Регулятори почали сприймати ШІ як структурний зсув масштабу електрифікації чи інтернету — такий, що здатен змінити інфляцію, відсоткові ставки та самі інструменти, за допомогою яких центральні банки їх встановлюють.

Суперечка вже не про те, чи має ШІ значення. Вона про інше — про час, механізм впливу та напрямок: як швидко проявляться його наслідки, що відбуватиметься спочатку з цінами — зростання чи падіння — і як центральним банкам реагувати на фактор, який у короткостроковій перспективі може бути інфляційним, але в довшій — дезінфляційним.

Що ЄЦБ і Бундесбанк уже роблять з ШІ

Європейський центральний банк (ЄЦБ) найшвидше перейшов від теорії до практичного використання штучного інтелекту.

У блозі, опублікованому 21 квітня 2026 року, четверо економістів ЄЦБ — Оскар Арсе, Карін Клібер, Мікеле Ленца та Джоан Паредес — повідомили, що з кінця 2022 року модель машинного навчання стала частиною аналітичного інструментарію, який використовується для підготовки рішень з монетарної політики для Ради керуючих.

Модель аналізує близько 60 показників, що відображають інфляційні очікування, ціновий тиск, реальну економічну активність і фінансові умови, і оновлюється кілька разів на квартал. Її результати вже перевірялися на практиці.

У другому та четвертому кварталах 2025 року модель зафіксувала ризики зростання базової інфляції, які згодом справдилися: остаточні показники виявилися приблизно на 20 базисних пунктів вищими за офіційні прогнози Євросистеми.

«Штучний інтелект може допомагати відстежувати інфляційні ризики в режимі реального часу», — зазначили екперти.

Бундесбанк рухається схожим шляхом. Під час спільної конференції Bundesbank-SUERF у Франкфурті 9 грудня 2025 року президент Бундесбанку Йоахім Нагель підтвердив, що німецький центральний банк уже використовує широкий спектр застосувань ШІ для покращення аналітики та підтримки внутрішніх процесів.

Серед них — текстові інтелектуальні асистенти, аналіз документів за допомогою ШІ та модель MILA, яка оцінює комунікації центральних банків єврозони.

«Технології в кінцевому підсумку мають служити людям. І те саме стосується нас як центральних банків: ми використовуємо ШІ, щоб якнайкраще виконувати наші обов’язки, — сказав Нагель.

Що ФРС говорить про ШІ: від цікавості до ключових дискусій

У Федеральній резервній системі (ФРС) перехід до теми ШІ був зумовлений менше практичним впровадженням і більше зміною підходів — від загальної зацікавленості до серйозних дискусій про фундаментальні наслідки для монетарної політики.

Посадовці перейшли від простого визнання існування ШІ до обговорення того, як він може змінити базові компроміси, з якими стикається монетарна політика.

Минулого року член Ради керуючих ФРС Крістофер Воллер зазначив, що штучний інтелект впроваджується швидше, ніж персональні комп’ютери, інтернет чи смартфони, і що питання продуктивності тепер перебуває в центрі дискусій щодо грошово-кредитної політики.

«Ключове питання полягає в тому, чи сприятиме ШІ відновленню зростання продуктивності. Стійке зростання продуктивності понад 2% зазвичай підтримує зростання реальних доходів і рівня життя без інфляційного тиску. Як розробник монетарної політики, я сподіваюся, що штучний інтелект виправдає очікування», — сказав Воллер.

Виступаючи на заході Euro20+, організованому Нагелем у листопаді 2025 року, віцепрезидент Федеральної резервної системи Філіп Джефферсон підкреслив подвійний вплив штучного інтелекту на інфляцію.

З одного боку, технологія може знижувати витрати виробництва завдяки зростанню продуктивності. З іншого — вона здатна підштовхувати ціни на ресурси вгору.

«ШІ може чинити підвищувальний тиск на окремі категорії цін, оскільки багато компаній масштабують цю технологію. Водночас для ШІ потрібні дата-центри, які конкурують з іншими виробничими процесами за землю, енергію та інші ресурси. Тому вплив ШІ на інфляцію не є виключно стримувальним», — зазначив Джефферсон.

Найбільш політично чутливу позицію в дискусії займає Кевін Ворш, якого президент США Дональд Трамп висунув на посаду голови ФРС після завершення терміну Джерома Пауелла у травні.

Ворш назвав бум штучного інтелекту найпотужнішою хвилею зростання продуктивності за його життя та порівняв нинішній момент із кінцем 1990-х років, коли Алан Грінспен проводив м’якшу політику, ніж передбачали формальні правила, що супроводжувалося зростанням продуктивності та стабільними цінами.

Втім, під час слухань у Сенаті минулого тижня він зайняв обережнішу позицію. Ворш заявив, що ШІ наближається до «швидкості втечі» і застеріг, що політики поки не можуть покладатися на його потенційний приріст продуктивності.

