Шість заможних росіян та інші особи, обізнані з думками деяких мільярдерів, стверджують, що випадки конфіскації активів посилили побоювання еліти щодо можливого вилучення їхніх статків або втрати заощаджень.

Згідно з даними Bloomberg, що включають корпоративні звіти та записи про операції з нерухомістю, кілька мільярдерів останнім часом вивели активи з Росії через побоювання щодо банківського сектору.

Джерела повідомляють, що за останній рік деякі з найбагатших людей Росії змінили структуру своїх інвестиційних портфелів. В останні місяці цей процес прискорився. Тепер вони віддають перевагу інвестиціям у криптовалюти, золото, закордонну нерухомість та приватні інвестиційні фонди, особливо в країнах Перської затоки. Ці джерела вирішили залишитися анонімними, оскільки обговорювали особисті фінансові питання, які не призначені для публічного обговорення.

Протягом багатьох років російська олігархія користувалася прихильним ставленням Заходу, що зміцнило їхню репутацію завдяки великим бізнес-угодам, розкішним придбанням нерухомості та світським заходам. Однак після того, як у лютому 2022 року розпочалася війна, це призвело до різкого погіршення відносин із США та Європою, зробивши їх найгіршими з часів холодної війни. Міжнародні санкції змусили багатьох російських мільярдерів повернути активи до Росії та перереєструвати там свої компанії. У багатьох із них закордонні активи були заморожені.

Але всередині країни вони зіткнулися з новими ризиками. З 2024 року влада розпочала масштабні операції з конфіскації майна, спрямовані проти низки олігархів, зокрема тих, хто намагався зберегти зв’язки із зовнішнім світом, навіть через подвійне громадянство, або тих, хто раніше обіймав державні посади. Уповільнення російської економіки з 2025 року значно скоротило їхні доходи та обмежило можливості для збереження й примноження капіталу всередині країни.

Хоча обсяги неформального відтоку капіталу, наприклад, через непрозорі операції з криптовалютами, не відображені в офіційній статистиці, за даними двох джерел, обізнаних з інвестиційними рішеннями російських мільярдерів, сума виведених з країни коштів цього року становить десятки мільярдів доларів. На їхню думку, це більше, ніж минулого року.

За свідченнями очевидців, побоювання щодо конфіскацій та економічної нестабільності спричинили відновлення відтоку капіталу протягом останнього року.

Багато заможних росіян продовжували шукати можливості для інвестицій за кордоном, незважаючи на труднощі, пов’язані з війною та санкціями. Відтік капіталу залишався постійною проблемою в Росії протягом усього конфлікту — за даними Центрального банку, у перший рік війни з країни було виведено близько 250 мільярдів доларів.

Гроші для Путіна

Президент Путін шукає шляхи збільшення доходів в умовах, коли фінансові експерти попередили його про надмірні витрати на військові дії в Україні. Він прагне зберегти фінансування оборонного сектору, переносячи скорочення на інші статті бюджету. У той час як значна частина населення країни стикається з економічними труднощами, стан російських мільярдерів за останній рік значно покращився, що посилює тиск на них і змушує нести більшу частину фінансового тягаря.

Після закритої зустрічі з Путіним у березні, що відбулася за участю відомого мільярдера, деякі підприємці висловили занепокоєння. Мільярдер запропонував, щоб заможні бізнесмени зробили значний внесок у державний бюджет, що має бути відповіддю на їхню підтримку в 1990-х роках. Ця ініціатива отримала схвалення від Путіна.

Після зустрічі прес-секретар Пєсков спростував повідомлення про те, що Путін просив бізнесменів зробити пожертви після того, як згаданий мільярдер запропонував пожертвувати велику суму державі.

Один із бізнесменів зізнався, що переказує кошти до таких країн, як Кіпр та Об'єднані Арабські Емірати, побоюючись тиску з боку держави. Двоє інших заявили, що продовжують інвестувати в ОАЕ, Туреччину або Саудівську Аравію в тих самих обсягах, що й у попередні роки, а четвертий повідомив, що почав вкладати кошти в африканські проєкти.

Джерело, обізнане з фінансовими стратегіями заможних російських клієнтів, повідомило, що з 2024 року зростає інтерес росіян до розміщення капіталу за кордоном через посилення державного тиску.

Минулого року прокуратура повернула державі активи на суму понад 4 трильйони рублів ($51,5 млрд), заявив у березні генеральний прокурор Росії Олександр Гуцан. Серед бізнесменів, чиї активи були конфісковані на користь держави, опинилися Вадим Мошкович, засновник компанії «Рос Агро Плс» — одного з найбільших сільськогосподарських холдингів, Костянтин Струков, який контролював одну з найбільших золотодобувних компаній, та Дмитро Каменщик, який втратив контроль над московським аеропортом Домодєдово.

Способи втечі

На ринку нерухомості Дубая фіксується стійке зростання купівлі елітних об'єктів росіянами; також відзначається зростання інвестицій у нерухомість Туреччини та Монако.

Зміна методів переказу капіталу за кордон пов’язана з пошуком росіянами нових способів обійти західні санкції та уникнути уваги Кремля. Статус Дубая як криптохабу сприяє переказу коштів між різними юрисдикціями. Крім того, набирають популярності альтернативні маршрути через Вірменію, Казахстан і Киргизстан, де використовується стейблкоін A7A5.

Токен A7, розроблений однойменною компанією, що спеціалізується на транскордонних платежах, належить молдавському банкіру Ілану Шору та російському державному банку «Промсвязьбанк», який перебуває під жорсткими санкціями.

Компанія заявляє на своєму сайті, що забезпечує можливість здійснення платежів у будь-якій країні світу того ж дня. У вересні заступник голови «Промсвязьбанка» Михайло Дорофєєв повідомив, що A7 провела 7,5 трильйонів рублів (близько $96 млрд) транскордонних операцій. За перше півріччя 2025 року обсяг угод склав $90 млрд.

З минулого літа посилилася стурбованість станом російських банків, оскільки банківські чиновники висловили занепокоєння рівнем заборгованості на їхніх балансах і зазначили, що перспективи банків є більш серйозними, ніж це визнається публічно.

У травні аналітичний центр «Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування» попередив про ознаки можливої системної банківської кризи.