Затверджені форми та правила подання заяв на компенсацію збитків ще для чотирьох категорій для юридичних осіб. Це, зокрема, С2 (об'єкти культурної цінності), С3.3 (переміщення або евакуація господарської діяльності), С3.4 (інші економічні втрати) та С4 (гуманітарні витрати компанії).

До цього 27 травня 2026 року Кабінет Міністрів постановою № 670 суттєво розширив перелік категорій заяв до Реєстру збитків для України (RD4U). Бізнес орієнтувався на три відкриті категорії: С1.1, С1.2 та С3.1.

Кожна з нових категорій закриває окрему прогалину, яку попередні форми не охоплювали: С1.1 і С1.2 стосуються виключно нерухомості та інфраструктури, С3.1 — активів і втраченого прибутку, але жодна з них не давала інструменту для компенсації витрат на евакуацію бізнесу, нетипових економічних втрат, шкоди культурним активам чи гуманітарної підтримки працівників. Постанова № 670 закриває саме ці прогалини.

Головний висновок з аналізу тексту постанови: кожна нова категорія має власний детальний перелік відомостей та доказів, які Реєстр вимагатиме під час подання заяви в Дії. Компаніям варто вже зараз розібратися, яка інформація знадобиться по кожній категорії, і почати системно її збирати, не чекаючи технічного запуску форм в Дії.

С3.3: переміщення або евакуація господарської діяльності

Категорія С 3.3 дозволяє юридичним особам заявляти витрати на переміщення чи евакуацію бізнесу в межах України, а також втрачений прибуток, спричинений таким переміщенням.

До витрат, які можна заявити, належать транспортні й логістичні витрати, витрати на відновлення діяльності на новому місці, оренда житла для співробітників та інші прямі витрати, пов'язані з переїздом.

Головна умова прийнятності заяви — переміщення відбулося внаслідок міжнародно-протиправних дій РФ після 24 лютого 2022 року, а витрати понесені на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Заява потребує доволі детальної структури даних: дати переміщення (евакуації); місцезнаходження та географічних координат виробничих потужностей (окремо до і окремо після переїзду); інформації про право власності заявника на активи, використовувані в господарській діяльності, та про співвласників, якщо вони є; дати державної реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи після переміщення; типу й опису події, що змусила бізнес переїхати, та доказів цієї події; орієнтовної суми компенсації з описом витрат, методикою розрахунку та підтверджуючими документами.

Приклад: виробниче підприємство з Харківської області у 2022 році перевезло обладнання та частину персоналу до Полтавської області через постійні обстріли. Компанія орендувала нове приміщення, уклала договори на транспортування верстатів, компенсувала частині працівників оренду житла на новому місці. Усі ці витрати чітко відповідають критеріям на компенсацію за заявою в категорії С3.3, за умови, що компанія зможе підтвердити координати обох майданчиків і суму понесених витрат.

Типові помилки

Компанії, які релокувалися ще у 2022−2023 роках, рідко зберігають точні координати попереднього майданчика в зручному для подання вигляді. Тобто, адреса є, а прив'язки до конкретних географічних координат немає ні для старого, ні для нового місця. Без цих даних форму в Дії коректно не заповнити. Друга поширена помилка: не розділяти витрати на «переїзд» і витрати на «відновлення діяльності на новому місці»: перше й друге є окремими блоками інформації у формі, і їх варто обліковувати окремо із самого початку.

Що зробити вже зараз

  • Зібрати договори на транспортування обладнання й товарних запасів, договори оренди нового приміщення, акти введення в експлуатацію нового майданчика.

  • Визначити й зафіксувати координати обох локацій — старої та нової, поки це ще можливо перевірити на місцевості чи за наявними документами.

  • Підняти платіжні документи, що підтверджують суму витрат на сам переїзд, окремо від витрат на відновлення роботи на новому місці.

  • Перевірити, чи внесені зміни місцезнаходження юридичної особи до реєстру, і за потреби зафіксувати точну дату такої перереєстрації.

С3.4: категорія «про все інше»

Категорія С3.4 «Інші економічні втрати» фактично виконує роль універсального компенсаційного запобіжнику для бізнесу: категорія охоплює будь-які економічні втрати, спричинені агресією РФ, які не підпадають під жодну з інших відкритих категорій заяв для юридичних осіб.

