► Читайте телеграмм-канал «Минфина»: главные финансовые новости

Загальна кількість бездомних в Україні сьогодні може сягати 121 тисячу осіб. Ці дані суттєво розходяться з державними звітами, згідно яким на 1 січня 2026 року було зареєстровано лише 12 451 особу. Проте експерти «Деполь Україна» попереджають: реальна чисельність може бути ще вищою. Їх опосередковані оцінки доходять до мільйона людей, оскільки значна частина бездомних просто не потрапляє до офіційних обліків чи центрів допомоги.

Демографічний профіль та типовий портрет безхатька

Дослідження малює чіткий портрет типової бездомної особи:

  • 69% бездомних чоловіки, 31% — жінки.

  • найчисленніша вікова група — це люди 41−59 років (46%).

  • 40% опитаних — це внутрішньо переміщені особи (ВПО), 33% мають інвалідність, а 28% — це одинокі люди похилого віку.

  • 63% респондентів живуть без власного житла більше двох років.

Варто зазначити, що війна змінила структуру бездомності. Зокрема, кількість жінок, що звертаються за допомогою, зросла швидше за чоловіків. Чоловіки мобілізаційного віку часто уникають офіційних центрів допомоги, побоюючись мобілізаційних заходів.

Окрім того, з’явилися нові категорії: ВПО, які не змогли адаптуватися через високі ціни на оренду чи мовний бар'єр, а також ветерани, що мають труднощі з реінтеграцією.

Здоров’я, зайнятість та «моральна кар'єра»

Бездомність в Україні — це не лише відсутність даху над головою, а й серйозні виклики зі здоров’ям.

Лише 54% бездомних отримують необхідне лікування, а 77% взагалі не мають доступу до фахової психологічної підтримки. Окрім того, 78% опитаних не мають роботи, а головними джерелами виживання для них є державні виплати (41%), допомога благодійників (18%) або збір вторсировини (10%).

Щодо причин опинення на вулиці, експерти наголошують на трьох ключових факторах:

  • Війна та окупація стали причиною втрати житла для 46% опитаних.

  • Сімейні конфлікти призвели до розриву стосунків та втрати даху над головою для 22% респондентів.

  • Шахрайство з нерухомістю стало фатальним для 12% опитаних.

Важливим є феномен «моральної кар'єри» безхатька. Втрата соціального статусу та прийняття маргінального способу життя як норми відбувається протягом 3−6 місяців після втрати житла. Після цього періоду шанси на успішну реінтеграцію стрімко падають, оскільки людина втрачає мотивацію приймати допомогу.

Громадська думка та системні виклики

Суспільство досі демонструє суперечливе ставлення до проблеми. Хоча більшість українців (89%) декларують, що бездомні є повноправними членами суспільства, проте лише 14% оцінюють реальне ставлення до них як позитивне.

Основні стереотипи, які досі існують:

  • 80% опитаних переконані, що бездомні могли б працювати, якби мали бажання.

  • 70% пов’язують бездомність виключно з залежностями.

  • 53% вважають, що люди самі обирають такий спосіб життя.

В той же час значна частина опитаних бездомних осіб, зазначила, що ніколи не стикалася з алкогольною (63%) чи наркотичною (92%) залежністю протягом життя. Серед тих, хто має проблеми з алкоголем, майже половина респондентів мали цю проблему ще до втрати житла, а 38% стали залежними тільки після того, як опинились на вулиці.

Експерти «Деполь Україна» наголошують, що системна проблема полягає у відсутності превентивних заходів. Влада традиційно працює в режимі «гасіння пожеж», не маючи ніякого стратегічного плана. Але ефективна допомога можлива лише за умови створення нової спільноти навколо людини та залучення професійних соціальних працівників, як тільки людина втрачає дах над головою.

Автор:
Ярослава Крамаренко