Спочатку препарати GLP-1 розробляли суто для лікування діабету, але виявлений побічний ефект у вигляді стрімкої втрати ваги швидко перевернув ринок. Виробники одразу випустили окремі версії ліків для схуднення, хоча в народі «Оземпіком» і досі називають усю цю групу уколів.
Попри рецептурний статус, ці препарати давно вийшли за межі кабінетів лікарів. За даними Gallup, у 2026 році їх приймають вже 11% дорослих американців проти 3% ще два роки тому. У Британії уколи спробували близько 5 млн людей, а аналітики Morgan Stanley прогнозують, що до 2035 року світовий ринок GLP-1 перевищить $190 млрд.
Доходи виробників це підтверджують. Лише за другий квартал 2026 року Eli Lilly заробила на цих препаратах $14,8 млрд, а Novo Nordisk додала до свого рахунку ще майже $8 млрд. Паралельно росте й тіньовий ринок: в Ірландії кількість затриманих підробок за рік стрибнула з півтори тисячі до майже 50 тисяч відправлень.
Оземпік остаточно перетворився з модного тренду на масове економічне явище. І тепер його ефект вимірюють не лише прибутками фармгігантів, а й тим, як змінюються щоденні витрати мільйонів людей.
Апетит, на якому тримався великий бізнес
Першими нову економічну реальність відчули супермаркети та ресторани. Оскільки препарати пригнічують голод і гасять постійне бажання щось перекусити, люди починають купувати менше їжі, рідше замовляють фастфуд і наїдаються значно меншими порціями.
У червні 2026 року аналітики PwC проаналізувала покупки приблизно 110 000 американських родин. Через пів року після початку прийому GLP-1 їхні щомісячні витрати істотно змінилися:
Звісно, це цифри саме тих родин, де хтось сидить на уколах. Проте таких домогосподарств у США вже 21%, тому навіть незначне скорочення їхніх чеків швидко виливається у мільйонні збитки для гігантів ринку.
Водночас змінюється і сам зміст продуктового кошика. Понад 60% користувачів GLP-1 купують значно менше солодощів, а понад половина відмовляється від солоних снеків. Натомість гроші перетікають у здоровіші категорії: майже половина покупців почала витрачати більше на свіжі овочі та фрукти, а третина — на білкові продукти. Замість чипсів, шоколаду та газованого цукру люди тепер обирають м'ясо, йогурти, протеїнові батончики та спортивні добавки.
Аналогічний зсув фіксують і по інший бік Атлантики. Дослідження Worldpanel by Numerator свідчить, що британська родина на «Оземпіку» витрачає на продукти в середньому на £418 ($545) менше на рік. У масштабах усієї країни це означає близько £780 млн ($1,02 млрд) втрачених продажів та 299 млн непроданих упаковок. При цьому 75% користувачів урізали покупки шоколаду, а 72% — чипсів.
Харчова індустрія вже зрозуміла правила гри та намагається підлаштуватися під зменшений апетит своїх клієнтів. Мережа Olive Garden почала пропонувати полегшені версії своїх головних хітів, а у Британії набрали популярності компактні готові обіди з високим вмістом білка та клітковини. У супермаркетах навіть з’являються окремі полиці з позначкою GLP-1 friendly, хоча єдиного стандарту для цього маркування ще немає.
Для виробників це спосіб перетворити загрозу на нове джерело прибутку. Меншу порцію можна зробити поживнішою, упакувати як «функціональну їжу» і продати дорожче в перерахунку на грам. Оземпік справді скорочує обсяги їжі, але водночас формує новий преміальний ринок навколо маленьких порцій.
Нове тіло потребує нового гардероба
Після холодильника ефект Оземпіку дістався шафи. Заданими PwC, 73% користувачів GLP-1 помітно змінили розмір одягу, а кожен четвертий почав витрачати на нього більше. Через шість-вісім місяців після початку терапії покупки змінилися так:
Для багатьох американських брендів це означає сплеск продажів, який водночас перетворюється на логістичний хаос. Люди скидають вагу швидше, ніж ритейлери встигають переналаштувати виробництво. У результаті речі розмірів XL+ припадають пилом на складах, а ходові менші розміри миттєво розкуповують.
За оцінками Impact Analytics, до 2027 року близько 400 млн одиниць одягу ризикують виявитися просто непотрібними ринку, а під загрозою списання опиняться запаси на $5 млрд. Тренд вже очевидний: у 2024−2025 роках продажі категорій XL+ впали на 9%, тоді як попит на XS-L стрімко пішов угору.
Цікаво, що оновлення гардероба тепер стало «багаторазовим». Людина купує нові джинси після перших скинутих кілограмів, а вже за кілька місяців змушена міняти і їх. Через цю нестабільність розмірів виграють секонд-хенди, сервіси оренди та ресейлу, а також бренди, які пропонують безкоштовну підгонку чи обмін речей.
