► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Щомісяця через ці дві мережі проходить готівка на суму, еквівалентну близько $1 млрд. У Нацбанку вважають, що принаймні частина цих транзакцій може бути фіктивною або слугувати способом легалізації «брудної» готівки у великих масштабах.
У травні 2026 року регулятор наклав на компанії-власниці мереж — ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (EasyPay) та ТОВ «Свіфт Гарант» (City24) — рекордні штрафи у розмірі 135 млн грн на кожну за порушення вимог фінансового моніторингу. Окрім фінансових санкцій, НБУ вже розробляє регуляторні зміни, які можуть суттєво посилити правила гри на цьому ринку.
Що виявили перевірки Нацбанку
Комплексні перевірки регулятора, до яких залучали правоохоронні органи та в межах яких вилучали записи з камер відеоспостереження, підтвердили гіпотезу, що термінали є активним джерелом потрапляння «чорної» готівки в банківську систему.
Ключова проблема полягає в тому, що мережі зловживали спрощеним фінмоніторингом дрібних операцій (до 5 тис. грн), а в деяких випадках взагалі не вимагали підтвердження через мобільний телефон, посилаючись на проблеми зі зв'язком чи світлом.
Аналіз пулу операцій виявив масштабні аномалії:
- Надшвидкі розрахунки: Часу від початку транзакції до відправки грошей фізично бракувало для того, щоб людина встигла внести купюри в термінал.
- «Роздвоєння особистості»: Особи, які проходили спрощену ідентифікацію за номером телефону, вносили кошти майже одночасно в абсолютно різних регіонах України (наприклад, у Харкові та Ужгороді), що фізично неможливо.
- Фантомні черги: За даними звітності реєстраторів розрахункових операцій (РРО) через термінали проходив величезний потік транзакцій за короткий час. Проте вилучені відеозаписи з камер спостереження показали, що до цих апаратів фактично ніхто не підходив, тобто операції були фіктивними.
- Діри у звітності: Компанії, на чиї рахунки переказувалися мільйонні суми через ПТКС, не відображали ці грошові потоки у своїй податковій чи фінансовій звітності.
Співрозмовники ЕП зазначають, що близько 95% усіх транзакцій у цих мережах — це поповнення банківських рахунків (переважно карток monobank). При цьому належного фінмоніторингу не відбувалося: на стороні терміналів вважали, що перевіряти має банк, а в банках кивали на термінали. Також зафіксовані випадки, коли представники мереж займалися самоінкасацією без відповідних дозволів.
Хто стоїть за найбільшими мережами терміналів
EasyPay та City24 сумарно контролюють близько 70% ринку платіжних терміналів в Україні (понад 45 тис. апаратів).
EasyPay (ТОВ «ФК «Контрактовий дім») належить братам Олексію та Антону Авраменкам (син колишнього нардепа від «Партії регіонів» Володимира Авраменка, який раніше володів збанкрутілим банком «Траст»). За 2025 рік дохід компанії склав 2,11 млрд грн, а чистий прибуток — 118 млн грн.
City24 (ТОВ «Свіфт Гарант») належить Сергію Горбаню та входить до групи «Асканія». За даними ЕП, мережа суттєво розрослася після 2023 року, забравши собі близько 9 тисяч терміналів ліквідованого за порушення фінмону «Айбокс банку». Дохід компанії за 2025 рік становив 1,59 млрд грн, а чистий прибуток — усього 5,21 млн грн.
У НБУ звертають увагу на те, що за мільярдних оборотів і комісії від 1%, мережі декларують дуже скромні прибутки, штучно зменшуючи базу оподаткування через оренду більшості терміналів. Обидві компанії наразі відмовилися коментувати ситуацію до моменту офіційної публікації результатів перевірок самим Нацбанком.
Що буде далі та як зміняться правила
EasyPay та City24 після сплати штрафів продовжать працювати. За словами високопосадовця з НБУ, для позбавлення ліцензій необхідно юридично довести, що порушення носили системний характер протягом тривалого часу. Матеріали поточних перевірок щодо потенційного відмивання коштів уже направлені до правоохоронних органів.
Водночас цей прецедент змусив регулятора розпочати повне переписування правил гри для ринку терміналів. НБУ готує постанову, яка кардинально посилить фінансовий моніторинг користувачів ПТКС. Серед запланованих нововведень — запровадження обов'язкової ідентифікації клієнтів за допомогою фото- та відеофіксації, а також встановлення жорстких лімітів на кількість та суми операцій, які можна проводити через автомати самообслуговування.