► Читайте «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Категорії, що найчастіше потрапляли під блокування
Близько 97% усіх заблокованих ресурсів припали лише на три категорії — онлайн-казино, алкоголь/тютюн і пропаганду. Саме вони визначили динаміку першого півріччя, тоді як інші блокування залишалися переважно точковими або епізодичними.
Гральні «дзеркала»
Саме нелегальні майданчики з азартними іграми стали найбільшою категорією блокувань у першому півріччі 2026 року. З 2465 заблокованих ресурсів 2 144 були пов'язані з онлайн-казино та їхніми «дзеркалами».
Перші масштабні рішення з'явилися вже у лютому: так, лише за лютий-березень обмежили доступ до 443 таких сайтів. У квітні заблокували ще 365 ресурсів, у травні — 397, а в червні — 939 адрес за кількома рішеннями державного агентства PlayCity, які виконувала НКЕК. Більшість із них були новими доменами вже відомих брендів, що з'являлися після попередніх блокувань.
Підакцизні товари без ліцензій
Після нелегальних казино найбільша кількість рішень стосувалася сайтів із продажу підакцизної продукції без ліцензій. Загалом за пів року під блокування потрапили 157 таких ресурсів. Найбільше їх виявили на початку року: 24 — у січні та ще 87 — у лютому-березні. У квітні й травні кількість нових блокувань зменшилася до 10 і 36 сайтів відповідно.
Переважно це були інтернет-магазини, які пропонували спирт, алкогольні напої, тютюн, POD-системи та одноразові електронні сигарети з доставкою по Україні без ліцензій. Частина ресурсів використовувала однаковий дизайн, схожі назви й кілька доменів одночасно, що дозволяло власникам швидко відновлювати роботу після блокувань.
Пропагандистські та інформаційні ресурси
Інформаційні ресурси стали третьою за кількістю категорією блокувань — загалом під обмеження доступу потрапив 91 сайт. На початку року це були переважно окремі російські, німецькі, румунські, угорські, польські та білоруські сайти, які поширювали тези про «втому Заходу від підтримки України», виправдовували або замовчували російську агресію, просували сюжети про нібито «утиски угорської громади на Закарпатті», маніпулювали темою Волинської трагедії, а також публікували псевдорозслідування й конспірологічні матеріали.
Навесні під санкції РНБО потрапили ресурси «Юнармії» та видавництва «Русская идея», яке поширювало матеріали про «Святу Русь», заперечувало окремішність України та популяризувало ідеологію «русского мира».
Наприкінці червня категорія суттєво розширилася після введення в дію рішення РНБО про застосування санкцій до 19 вебресурсів російських медіа та інформаційних платформ. До переліку додалися: Gazeta.ru, Lenta.ru, Svpressa.ru, SMI2, Mirtesen, Utro.ru, FederalPress, Tatar-inform, а також пов'язані з ними сайти й субдомени. Крім вебресурсів, санкції охопили окремі Telegram- і YouTube-канали цих медіа, а також застосунок «МирТесен».
Категорії, які з'являлися епізодично
Не всі блокування вимірювалися сотнями сайтів. Протягом півріччя окремі рішення стосувалися ще чотирьох категорій ресурсів, кожна з яких мала свої особливості.
Псевдоаптеки та медичні сервіси
Псевдоаптеки та медичні сервіси з'являлися у рішеннях значно рідше, проте за пів року під блокування потрапили 29 таких сайтів. Найбільше відповідних епізодів припало на лютий-квітень: спочатку заблокували 10 ресурсів, а згодом — ще 19. Під блокування потрапляли онлайн-аптеки, сервіси пошуку ліків і сайти, які пропонували препарати для лікування онкологічних захворювань, ВІЛ, гепатиту та інших тяжких хвороб із доставкою поштою. Частина ресурсів приймала замовлення через месенджери або позиціонувала себе як міжнародні сервіси пошуку дефіцитних ліків.
Шахрайські сайти
До категорії шахрайських ресурсів увійшли 17 сайтів. У січні заблокували два фішингові майданчики, що імітували НАБУ, та ресурс, який використовував бренд «Київстар» для фейкових інвестиційних пропозицій. У лютому-березні з'явилися нові підробки під «Київстар», а також чотири криптовалютні сервіси, заблоковані в межах санкцій РНБО.
У червні кіберполіція повідомила про блокування фейкової «Дії», через яку зловмисники отримували персональні дані користувачів, а також підробленого сайту Національної поліції, де під приводом сплати штрафів виманювали гроші. Окремо правоохоронці викрили ресурс, що пропонував фальшивий «Резерв+» за щомісячну оплату.
Російські та піратські книги
У категорію заблокованих книжкових сайтів увійшли 18 ресурсів. Перше рішення припало на період лютий-березень, коли заблокували 5 майданчиків, друге на квітень — ще 4, і на травень — 7. Підставами ставали відсутність підтвердження прав на реалізацію такої продукції, а також продаж книжок російських видавництв і розповсюдження російськомовної літератури.
Під час перевірок «КнигоМанії», BookHaven, Nikoshop, Dreambook, N-Knigi, Vashakniga, Babadook та Book Hut виявляли книги російських видавництв «Эксмо», «АСТ» і «МИФ», зокрема видання, надруковані вже після початку повномасштабного вторгнення. На окремих ресурсах також пропонували піратські видання Стівена Кінга, Германа Гессе, Станіслава Лема, Коллін Гувер та інших авторів. Частина сайтів продовжувала продавати таку продукцію навіть після звернень щодо її вилучення.
Російські відеосервіси
Ця категорія з'явилася лише один раз — у квітні 2026 року, коли одним рішенням було обмежено доступ до 9 російських онлайн-ТБ і стримінгових сервісів. Підставою стало внесення їх Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення до переліку медіасервісів держави-агресора, після чого НКЕК повідомила провайдерів про необхідність заблокувати доступ.
До переліку увійшли Coocha, myru, Ontvtime.tv, RusTV, Tas-ix TV, «ГлавТВ», «Русское телевидение онлайн», «Смотреть онлайн ТВ» і «Телеканалы». Усі вони надавали доступ до російськомовного аудіовізуального контенту, зокрема телеканалів, фільмів і серіалів, а частина сервісів працювала як агрегатори телевізійних трансляцій.