► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Водночас у річному вимірі українські ІТ-компанії показали зростання. У травні 2025 року експорт ІТ-послуг становив $545 млн, тож за рік показник збільшився на $15 млн, або на 2,8%.
Попри місячне зниження, ІТ залишається одним із головних експортних напрямів української економіки. У травні частка ІТ-послуг у структурі загального експорту послуг становила 39,4%. Рік тому вона була вищою — 42,1%.
Куди експортували найбільше
>Основним ринком для українських ІТ-послуг залишаються США. У травні експорт у цьому напрямі становив $208 млн.
До десятки найбільших партнерів також увійшли:
- Велика Британія — $47 млн;
- Мальта — $43 млн;
- Кіпр — $34 млн;
- Польща — $22 млн;
- Швейцарія — $21 млн;
- Естонія — $21 млн;
- ОАЕ — $20 млн;
- Ізраїль — $19 млн;
- Німеччина — $17 млн.
Структура експорту показує, що український ІТ-сектор і далі орієнтується на розвинені ринки з високим попитом на аутсорсинг, інженерні команди, R&D та продуктові послуги. США залишаються найбільшим напрямом із великим відривом від інших країн.
Динаміка за п’ять місяців
У перші місяці 2026 року експорт ІТ-послуг рухався нерівномірно. У січні він становив $508 млн, у лютому — $544 млн, у березні — $592 млн, у квітні — $578 млн, у травні — $560 млн.
Березень став найсильнішим місяцем року: тоді експорт ІТ-послуг зріс до $592 млн, що на $48 млн, або на 8,8%, більше, ніж у лютому. Як раніше писав «Мінфін», це стало сигналом повернення галузі до зростання після слабшого старту року.
За січень-травень 2026 року Україна експортувала ІТ-послуг на $2,782 млрд. За аналогічний період 2025 року показник становив $2,684 млрд. Річний приріст — $98 млн, або 3,7%.
Це означає, що галузь поки не демонструє різкого прискорення, але поступово нарощує валютну виручку порівняно з минулим роком.
Галузь шукає нові опори
Український ІТ-експорт залишається стійким навіть в умовах війни, дефіциту кадрів, складної економіки та конкуренції на глобальному ринку. Але травневе зниження показує, що відновлення не є лінійним. На виручку впливають сезонність, темпи підписання контрактів, структура клієнтів, курсові очікування та обережність міжнародних замовників.
Для галузі дедалі важливішим стає пошук нових джерел попиту. Один із таких напрямів — оборонні технології та рішення для ОПК.
Українські компанії вже мають практичний досвід у розробці софту, дронових систем, аналітики даних, кібербезпеки, зв’язку та автоматизації процесів для потреб війни.
Саме тому спеціальні режими на кшталт Defence City можуть стати додатковим інструментом підтримки технологічного експорту. Якщо держава створить зрозумілі правила для компаній, які працюють на перетині ІТ та оборонної промисловості, це може допомогти галузі не лише втримати валютну виручку, а й перейти до продуктів із вищою доданою вартістю.
Як раніше писав «Мінфін», ІТ залишається одним із небагатьох секторів, які навіть під час війни здатні стабільно приносити валюту в країну. Але для подальшого зростання одних аутсорсингових контрактів уже недостатньо. Галузі потрібні інвестиції в продукти, defense tech, штучний інтелект, кібербезпеку та вихід на нові ринки.