► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Гривневі депозити
За даними банкіра, перше півріччя 2026 року для ринку гривневих депозитів минуло під знаком відносної стабільності. Після періоду активнішого перегляду ставок банки переважно вийшли на рівень, який можна вважати ринковою рівновагою: середні ставки за гривневими вкладами залежно від терміну розміщення коштів тримаються в діапазоні 13−14,5% річних, а найпривабливіші пропозиції на ринку можуть сягати 16−17,5% річних.
«Головний підсумок першого півріччя полягає в тому, що гривневий депозит залишається простим, зрозумілим і достатньо прибутковим інструментом заощадження. Ставки стабілізувалися, а інтерес громадян залишається високим», — зазначив експерт.
Водночас, за його словами, у другому півріччі вкладникам варто оцінювати депозитні умови не з погляду «ставки з реклами», а із суто практичного фінансового розрахунку. Насамперед зіставити очікуваний дохід із двома показниками — інфляцією та можливою зміною курсу валют.
«Для вкладника депозит вигідний тоді, коли після сплати податків дохід перекриває зростання цін і можливу курсову різницю. Тобто клієнту варто рахувати не номінальну, а реальну дохідність», — пояснив банкір.
За поточних умов гривневі депозити залишаються привабливими, якщо річна інфляція не виходить за межі чистої дохідності вкладу. Для більшості депозитів це орієнтовно 10−12% річних після оподаткування, а для найкращих ринкових пропозицій — близько 13−13,5% річних. Тому інфляція вище 12−13% може стати сигналом, що реальна прибутковість депозитів помітно скорочується.
Другий маркер — це курс долара. Якщо вкладник розглядає альтернативу між гривневим депозитом і купівлею валюти, важливо оцінити, наскільки має зрости курс, щоб «з'їсти» депозитний дохід. Для коротших вкладів на 3−6 місяців критичним може бути зростання долара до рівня близько 47 грн. Для довших депозитів на 9−12 місяців, особливо за ставками 15−17,5% річних, межа привабливості вища — орієнтовно 49−50 грн за долар.
«Умовно кажучи, ультракороткі вклади більш чутливі до курсових коливань, адже вкладник має менше часу для накопичення відсоткового доходу. Натомість вклад на 9−12 місяців дає більший запас міцності. Водночас ультракороткий депозит має іншу перевагу: він гарантує клієнту фінансову гнучкість, адже гроші не „заморожуються“ надовго, а вкладник може швидко реагувати на зміну курсу, інфляції чи рішень НБУ щодо облікової ставки. Саме тому термін депозиту можна вважати одним із ключових параметрів прибутковості», — наголосив Дмитро Замотаєв.
На його думку, у другому півріччі конкуренція між банками дедалі більше зміщуватиметься в площину додаткових умов. Йдеться про бонуси для нових клієнтів, зручність відкриття депозиту онлайн, можливість поповнення, капіталізацію відсотків, програми лояльності та простоту управління вкладом через мобільний застосунок.
«Банки конкурують не лише розміром ставок. Для клієнта важить „повний пакет“ запропонованих переваг: наскільки легко відкрити вклад, чи можна поповнювати депозит, чи є бонус до ставки, як швидко можна керувати коштами, чи зрозумілі умови дострокового розірвання. У другому півріччі саме сервіс і гнучкість продукту можуть стати не менш важливими, ніж додаткові 0,5−1 в.п. річних до базової депозитної ставки», — зазначив експерт.
Що буде далі?
За прогнозом банкіра, до осені ринок гривневих депозитів має всі підстави залишатися в режимі помірної стабільності. Для різких змін ставок наразі немає достатніх передумов: інфляція залишається контрольованою, попит на гривневі заощадження зберігається, а банківська система має достатній рівень ліквідності.
Водночас порушити цей баланс можуть кілька факторів: різке прискорення інфляції, посилення девальваційних очікувань, зростання попиту на валюту, зміна монетарної політики НБУ або непередбачувані воєнні й зовнішньоекономічні обставини.
«У другому півріччі ми не побачимо „депозитні перегони“. Ринок перебуватиме в стані спокійної конкуренції за клієнта. Ставки можуть точково змінюватися, але навряд чи ринок масово піде в різке підвищення чи зниження без потужних макроекономічних приводів», — вважає Дмитро Замотаєв.