«ШІ стає настільки значущим, що наближається до того, що можна назвати швидкістю втечі», — сказав він, додавши, що Федеральному резерву, можливо, доведеться переглянути свої макроекономічні моделі, які використовуються для прогнозування інфляції та економічної динаміки.

Водночас він визнав, що ця хвиля інновацій у перспективі може послабити ціновий тиск і спростити боротьбу з інфляцією, але зауважив, що наразі залишається невизначеність щодо того, як ці вигоди позначаться на ринку праці — другій складовій мандату ФРС поряд із контролем інфляції.

Волл-стріт розділився між «дезінфляційними оптимістами» та «інвестиційними яструбами»

Поки центральні банки ще дискутують, як трактувати штучний інтелект, Волл-стріт уже почав враховувати його наслідки в ринкових стратегіях. Найбільші компанії з управління активами та економісти інвестбанків закладають вплив технології у свої прогнози щодо інфляції, економічного зростання та дохідностей облігацій — і ринок дедалі чіткіше ділиться на дві протилежні позиції.

«Дезінфляційні бики» розглядають ШІ як позитивний шок пропозиції: нижчі ціни, нижчі ставки та зростання ризикових активів.

«Інвестиційні яструби» натомість бачать короткострокову інфляційну проблему: масштабний інвестиційний цикл, який підштовхує вгору ціни на електроенергію, погіршує баланс заощаджень та інвестицій і підвищує довгострокові дохідності облігацій ще до того, як з’являться ефекти від зростання продуктивності.

Найбільш радикальну дезінфляційну позицію озвучують представники індустрії управління активами. Майк Ганстад, керівник підрозділу управління активами Northern Trust обсягом $1,4 трлн, заявив Financial Times у квітні 2026 року, що ШІ може стати одним із найбільших позитивних шоків пропозиції в сучасній економічній історії.

На його думку, якщо ШІ забезпечить стале зростання продуктивності, він виконає дезінфляційну роль, яку роками не змогла завершити жорстка монетарна політика.

«Це майже так, ніби ШІ є вашою монетарною політикою — і він буде ефективнішим за все, що може зробити ФРС чи будь-який інший центральний банк у світі», — сказав Ганстад.

Натомість «інвестиційні яструби» очікують протилежного сценарію: настільки масштабного інвестиційного циклу, що він підніме ціни на електроенергію та дохідності облігацій ще до появи відчутного ефекту від зростання продуктивності.

Економісти Oxford Economics Бен Мей і Даніел Харенберг у лютому зазначили, що передчасне зниження відсоткових ставок на припущенні, що штучний інтелект матиме дезінфляційний ефект, було б помилкою. Наразі ШІ, навпаки, підштовхує інфляцію через зростання цін на електроенергію, інвестиції в дата-центри та ефект багатства, пов’язаний із підвищенням фондових ринків.

«Вплив ШІ на інфляцію залежатиме від того, наскільки зростання пропозиції в економіці буде компенсоване відповідним збільшенням сукупного попиту», — йдеться в аналітичній записці Oxford Economics.

Goldman Sachs дійшов подібного висновку. Економісти Мануель Абекасіс і Хончен Вей звернули увагу на, можливо, найменш оцінений канал впливу ШІ на інфляцію — ціни на електроенергію.

У США зростання цін на електроенергію становило 6,9% у річному вимірі до грудня 2025 року, значно перевищуючи загальну інфляцію PCE на рівні 2,9%. Goldman прогнозує, що інфляція на електроенергію для споживачів залишатиметься близько 6% у 2026 і 2027 роках, після чого сповільниться приблизно до 3,5% у 2028 році.

«Ми очікуємо, що дата-центри суттєво збільшать попит на електроенергію, забезпечивши близько 40% загального зростання попиту на електроенергію протягом наступних п’яти років», — сказав Абекасіс.

За оцінками Goldman Sachs, зростання вартості електроенергії додасть 0,2 відсоткового пункту до загальної інфляції у 2026 році та 0,15 в.п. у 2027-му. Основний непрямий ефект на базову інфляцію припадатиме на сектори медицини, транспорту та громадського харчування.

Питання — у часі, а не в напрямку

Наразі існує загальна згода щодо одного: штучний інтелект є настільки масштабним фактором, що змушує центральні банки переосмислювати, як працює економіка.

Невирішеним залишається питання послідовності. Якщо спершу проявляться ефекти зростання продуктивності, центральні банки можуть отримати простір для зниження ставок без ризику нового розгону інфляції.

Якщо ж спочатку відбудеться інвестиційний бум — через зростання цін на енергію, попит на капітал та підвищення вартості активів — тоді політики, які надто рано пом’якшать умови, можуть бути змушені швидко розвернути політику назад.

Це разюче відрізняється від ситуації ще кілька років тому, коли штучний інтелект майже не згадувався у виступах центральних банків.