млрд, із яких 31 млрд — за проєктами загальнодержавного значення, — повідомив Кличко.
«Наприклад, у Львові план стійкості передбачає бюджет лише близько 3 млрд, але не факт, що їх встигнуть витратити до зими», — додав Корольчук.
Як насправді йде підготовка до нового опалювального сезону
З березня, коли було затверджено плани стійкості та програми відновлення критичних об'єктів, минуло вже майже пів року.
Але, як кажуть експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», у багатьох напрямках поки що мало що зроблено.
«Скажімо, із 30 ключових підстанцій АЕС на 20 відновлювальні роботи виконано приблизно на третину. Це дуже поганий результат. Основні підстанції АЕС забезпечують передачу електроенергії до мережі. Якщо вони виходять з ладу, струм нікуди не йде, і енергетикам доводиться знижувати потужності атомних блоків. Останнє загрожує швидким зносом обладнання та ризиком різноманітних позаштатних ситуацій. Плюс — у мережі виникає великий дефіцит електроенергії, оскільки АЕС забезпечують основні обсяги генерації», — пояснив «Мінфіну» Корольчук.
За його словами, повільне відновлення підстанцій багато в чому пов'язане із дефіцитом обладнання. Багато найменувань у дефіциті на світовому ринку, їх потрібно спеціально замовляти, що займає місяці. Але, крім цього, дається взнаки брак кадрів і той факт, що гроші «йдуть» занадто довго.
Тобто, наприклад, навесні обладнання не замовили, бо чекали на фінансування, а коли гроші нарешті надійшли, постачання не встигають до зими за строками.
Олег Попенко наводить, як приклад, інший кейс — проєкт Мінекономрозвитку та Агентства відновлення, який передбачає встановлення 500 автономних котелень біля столичних багатоповерхівок.
«За ним поки що мало що зроблено. Очевидно, ініціатори не врахували тривалість процесу — треба виділити землю, затвердити проєктну документацію, провести тендери. При цьому частину завдань переклали на ОСББ, які не мають досвіду реалізації таких проєктів. Через війну терміни зриваються», — каже Попенко.
Серед провалених проєктів із підготовки до зими він називає і плановане відновлення будинків, які найбільше постраждали минулої зими, коли Київ залишився без опалення.
«Поки що немає навіть повного списку таких будинків. У багатьох вікна забиті фанерою, а мешканці фактично залишаються без даху над головою», — додав Попенко.
Серед проєктів, які Києву вже повністю вдалося реалізувати, він виділяє заміну електрообладнання в Оболонському, Дніпровському та Дарницькому районах. «Це означає, що, навіть якщо будинки знову залишаться без централізованого опалення, мешканці зможуть обігрівати квартири електроприладами, і проводка не «ляже», — пояснив експерт.
Віталій Кличко у звіті для РНБО оцінив виконання проєкту щодо відновлення пошкоджених енергооб'єктів у 65%. Пояснив це великими масштабами руйнувань і заявив, що до початку опалювального сезону роботи все ж таки планують закінчити.
Кличко розповів також, що столиці «вже передають» 12 мобільних котелень та 10 потужних генераторів, завезено та монтується обладнання для когенерації (план до кінця року за такими об'єктами — 200 МВт електроенергії).
Але все перераховане, за словами Попенка, навряд чи може гарантувати киянам безпроблемну зиму, особливо, якщо ворог посилить удари по об'єктах критичної інфраструктури.
«Не дарма ж влада вже складає списки маломобільних городян на випадок евакуації. Можливо, дуже складно. Частково об'єктивні причини — накрити куполом столичні ТЕЦ навряд чи можна. Якщо ворог по них знову битиме, комунальний колапс не виключений. Але дається взнаки і надто повільна реакція влади. Скажімо, можна було б активніше обладнати багатоповерхівки хоча б резервними джерелами харчування», — зазначив експерт.
У багатьох регіонах ситуація ще гірша. Наприклад, «Миколаївобленерго» повідомило, що станом на серпень підготовка до опалювального сезону залишається дуже низькою — офіційні акти готовності отримали лише 3,4% із усіх будинків. А в 56% житлового фонду поки що взагалі не проводилися жодні роботи з підготовки до зими.
У Львові виконали трохи більше 50% плану стійкості. Наприклад, є 30 котелень на твердому паливі, але ще 60 — місто лише закуповує. Серед причин, через які процес гальмується, у Львівській міськраді назвали, зокрема, недостатнє бронювання працівників комунальної інфраструктури.
Загалом у країні, за даними уряду, виконано лише близько 47% заходів, прописаних у планах стійкості. Найбільше відставання — щодо модернізації окремих енергоблоків, встановлення мобільної генерації та зміцнення об'єктів у регіонах, які перебувають під підвищеним ризиком обстрілів.
«Маємо бути готовими до найгірших сценаріїв. Готуватися треба всім і кожному», — оцінив перспективи майбутньої зими перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Зимові «страшилки»
Експерти кажуть, що зима, що наближається, дійсно може виявитися дуже складною, особливо, якщо ворог посилить обстріли. При цьому, скажімо, щодо енергетики та газу «базові показники» (тобто без огляду на обстріли) на сьогодні виглядають краще, ніж торік.
Корольчук зазначив, що через триваючий спад промислового виробництва вітчизняні підприємства скорочують споживання електроенергії. Загалом до зими «економія» може становити до 3 гігават, що зменшить показники дефіциту в мережі. «Якщо минулого року максимальний дефіцит у нас досягав 8 гігават, а „стандартний“ — 4−5 гігават, то цієї зими цифри складуть 5 і до 3 гігават відповідно. Тобто відключень світла має бути менше», — зазначить Корольчук.
Але це спрацює, тільки якщо не буде руйнівних атак по об'єктах критичної інфраструктури, і якщо з енергосистеми не почнуть періодично «випадати» АЕС (що може статися через поганий стан підстанцій).
Щодо газу, то якщо на липень минулого року в підземних сховищах було близько 4,5 млрд кубів, то цього року — понад 14 млрд. Як очікується, до осені запаси становитимуть не менше 15,5 млрд, чого цілком достатньо для проходження опалювального сезону.
Проте Корольчук не виключає, що, якщо ворог посилить атаки по об'єктах газовидобутку (а вони вже йдуть), і темпи видобутку знизяться, то може скластися ситуація, що в газотранспортній системі не вистачатиме тиску для подачі ресурсу всім споживачам. Особливо ризиковими є ділянки магістралі у напрямку південних регіонів. Експерт також каже, що якщо не буде оперативного поповнення газових запасів (зокрема, за рахунок внутрішнього видобутку), то є ризик періодичних «обмежень» споживачів, або просто відключення газу в будинках.
Існування вищеперелічених ризиків змушує експертів озвучувати різного роду «страшилки» про складну зиму. Але яка ймовірність реалізації найгірших сценаріїв — поки що сказати складно.