► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Пом’якшення для юридичних осіб
По-перше, НБУ збільшує ліміти на зняття юридичними особами готівки. Із гривневих рахунків в Україні можна буде знімати до 200 тис. грн на день замість 100 тис. грн. За кордоном ліміт на зняття коштів із гривневих корпоративних карток становитиме 140 тис. грн на календарний місяць замість нинішніх 17,5 тис. грн на тиждень.
По-друге, до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн) збільшується ліміт на зняття готівкової валюти з рахунків в Україні та за кордоном. Крім того, ліміт на оплату товарів, робіт і послуг за кордоном із гривневих корпоративних карток підвищується до 400 тис. грн на календарний місяць зі 150 тис. грн. При цьому розрахунки за аналогічні операції валютними корпоративними картками й надалі можна здійснювати без обмежень.
По-третє, розширюються можливості бізнесу в межах стимулюючої валютної лібералізації. Поряд із чинним «донатним» лімітом запроваджується «додатковий». Він формуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків, здійснених із 10 серпня 2026 року на користь військових частин ЗСУ та Національної гвардії України.
Такі внески мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній «великої четвірки» та відповідними документами. Водночас компанії зможуть передавати свій «інвестиційний» та «додатковий» ліміти або їх частину іншим пов’язаним юридичним особам у межах однієї бізнес-групи.
Нагадаємо, «інвестиційний» ліміт дорівнює обсягу коштів в іноземній валюті, залучених із-за кордону до статутного капіталу підприємства з 12 травня 2025 року.
По-четверте, НБУ дозволить українським експортерам здійснювати окремі виплати на користь нерезидентів за договорами експорту товарів. Йдеться про штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат та збитків. Загальна сума таких переказів протягом календарного року не може перевищувати 10% вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
По-п'яте, регулятор розширює перелік інших дозволених валютних операцій.
Зокрема, йдеться про:
- репатріацію дивідендів після зміни організаційно-правової форми бізнесу;
- повернення грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
- купівлю валюти гарантами або поручителями за валютними банківськими кредитами;
- розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями за розширеним переліком операцій;
- сплату реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;
- перекази Фондом розвитку інновацій у визначених урядом випадках;
- перекази на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами з покриттям політичних ризиків.
При цьому перелік операцій, які бізнес може проводити в межах стимулюючої валютної лібералізації, не змінюється. До нього входять репатріація дивідендів, закриття «старих» імпортних контрактів, повернення передоплати за товари, що надійшли до початку повномасштабного вторгнення, повернення «старих» зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.