► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Ціна конфлікту та дефіцит фінансування Організації
За словами Флетчера, управління ООН з координації гуманітарних справ (OCHA) наразі зіткнулося з «катаклізмічною» кризою фінансування. Загальний цільовий бюджет для надпріоритетного плану порятунку 87 мільйонів людей становить 23 мільярди доларів, проте поточний дефіцит сягає близько 10 мільярдів доларів. Водночас загальне фінансування гуманітарних агентств скоротилося на 50% (з 50 млрд до 20 млрд доларів). Менш ніж двох тижнів американських витрат на війну в Ірані було б достатньо, щоб повністю покрити цей глобальний річний план ООН.
«Дипломатія нерухомості» Трампа та ризик автократії
Представник ООН описав нинішні відносини з адміністрацією Дональда Трампа як «американські гірки». За його словами, замість традиційного державного управління нова команда застосовує підхід «дипломатії нерухомості», який орієнтований на особисті стосунки та створення контрольованого хаосу, а не на повагу до інституцій.
Флетчер наголосив, що нормалізація агресивної риторики з боку Вашингтона (зокрема, погроз «вбомбити в кам'яний вік» та знищити цивілізацію) є вкрай небезпечною. Це розв'язує руки іншим автократам у світі, дозволяючи їм безкарно атакувати цивільну інфраструктуру всупереч міжнародному праву. Крім того, дипломат зізнався, що наразі розглядає можливість відмови від фінансової допомоги США, якщо вона буде супроводжуватися ідеологічними вимогами щодо абортів чи прав трансгендерних осіб. «Якщо він [Трамп] завершить 14 війн, давайте йому Нобелівські премії миру, але давайте їх дійсно завершувати, а не просто говорити про це», — зазначив він.
Згортання підтримки з боку Великої Британії та Європи
Криза недофінансування спровокована не лише діями США (які раніше забезпечували 40−45% бюджету ООН), а й політикою європейських держав. Колишній британський дипломат Флетчер звинуватив політиків Великої Британії в тому, що вони вже понад 10 років займаються «стрільбою по своїх» (внутрішньою боротьбою), через що країна опинилася в глухій оборонній позиції. Він підкреслив, що відмова Лондона від багаторічного зобов'язання витрачати 0,7% валового національного доходу на закордонну допомогу зруйнувала міжнародний авторитет Великої Британії і стала зручним приводом для інших країн наслідувати цей приклад.