Формально це не означає необмеженої свободи, оскільки заявнику доведеться описати тип втрат, подію, яка їх спричинила, надати докази та методику розрахунку бажаної суми компенсації, включно з розкриттям уже отриманої чи призначеної компенсації з інших джерел, але сама наявність такої категорії дозволяє не втрачати право на компенсацію лише через те, що конкретний вид шкоди не описаний в жодній із запропонованих форм заяв.

Приклад: логістична компанія була змушена подовжити маршрути доставки через закриття частини портів і доріг, що призвело до суттєвого зростання паливних та транспортних витрат протягом кількох років. Це не пошкодження активу і не втрата прибутку в класичному розумінні С3.1, а саме додаткові економічні витрати, спричинені війною, що є видом шкоди, компенсація якої регламентована можливістю подання заяви в категорії С3.4.

Типові помилки

Компанії часто відкидають нетипові витрати, такі як додаткову логістику через зміну маршрутів постачання, підвищені страхові платежі, витрати на дублювання виробничих потужностей заради безперервності бізнесу, аварійне збереження товарних запасів, як такі, що «немає куди подати», і просто не документують їх окремо. Інша поширена помилка, це не фіксувати, чи отримувала компанія компенсацію цих самих втрат з інших джерел: форма прямо вимагає розкрити цю інформацію, і її відсутність може викликати додаткові запитання під час розгляду заяви.

Що зробити вже зараз

  • Переглянути фінансову звітність за 2022−2026 роки саме в пошуках нетипових, разових статей витрат, пов'язаних із наслідками війни.

  • Вести для таких витрат окремий облік із прив'язкою до конкретної події, а не загальною статтею в бухгалтерії.

  • Розробити чи хоча б накидати попередню методику розрахунку суми втрат для кожного виду витрат, це знадобиться безпосередньо у формі заяви.

  • Паралельно фіксувати, чи отримувала компанія компенсацію цих самих втрат з інших джерел (державні програми, страхування).

С2: об'єкти культурної цінності на балансі компанії

Категорія стосується вузького, але важливого сегмента бізнесу — власників або балансоутримувачів об'єктів, що становлять культурну цінність: історичних будівель, музейних колекцій, архівів, рідкісних колекцій та подібних активів, пошкоджених, знищених або втрачених внаслідок агресії РФ. Подати заяву можуть власники, а також юридичні особи з правом оперативного управління чи господарського відання такими об'єктами. Якщо об'єкт перебуває у спільній власності, кожен співвласник подає заяву окремо щодо своєї частки.

Структура доказів у цій категорії ширша, ніж у стандартних майнових формах: назва й тип об'єкту культурної цінності; стандартні відомості про нерухомість: реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав, дата й вид права власності, площа, адреса та координати; відомості про земельну ділянку, на якій розташований об'єкт; підтвердження включення об'єкта до Екстреного червоного списку загроженої культурної спадщини України, Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО чи інших профільних реєстрів; опис події, типу й ступеня пошкодження чи знищення та докази цього; орієнтовна ринкова вартість об'єкта до 24 лютого 2022 року; акти комісійного обстеження, звіти про технічний стан та оцінку майна.

Приклад: приватна компанія, що утримує на балансі історичну будівлю кінця ХІХ століття, використовувану під офіс, і яка постраждала від обстрілу. Якщо будівля внесена до реєстру об'єктів культурної спадщини, заява в категорії С2 дозволяє заявити відшкодування саме як за об'єкт культурної цінності — з відповідним пакетом доказів статусу, а не лише як за звичайну нежитлову нерухомість.

Типові помилки

Компанія володіє чи є балансоутримувачем об'єкта, що фактично має культурну цінність, але ніколи не подбала про його включення до профільного реєстру чи списку, а без цього підтвердження статусу заява матиме суттєво слабшу доказову позицію і, найімовірніше, буде розглядатися як звичайна нежитлова нерухомість, а не як культурна цінність. Друга помилка — відсутність окремої оцінки вартості об'єкта саме як культурної цінності, яка зазвичай відрізняється від балансової вартості будівлі.

Що зробити вже зараз

  • Перевірити, чи внесений об'єкт до Екстреного червоного списку загроженої культурної спадщини України, Списку ЮНЕСКО чи інших профільних реєстрів.

