Зазначимо, що для боржників і зараз діють такі обмеження. «Наприклад, якщо у вас є борги, ви не зможете продати квартиру. Якщо нотаріус виявить вас у списку боржників, то відразу зупинить угоду», — каже голова агентства нерухомості «КиївДімСервіс» Андрій Романов.
Але на сьогодні багато що залежить від людського чинника. Наприклад, можуть бути зволікання з блокуванням рахунків, а той самий нотаріус може «не помітити» вас у реєстрі боржників. Тепер же система робитиме все в автоматичному режимі — включатиме «блоки» швидко і за усіма напрямками.
Не розібравшись у нюансах нового закону, деякі ЗМІ вже написали, що «в українців за борги забиратимуть квартири та машини», і це викликало великий резонанс. «Мінфін» разом із експертами з'ясував, що ж насправді зміниться, та чи справді новий закон працює лише на користь кредиторів.
Що написано у новому законі
Авторство законопроєкту № 14005 належить групі депутатів. Документ вони розробили на виконання рекомендацій Ради Європи щодо спрощення процедур виконання судових рішень, оскільки це є невід'ємною частиною права кожного громадянина на захист.
«Запропонованими змінами передбачено, зокрема, розширення функціоналу автоматичної системи виконавчого провадження щодо взаємодії виконавців із державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими платіжними системами тощо, запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами», — наголошується у пояснювальній записці до законопроєкту.
Там також зазначається, що реалізація нового закону дозволить «оптимізувати стадії виконавчого провадження, терміни виконання виконавчих дій, та підвищить ефективність виконавчого провадження».
Які нововведення прописує новий закон?
Створення нової інтегрованої системи. Вона об'єднає існуючі реєстри боржників, банківських установ, бази МВС, нотаріусів. Сенс її створення полягає в тому, що вона дозволить автоматично блокувати рахунки та операції з майном боржників.
Автоматичне виключення із реєстру боржників при погашенні заборгованості. Так само, як і блокування грошей та майна, відбуватиметься зворотний процес — розблокування. Щойно ви розрахуєтеся з боргами, вас в автоматичному режимі виключать з Єдиного реєстру боржників і відразу знімуть усі обмеження щодо банківських рахунків, операцій з майном тощо. Зараз для багатьох це болісне питання: навіть після закриття боргу людина не може користуватися, наприклад, своїм банківським рахунком, тому що дані щодо нього продовжують «висіти» в реєстрі. Отже, доводиться довго нагадувати виконавцю, щоб той «зняв бан».
Зміна порога боргу за іпотекою. Розмір боргу за іпотекою, по досягненню якого дозволено запускати процес стягнення, у новому законі збільшили з 20 до 50 мінімальних зарплат — тобто у понад удвічі. «Для позичальників це суттєве послаблення — потрібно накопичити боргів за кредитом на понад 400 тисяч гривень, перш ніж вами зацікавиться виконавча служба», — каже голова адвокатського об'єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.
Посилення комунікації виконавчої служби з держорганами. Наприклад, до законів про дорожній рух і депозитарну систему внесли зміни, згідно з якими при спробі боржника переоформити транспортний засіб, закрити рахунок у цінних паперах тощо, йому не тільки відмовлять, а й не пізніше наступного дня зобов'язані повідомити про таку спробу виконавчу службу.
Головні зміни: швидке блокування доступу до майна для боржників та автоматичне зняття арешту
«Цей закон значно підвищить ефективність виконавчого провадження, тобто стадій, коли вже є рішення суду, виконавчий припис нотаріуса чи інший виконавчий документ, і борг потрібно реально стягнути», — пояснила «Мінфіну» адвокатка Юлія Антоненко.
За її словами, цьому сприятимуть такі нововведення:
- Цифровізація процедури, що передбачає електронну форму виконавчих документів, автоматичний обмін між судами, виконавцями, банками, держреєстрами. Це скорочує час від рішення суду до арешту активів боржника.
- Швидкий пошук майна боржника. «Державні та приватні виконавці отримають швидкий доступ до інформації про рахунки в банках, нерухомість, авто, доходи, корпоративні права», — каже Антоненко. За її словами, раніше це займало тижні чи навіть місяці, а тепер відбуватиметься майже автоматично.
- Блокування операцій боржників. Особи в Єдиному реєстрі боржників отримуватимуть відмови при спробах відчуження авто, нерухомості, перереєстрації активів тощо (крім окремих випадків, наприклад, для погашення боргу), — пояснила адвокатка.
- Банки зобов'язані оперативніше повідомляти про відкриття/закриття боржниками рахунків, тому виконавці зможуть швидко отримувати інформацію про кошти.
Адвокат Геннадій Капралов каже, що в Україні рішення судів часто взагалі не виконуються або виконуються роками. Тому держава спробувала зробити систему стягнення боргів прозорішою і менш залежною від людського чинника.
«Суть — не в зміні базових принципів права власності, а в зміні інструментів контролю над боржниками. Фактично, створюється єдина цифрова система, в якій статус боржника автоматично впливає на можливості проводити юридично значущі дії з майном.
Виконавці отримають оперативний доступ до інформації про рахунки, доходи та майно боржника через електронну взаємодію з відповідними системами, що зробить значно складнішим можливість приховати активи. Банки, зі свого боку, зобов'язані оперативно реагувати на постанову про арешт коштів та надавати інформацію про рахунки та операції", — каже Капралов.
