► Читайте сторінку «Мінфіну» у Фейсбуці: головні фінансові новини
Про що кажуть в НБУ
«За новими правилами банки отримуватимуть меншу компенсацію, і це означатиме, що витрати за програмою мають скоротитися на другу половину року. Але, за нашими оцінками, до кінця року ми побачимо борг близько 10 мільярдів», — зазначила вона.
Торік заборгованість становила близько 8 млрд грн. Оцінка на кінець 2026 року є попередньою і може змінитися залежно від динаміки програми у другому півріччі, того, як швидко позначиться перегляд компенсаційних ставок, та можливого подальшого розширення програми.
За даними червневого Звіту про фінансову стабільність, на початок червня частка кредитів за програмою «5−7−9%» у гривневому портфелі бізнесу зросла до 33%. Розширення підтримки збільшило навантаження на бюджет програми та значно посилило ризик подальшого накопичення заборгованості держави перед банками.
Нацбанк вважає, що пільгове кредитування має бути доступним передусім для найуразливіших до воєнних ризиків позичальників, тоді як значна частина учасників програми спроможна залучати й обслуговувати кредити на ринкових умовах без субсидій.
Перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук зазначив, що програма «5−7−9%» і державні гарантії мають бути сфокусовані на прифронтових регіонах та секторах, де необхідно компенсувати недоліки ринку або надати додатковий стимул для розвитку.
Нагадаємо
10 червня уряд зменшив маржу банків за окремими кредитами програми: для мікробізнесу за інвестиційними кредитами — з 6 до 4 процентних пунктів (п.п.), малого бізнесу — з 4 до 3 п.п., середнього — з 3 до 2 п.п., стартапів — з 6 до 4 п.п., фізосіб-підприємців — з 12 до 5 п.п.
Тим-таки рішенням уряд запровадив у межах програми кредити до 150 млн грн на відбудову або відновлення зруйнованого чи пошкодженого внаслідок війни майна підприємств. Ставка за ними становитиме 0,1% річних у перші два роки, надалі — 5%, 7% або 9% залежно від розміру бізнесу та приросту робочих місць