Ситуація перша: перевищення ліміту доходу ФОП

Найпоширеніший сценарій: підприємець на другій групі перевищив дозволений граничний обсяг доходу і вирішує — закриюсь, а потім відкриюсь заново, і ситуація ніби «обнулиться». На практиці це одна з найдорожчих помилок.

Згідно з пунктом 293.8 Податкового кодексу, при перевищенні ліміту ФОП зобов’язаний з наступного кварталу перейти на третю групу єдиного податку або на загальну систему, а з суми перевищення сплатити єдиний податок за ставкою 15%. Це зобов’язання не зникає в разі закриття — сплатити 15% доведеться в будь-якому випадку, тож жодної податкової вигоди закриття не дає.

Додатково працює обмеження підпункту 298.1.4 ПКУ: перейти на спрощену систему оподаткування можна лише один раз протягом календарного року. Якщо ФОП уже був платником єдиного податку цього року, це право вже використане — і при повторній реєстрації доведеться працювати на загальній системі до кінця року. Більше того, якщо протягом року діяльність припинялась, при поверненні на спрощену систему наступного року податкова однаково враховує весь дохід за попередній рік, включно з перелімітом — незалежно від факту закриття.

Замість схеми «закрити і відкрити заново» ФОП першої чи другої групи має розумнішу альтернативу — перейти на вищу групу єдиного податку, а згодом повернутися назад за умови дотримання вимог щодо доходу, КВЕДів і кількості працівників. Цю можливість підтверджують і самі податківці в індивідуальних консультаціях реєстру ЗІР, категорія 107.01.01.

Ситуація друга: бізнес тимчасово на паузі

Другий випадок — коли діяльність потрібно просто призупинити на кілька місяців. У Податковому кодексі немає поняття «сплячого режиму» ФОП, але це не означає, що заради тимчасового простою треба одразу закривати підприємницьку діяльність.

Один із варіантів — перехід на 3 групу єдиного податку. Оскільки податок тут рахується у відсотках від фактичного доходу, при нульовому доході до сплати також виходить нуль. Обов’язок сплати ЄСВ при цьому зберігається, за винятком пільгових категорій — пенсіонерів, осіб з інвалідністю, або якщо ЄСВ за підприємця вже сплачує роботодавець за основним місцем роботи. Перейти на третю групу можна з початку наступного кварталу, подавши заяву за 15 календарних днів до його початку.

Другий варіант — перехід на загальну систему оподаткування без доходу. Тут перевага в тому, що за відсутності чистого доходу ФОП не сплачує ні ПДФО, ні військовий збір, а обов’язку сплачувати ЄСВ за місяці без доходу немає — це пряма норма пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI. Якщо страховий стаж не критичний, ЄСВ можна взагалі не платити за прості місяці. Мінус цього варіанту — ризик обов’язкової реєстрації платником ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців, включно з періодом на спрощеній системі, перевищив 1 млн грн.

Ситуація третя: невирішені податкові питання

Третій і найризикованіший випадок — коли підприємець знає, що в його обліку є питання, які варто спочатку впорядкувати: документи, звітність, підозрілі платежі, борги. Тут закриття ФОП часто розглядається як спосіб уникнути уваги податкової — але на практиці відбувається протилежне.

Саме припинення діяльності ФОП є однією з прямих підстав для документальна перевірка при закритті ФОП за підпунктом 78.1.7 ПКУ. Після отримання інформації про закриття податкова аналізує діяльність підприємця через спеціальну комісію, що діє відповідно до методичних рекомендацій ДПС від 15.09.2020 № 499, і оцінює ризики:

  • наявність інформації про можливі порушення,
  • ризики заниження чи завищення зобов’язань,
  • наявність боргів,
  • працівників і рух коштів.

Перевірка не призначається автоматично для всіх — якщо діяльність була фактично «нульовою», без доходів і працівників, ризик мінімальний.

Важливо розуміти й глибину можливої перевірки. Стандартний строк давності — 1095 днів, але він зупинявся з 18 березня 2020 року до 1 серпня 2023-го на період карантину й воєнного стану. Це означає, що фактично перевіркою може бути охоплено до 2326 днів — приблизно 6,5 років. Якщо подавались уточнюючі декларації, строк рахується заново з дати їх подання. А щодо ЄСВ строки давності не застосовуються взагалі — перевірка й стягнення можливі за будь-який період відповідно до пункту 16 статті 25 Закону № 2464.

Тому, якщо в обліку є що впорядковувати, часто розумніша тактика — не закриватись одразу, а перейти на загальну систему оподаткування без доходу, подавати нульову звітність, дочекатися завершення періоду, який потенційно цікавий для перевірки, і лише після цього оформлювати закриття вже як «нульовий» ФОП.

Що перевірити перед прийняттям рішення

Перед тим як подавати заяву на закриття, варто пройтись коротким чек-листом:

  • чи не перевищено ліміт доходу поточної групи і чи не потрібен перехід на іншу систему замість закриття;

  • чи справді пауза в діяльності постійна, чи тимчасова, і чи не вигідніше перейти на 3 групу або загальну систему;

  • чи є незакриті питання з документами, звітністю чи платежами, які краще привести до ладу заздалегідь;

  • і який період потенційно може потрапити під перевірку з урахуванням продовжених строків давності.

Питання, коли не варто закривати ФОП, зводиться до одного простого принципу: закриття підприємницької діяльності не «стирає» податкові зобов’язання, борги чи ризики — воно лише змінює формат, у якому з ними доведеться мати справу.

При перевищенні ліміту доходу розумніша альтернатива — перехід на іншу групу з подальшим поверненням. При тимчасовій паузі — перехід на 3 групу або загальну систему замість повного припинення. А при незакритих податкових питаннях закриття взагалі може підвищити увагу податкової, а не зменшити її.