Розширення горизонтів: що змінилося?
Донедавна основна увага Реєстру була зосереджена на фізичних особах — переважно на пошкодженому житлі. Проте з квітня 2026 року спектр доступних категорій суттєво розширився. Були запущені наступні групи заяв:
Категорії B1.1 та B1.2: призначені для держави Україна, органів місцевого самоврядування та громад. Вони стосуються пошкодження або знищення як критичної, так і некритичної інфраструктури.
Категорії C1.1 та C1.2: аналогічні напрямки для бізнесу (юридичних осіб). Мова йде про промислові об'єкти, енергетику, транспортні мережі та інші інфраструктурні елементи.
Категорія C3.1: мабуть, найбільш очікувана категорія для підприємців — «Пошкодження, знищення або втрата активів». Вона включає втрату обладнання, товарних запасів, транспорту та навіть втрату прибутку, пов’язану з руйнуванням цих активів.
Запуску цих категорій передувала значна дипломатична робота: у грудні 2025 року понад 35 держав підписали Конвенцію про створення Міжнародної Компенсаційної комісії. Саме ця комісія у майбутньому використовуватиме дані Реєстру для визначення конкретних сум виплат.
Хто реально може скористатися
Заяви в категоріях «С» можуть подавати юридичні особи будь-якої форми власності. Це і приватні заводи, і агрохолдинги, і комунальні підприємства. Категорії «B» відкриті для міністерств, муніципалітетів та державних установ.
Подача заяви здійснюється через вебпортал «Дія», що забезпечує прозорість та автоматизацію частини даних. Проте, на відміну від типових квартир, збитки бізнесу та інфраструктури мають складну структуру, що вимагає особливого підходу до доказової бази.
При подані заяви до Реєстру заявник повинен вказати орієнтовну суму вимоги. Саме тут виникає потреба в залученні професійних оцінювачів. Міжнародний реєстр збитків — це не просто база даних, це фундамент для юридичного процесу міжнародного рівня.
Коли необхідна професійна оцінка втрат
Обґрунтування суми вимоги: Реєстр вимагає детального опису та оцінки пошкоджень. Без звіту професійного оцінювача цифра у заяві може виглядати довільною. Фаховий звіт, підготовлений згідно з міжнародними або національними стандартами, надає заяві юридичної ваги.
Оцінка майбутніх витрат: Категорії інфраструктури (B та C1) дозволяють претендувати на компенсацію витрат на майбутнє відновлення. Розрахувати вартість відтворення складного об'єкта з урахуванням сучасних цін та технологій — завдання саме для профільних експертів.
Втрата активів та прибутку (C3.1): Оцінити вартість втраченого промислового обладнання, яке вже було у використанні, або розрахувати втрачений прибуток (lost profit) внаслідок зупинки підприємства — це складне аналітичне завдання. Професійний оцінювач допоможе виокремити прямі збитки від непрямих наслідків, що є ключовим для прийняття заяви Комісією.
Відповідність міжнародним стандартам: Оскільки компенсації будуть виплачуватися під егідою Ради Європи, докази повинні бути бездоганними. Оцінка, проведена сертифікованим спеціалістом, мінімізує ризики того, що заява буде визнана «явно необґрунтованою».
Як підготуватися до подання?
Реєстр рекомендує збирати всі можливі докази: фото, відео, акти ДСНС, свідчення та правовстановлюючі документи. Проте, якщо мова йде про складні об'єкти, першим кроком має бути саме експертне обстеження та подальша вартісна оцінка.
Важливо розуміти: внесення заяви до Реєстру — це ще не виплата грошей. Це офіційне визнання вас потерпілою стороною з юридично закріпленою претензією до агресора. Рішення про компенсацію прийматиме Компенсаційна комісія, і чим якісніше буде підготовлена оцінка сьогодні, тим швидшим і результативнішим буде розгляд у майбутньому.
Практичні поради: Як подати заяву без помилок
Щоб ваша заява була успішно внесена до Реєстру та в майбутньому пройшла розгляд Компенсаційної комісії, зверніть увагу на наступні нюанси:
Перевірте цифрові повноваження. Заяву від імені компанії подає керівник через «Дію». Якщо поданням займається інша особа (юрист чи профільний заступник), керівник має заздалегідь оформити цифрову довіреність у системі. Без цього доступ до подачі від імені юрособи буде закритий.
Синхронізація з державними реєстрами. Частина даних (про право власності на нерухомість) підтягнеться автоматично. Якщо ваше майно було зареєстроване до 2013 року і не внесене до Державного реєстру речових прав (ДРРП), обов’язково додайте скан-копії паперових документів (договори купівлі-продажу, свідоцтва, технічні паспорти).
Деталізація активів (для C3.1). Якщо ви заявляєте про втрату обладнання чи транспорту, готуйте витяги з бухгалтерського обліку (балансові довідки), акти інвентаризації, проведені після обстрілу чи деокупації, а також договори оренди або лізингу, якщо майно не було у повній власності.
Фото та відеофіксація — це «фундамент». Додавайте не лише загальні плани руйнувань, а й детальні фото серійних номерів пошкодженого обладнання, якщо це можливо. Використовуйте матеріали професійного технічного обстеження — це найкращий доказ факту та обсягу руйнувань.
Зберігайте «цифровий слід». Реєстр дозволяє зберігати чернетку заяви. Не поспішайте натискати «Відправити», поки не переконаєтесь, що всі файли читабельні та не перевищують допустимий розмір. Пам'ятайте, що подання завідомо неправдивих даних призведе до довічної відмови у компенсації.
Залучайте професіоналів заздалегідь. Оскільки Реєстр вимагає вказати суму вимоги, доцільно вже зараз мати хоча б попередній висновок оцінювача. Це позбавить вас необхідності вносити виправлення в майбутньому, коли механізм перейде від фіксації до виплат.
Запуск нових категорій — це сигнал для українського бізнесу: час фіксувати збитки професійно. Право на компенсацію є невід'ємним, але воно потребує належного документального та експертного підтвердження.