► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Бізнесу запропонують державні приміщення для складів
Одним із перших кроків стане надання компаніям доступу до державних приміщень для розосередження складських потужностей.
За словами Корецького, Міністерство економіки, АРМА та Фонд державного майна протягом трьох днів мають підготувати перелік таких об'єктів.
Прем'єр наголосив, що головне завдання держави — не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, особливо до прифронтових регіонів.
Уряд працює над кредитами та страхуванням воєнних ризиків
Найближчим часом уряд також проведе окрему нараду з Національним банком, банками та профільними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Крім того, Кабмін опрацьовує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики, розширення митного коридору та створення дієвих механізмів страхування воєнних ризиків за підтримки міжнародних партнерів.
«Стандартні підходи в умовах війни не працюють — потрібні швидкі та нестандартні рішення», — наголосив Корецький.
Гетманцев закликав розширити програму «5−7-9»
Голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев підтримав необхідність додаткової допомоги бізнесу, який потерпає від російських обстрілів.
Серед першочергових кроків він назвав надання підприємствам приміщень для складів, запуск ефективної системи страхування воєнних ризиків, розширення державної програми доступного кредитування «5−7-9», посилення координації роботи на прифронтових територіях та розширення можливостей бронювання працівників для сумлінного бізнесу.
Також, за його словами, зараз недоречно переглядати умови еквайрингу, оскільки це може створити додаткове навантаження на підприємців.
Водночас Гетманцев зазначив, що можливостей для прямої компенсації збитків бізнесу з державного бюджету наразі немає. На його думку, основним джерелом відшкодування в майбутньому мають стати репарації, які росія повинна буде сплатити за завдані Україні збитки.
Нагадаємо
«Мінфін» писав, що уряд готує пакет рішень для підтримки бізнесу після серії російських атак на логістичну інфраструктуру. Зокрема, уряд планує забезпечити безперебійну роботу логістичних компаній і торговельних підприємств.
Після нічної атаки росії 5 серпня на Київ і Київську область були знищені великі логістичні об'єкти українських компаній.
Хто постраждав
Співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна повідомила, що компанія втратила найбільший розподільчий центр у Броварах, який обробляв понад 100 тис. замовлень щодня. За її словами, об'єкт повністю зруйнований і не підлягає відновленню.
Група «Епіцентр» заявила про знищення логістичного центру в Києві, двох складських комплексів у Калинівці та фактичну втрату одного з найбільших в Україні заводів із виробництва керамічної плитки. Через це компанія тимчасово переносить виробництво плитки на свої закордонні підприємства.
Від обстрілу постраждали також і інші компанії, серед яких, Novus, Нова пошта, Fozzy Group, Puma, Toyota, Євробетон, Liqui Moly Ukraine, Intertop та інші.