  • Якщо об'єкт не внесений, а підстави для цього є, необхідно ініціювати включення вже зараз, не чекаючи моменту подання заяви.

  • Зібрати наявні акти обстеження, технічні звіти та оцінку вартості об'єкта до 24 лютого 2022 року.

  • За можливості замовити окрему експертну оцінку вартості об'єкта саме як культурної цінності, а не лише як нерухомого майна.

С4: гуманітарні витрати на працівників

Мабуть, найбільш системно значуща для бізнесу новела це категорія С4 «Гуманітарні витрати». Вона визнає компенсованими кошти, які компанія витратила на підтримку своїх працівників та їхніх близьких членів сімей у відповідь на наслідки війни: евакуацію працівників, тимчасове житло, екстрену медичну допомогу та інші надзвичайні заходи, безпосередньо пов'язані з пом'якшенням наслідків агресії РФ. Це означає, що бізнес, який у 2022−2024 роках фінансував евакуацію своїх команд, орендував житло для переміщених працівників або оплачував екстрену медичну допомогу постраждалим співробітникам, отримав формальний шлях повернути ці кошти через RD4U.

Форма заяви передбачає: тип події, що спричинила гуманітарні витрати, дату, місце та опис цієї події, а також докази; тип наданої допомоги чи підтримки; кількість працівників або близьких членів їхніх сімей, яким було надано допомогу; детальний опис гуманітарних витрат; орієнтовну суму понесених витрат з описом і методикою розрахунку, а також докази цієї суми.

Приклад: IT-компанія у перші тижні повномасштабного вторгнення організувала й оплатила евакуацію співробітників із Києва та області до Львова та за кордон, орендувала житло для кількох десятків родин на два-три місяці, а також компенсувала витрати на екстрену медичну допомогу одному з працівників, який отримав поранення. Усі ці витрати, зафіксовані документально, можуть бути заявлені в категорії С4.

Типові помилки

Компанії зазвичай обліковують видатки на підтримку персоналу загальною сумою в бухгалтерії, без прив'язки до конкретної події чи конкретного працівника. Форма ж вимагає деталізації: кількості працівників, типу допомоги, дати й опису події, і без системного обліку із самого початку цю логіку доведеться відновлювати заднім числом, що значно складніше. Друга помилка — не зберігати саме первинні документи (рахунки готелів, квитанції, медичні рахунки), обмежуючись лише узагальненим наказом про виплату допомоги, який сам по собі не є достатнім доказом суми витрат.

Що зробити вже зараз

  • Підняти платіжні доручення, договори з готелями чи орендодавцями житла, рахунки за медичні послуги, накази про виплату допомоги працівникам за 2022−2024 роки.

  • Систематизувати ці документи за конкретними подіями (обстріл, окупація регіону, руйнування об'єкта), а не загальною статтею витрат.

  • Зафіксувати кількість працівників і членів їхніх сімей, яким надавалась допомога по кожній події.

  • Перевірити повноту первинних документів: рахунків, квитанцій, договорів, а не лише внутрішніх наказів про виплату допомоги.

Що це означає для бізнесу стратегічно

Постанова Кабінету міністрів № 670 є черговим етапом розвитку механізму відшкодування збитків через Реєстр збитків для України. Якщо перші категорії були зосереджені переважно на нерухомості, інфраструктурі, активах і втраченому прибутку, то нові форми охоплюють значно ширший спектр наслідків війни для бізнесу — від релокації підприємств і нетипових економічних втрат до пошкодження об'єктів культурної спадщини та гуманітарної підтримки працівників.

Водночас поява нових категорій означає й підвищення вимог до доказової бази. Практично кожна форма передбачає детальний опис обставин події, підтверджуючі документи, обґрунтований розрахунок суми компенсації та інформацію про вже отримані виплати з інших джерел. Саме тому компаніям не варто чекати відкриття відповідних категорій у «Дії». Найцінніший ресурс зараз — час, який можна використати для внутрішнього аудиту, відновлення документів і систематизації інформації, що з роками стає дедалі складніше доступною.

Перевагу отримають не ті, хто першими натиснуть кнопку «Подати заяву», а ті, хто вже сьогодні сформують повний пакет доказів. Саме якість підготовленої доказової бази стане ключовим фактором успішного розгляду заяв у нових категоріях RD4U.

Автор:
Юристка практики вирішення спорів в Juscutum Лілія Мала