Керуючий партнер адвокатського об'єднання «Юридична компанія WINNER» адвокат Ігор Ясько каже, що для бізнесу новий закон одночасно посилює відповідальність боржників і підвищує шанси кредиторів на реальне стягнення. Так, буде прискорено внесення юросіб та їх посадових осіб до реєстру боржників, розширено електронну взаємодію виконавців із банками та реєстрами, що дозволить оперативно виявляти та наладати арешт на активи, блокування реєстраційних дій щодо майна та корпоративних прав боржника. «Це ускладнить ухилення від виконання рішень, але водночас покращить інструментарій бізнесу, як претендента на відшкодування», — зазначив Ясько.
Нові ризики для боржників
Але, за словами Капралова, новий закон запускає й нові ризики для боржників.
«Через автоматизацію зростає ймовірність технічних чи бюрократичних помилок. Тобто, якщо людину помилково внесуть до реєстру боржників, вона може фактично втратити можливість розпоряджатися своїм майном до моменту виправлення ситуації», — пояснив «Мінфіну» адвокат.
Юлія Антоненко також вважає, що найбільшою проблемою нового закону є автоматизація без відповідного захисту прав боржника. «Якщо в системі помилка, застарілі дані чи дубльований борг, арешти можуть накладатися швидше, ніж людина встигне оскаржити такі дії. Тому ключові питання — не цифровізація, а оперативне оскарження, швидке зняття арештів, відповідальність за помилкові дії, захист мінімальних коштів для життя», — каже Антоненко.
Капралов додав, що значно скоротиться час між рішенням виконавця та фактичним блокуванням банківських рахунків. «Якщо раніше, через паперовий документообіг у боржника могло бути декілька днів, доки лист йшов до банку, для оскарження рішення в суді чи сплати боргу добровільно, то тепер обмеження можуть запускатися значно швидше, навіть за лічені години. В окремих випадках людина може дізнатися про це вже після фактичного блокування рахунків», — зазначив Капралов.
Окремий аспект — концентрація великого обсягу даних у руках виконавців та держорганів, що має підвищити вимоги до захисту інформації та запобігання зловживанням. Також автоматизація зменшує гнучкість системи — особисті обставини можуть враховуватися рідше, ніж за «ручного» процесу.
Чи забиратимуть в українців квартири за борги
Окрема «страшилка», яку запустили багато експертів, пов'язана із, нібито, спрощеною конфіскацією в українців квартир і машин за борги за новим законом.
Чи це так насправді?
«Закон не створює окремої підстави для конфіскації єдиного житла. Вилучення квартири, як було, так і залишається можливим у таких випадках:
- житло є предметом іпотеки, і боржник істотно порушує зобов'язання,
- інших активів замало для погашення боргу, а є виконавчий документ", — пояснив Ігор Ясько.
Юлія Антоненко каже, що новий закон справді частково спрощує конфіскацію майна. «Але тут важливо розмежовувати. Конфіскація — це кримінальне покарання, санкція за злочин за рішенням суду. Новий закон такої конфіскації не регулює. Що ж до примусового стягнення майна боржника, його новий закон посилює. Якщо є борги та виконавчий документ — майно боржника простіше знайти, накласти на нього арешт та реалізувати. Тобто для пересічного громадянина наслідки можуть виглядати як „забрали майно“, але юридично це не конфіскація, а виконання рішення про стягнення», — уточнила адвокат.
За її словами, для фізосіб з'являються такі ризики:
- Старі борги швидше «оживатимуть». Кредити, штрафи, аліменти, комунальні заборгованості, рішення МФО — все це може виконуватися швидше.
- Проблеми із продажем майна. Напередодні угоди люди несподівано можуть виявити себе у реєстрі боржників.
- Арешт рахунків без зволікань. Часу на виведення грошей може не виявитися.
Для бізнесу відкриваються такі ризики:
- Швидше стягнення дебіторської заборгованості, що є плюсом для компаній-кредиторів.
- Ризик паралічу рахунків. При суперечці чи боргу блокування може бути швидшим, ніж раніше.
- Більше значення юридичного аудиту — перед придбанням активів чи компаній варто уважніше перевіряти виконавчі провадження.
За словами Капралова, щодо нерухомості, то новий закон не спрощує її «вилучення», але прискорює процедуру.
«Закон не змінює загальну черговість стягнення: спочатку кошти, потім рухоме майно, і лише в окремих випадках — нерухомість. Причому, якщо раніше боржник міг встигнути продати або переписати майно до реакції виконавця, то тепер такі дії блокуються автоматично. Для боржників це означає суттєве звуження можливостей для уникнення відповідальності», — підсумував адвокат.
За які борги забиратимуть гроші та майно
Які борги є критичними для запуску стягнення на майно?
Ігор Ясько каже, що ключовим є не вид боргу, а наявність виконавчого документа. До запуску автоматичних обмежень можуть призвести:
- Кредити та інші договірні борги — за рішенням суду або виконавчого припису.
- Аліменти.
- Податкові борги, штрафи, заборгованість за комунальні послуги — за умови оформлення виконавчого документа.
- Заборгованість бізнесу перед контрагентами, працівниками, орендодавцями — за рішенням суду.
«Розмір боргу не є гарантією відсутності обмежень. Навіть відносно невеликі суми після передачі на виконання можуть спровокувати арешт коштів та блокування операцій із майном», — пояснив Ігор Ясько.