► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Масштаби фінансового дефіциту та вартість кредитів
Загальна сума, необхідна для відновлення інфраструктури та економіки, становить близько 800 млрд доларів протягом наступних десяти років. При цьому 360 млрд доларів з цієї суми потрібні вже в перші п'ять років для того, щоб запобігти економічній стагнації. У цей найближчий п'ятирічний період критично важливо залучити 120−140 млрд доларів безпосередньо від іноземних кредиторів. Проте інституційні інвестори та глобальні банки уникають надання великих обсягів фінансування через низький суверенний рейтинг держави, що автоматично призводить до захмарних відсоткових ставок за позиками.
Фокус на гарантії замість прямого фінансування
Наявні фінансові інструменти експерти описують як надмірно бюрократичні. Вони орієнтовані переважно на підтримку малого бізнесу і працюють за моделлю виділення прямих кредитів, а не покриття ризиків. Для вирішення проблеми пропонується змінити пріоритети на користь «дерискінгу» (зниження ризиків). Це означає, що кошти міжнародних партнерів мають спрямовуватися на формування гарантій. Такий механізм дозволить здешевити приватні кредити до 6 відсоткових пунктів та відкриє шлях до фінансування масштабних проєктів з боку банківського сектору.
Капітал першого ризику та швидкість дій
Ще одним обов'язковим кроком є залучення мільярдів доларів приватних коштів як «капіталу першого ризику» — ресурсу, що першим покриватиме потенційні фінансові збитки у разі форс-мажорів. Аналітики наголошують на необхідності діяти без прив'язки до дати завершення бойових дій: формувати конкретні проєкти та вести переговори з банками потрібно вже сьогодні. Водночас успіх ініціативи вимагає розбудови прозорої архітектури координації та управління коштами між усіма учасниками процесу. Паралельне впровадження структурних реформ дозволить країні відмовитися від залежності від міжнародних донорів і перейти до реального ринкового зростання.
Чому це важливо
Зміна моделі з класичного кредитування на страхування ризиків є ключовим механізмом доступу до глобального банківського капіталу в умовах високої турбулентності. Жорсткі внутрішні правила міжнародних фінансових установ (комплаєнс) не дозволяють їм вкладати кошти в нестабільні зони без суверенних чи інституційних гарантій. Впровадження описаних механізмів «дерискінгу» об'єктивно визначить, чи отримає країна необхідні ресурси для запуску великих індустріальних та інфраструктурних проєктів, чи зіткнеться з інвестиційним вакуумом після завершення поточних програм підтримки.