Після уколу продають цілу систему
Укол — це лише початок витрат. Швидке схуднення часто призводить до втрати м’язів та провисання шкіри, тому навколо GLP-1 миттєво виріс величезний супутній ринок: від фітнесу й аналізів до пластичної хірургії.
Спосіб життя користувачів активно змінюється. За даними PwC, 36% із них почали більше рухатися, а 21% — додали силові тренування. Фітнес-клуби вже запускають спецпрограми для збереження м’язової маси, а телемед-сервіси продають підписки, де разом із рецептом ідуть аналізи та супровід нутриціолога.
Оскільки різке схуднення може залишити надлишок шкіри та спричинити втрату об'єму обличчя, зростання прибутків відзначає й сфера косметології та пластичної хірургії. Удослідженні 406 американських фахівців, опублікованому в червні 2026 року, кількість їхніх пацієнтів, які приймали GLP-1, зросла в середньому на 137% за 2023−2024 роки.
Хто платить за меншу вагу
Першими під удар потрапили традиційні програми для схуднення. Роками їхній бізнес тримався на дієтах, підрахунку калорій та платних курсах, але проти одного уколу ці методи виявилися безсилими. Найпоказовіший приклад — WeightWatchers, яка у 2025 році оголосила про банкрутство через борг у $1,15 млрд. Поширення GLP-1 просто вимило з компанії клієнтів, змусивши її терміново перепрофілюватися на продаж тих самих медикаментозних програм.
Наступними втрати підрахували баріатричні клініки та виробники хірургічного обладнання. За даними JAMA, поки використання GLP-1 стрімко зростало, кількість операцій зі зменшення шлунка в США впала на 34% — з 230 тисяч у 2022 році до 178 тисяч у 2024-му. Пацієнти дедалі частіше обирають ін'єкції замість скальпеля, позбавляючи клініки дорогих процедур, а таких гігантів, як Medtronic, — ринку збуту хірургічних систем.
Проте найбільший рахунок зараз отримують роботодавці та страховики. За даними International Foundation of Employee Benefit Plans, частка GLP-1 у страхових виплатах зросла з 6,9% у 2023 році до 11,4% у 2026-му. Наприклад, Bank of America витрачає на ці препарати для своїх працівників понад $250 млн на рік, що становить восьму частину всього медичного бюджету компанії.
Теоретично ці витрати мають окупитися в майбутньому — за рахунок меншої кількості інфарктів, інсультів та діабету. Але платити за уколи потрібно вже зараз, а фінансова віддача з’явиться лише через роки й, можливо, дістанеться вже іншому страховику. Саме тому компанії починають різати бюджети: посилюють правила видачі ліків, скасовують покриття або перекладають чек на самих працівників.
Чи може Україна повторити сценарій світових ринків?
Україна поки далека від американських масштабів, але рухається абсолютно тим самим шляхом. Попит на Оземпік у нас виник задовго до його офіційної появи в аптеках. Тривалий час препарати завозили «сірими» схемами з-за кордону й продавали через соцмережі від 9400 до 28 800 грн за упаковку — часто без рецепта та дотримання температурного режиму.
Офіційні продажі GLP-1 стартували лише в середині травня 2026 року, проте ринок вибухнув миттєво. Всього за два з половиною місяці препарат пройшов шлях від поодиноких аптек у кількох містах до загальнонаціональної мережі. Якщо в травні його продавали у кількох аптеках, то вже на початку серпня сервіс Tabletki.ua показував наявність Оземпіку в понад 2900 точках.
Продажі також стрімко йдуть угору. За даними Агентства медичного маркетингу, лише за липень українці придбали близько 4000 упаковок препарату. У грошах це понад 20 млн грн аптечного обороту всього за один місяць, що свідчить про формування повноцінного нового ринку.
Втім, повномасштабний американський сценарій нам поки не загрожує. Оскільки ціна однієї упаковки перевищує 5000 грн, масове споживання впирається в доходи населення. Зараз на цій хвилі заробляють насамперед аптечні мережі, приватні клініки та лабораторії, тоді як «чорні» імпортери втрачають колишню монополію. Помітний вплив на ресторани, ритейл і модну індустрію з'явиться лише тоді, коли уколи вийдуть за межі заможної аудиторії.
Досвід США чітко показує, що відбувається на цьому етапі. Гроші споживачів поступово перетікають від снеків, фастфуду й алкоголю в бік медицини, спорту, нового одягу та косметології. Україна лише ступає на цей шлях, але перші мільйонні витяги з аптек свідчать, що локальна «економіка Оземпіку» вже почала працювати.