► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Корекція ціни на тлі геополітики
Спотове золото (контракти з негайною поставкою металу) наразі торгується на рівні близько 4 838 доларів за унцію. Від свого піка наприкінці січня ціна металу впала приблизно на 10−12%, увійшовши в зону корекції, попри загострення геополітичних ризиків. Це різкий розворот порівняно з минулорічним ралі, коли саме закупівлі центробанків підтримували ціни попри зростання процентних ставок.
«Ми спостерігаємо помітні розпродажі золота центральними банками, які виступають окремими учасниками ринку», — зазначила в коментарі Ніккі Шилдс, керівниця відділу стратегій щодо металів компанії MKS Pamp.
Енергетика, оборона та слабкі валюти
Аналітики пов'язують цю тенденцію з реаліями воєнного часу. Дорога нафта б'є по економіках, що залежать від імпорту, а коливання валютних курсів змушують регуляторів активніше втручатися в роботу фінансових ринків. Крім того, на держави тиснуть зобов'язання щодо розширених витрат.
За словами Шилдс, багато банків «сиділи на прибутковій скарбничці, коли ціни сягали близько 5 000 доларів за унцію». Тепер деякі з них використовують ці резерви, щоб оплатити збільшені рахунки за енергоносії та оборону, або ж для підтримки слабких національних валют.
Найбільше під ударом опинилися центробанки ринків, що розвиваються. Зміцнення долара США та висока вартість запозичень посилюють тиск на їхні місцеві гроші. Стів Брайс, головний інвестиційний директор Standard Chartered, пояснює: «Слабкість валют країн, що розвиваються, змусила деякі центральні банки продавати золото для стабілізації курсів».
Хто вже «відкрив скарбнички»
Хоча офіційні дані про продаж резервів часто публікуються із затримкою або залишаються закритими, ринок вже фіксує конкретні ознаки. Згідно зі звітом дослідницької компанії Metals Focus, опублікованим минулого четверга, у березні Туреччина стала найпомітнішим продавцем. Її офіційні золоті запаси скоротилися на 131 тонну через свопи (операції з тимчасового обміну активами) та прямі продажі, оскільки влада намагалася втримати ліру. Від початку війни за участю Ірану турецька ліра оновила історичні мінімуми, впавши ще на 1,7% щодо долара США.
Схожа динаміка спостерігається і в інших державах. За даними Metals Focus, росія скоротила золоті запаси в останні місяці, ймовірно, для фінансування дефіциту бюджету. Гана також продавала резерви для підвищення валютної ліквідності. Навіть голова центробанку Польщі, яка була найбільшим покупцем золота у 2024 та 2025 роках, нещодавно розглядав можливість продажу частини запасів для фінансування оборонних витрат.
Втрата головного драйвера та альтернативи на ринку
Цей зсув має велике значення, оскільки центробанки останніми роками були найпотужнішою опорою ринку золота. За даними World Gold Council, з 2022 по 2024 рік вони щороку купували понад 1 000 тонн, що є історичним рекордом офіційного попиту. Проте вже у 2025 році обсяги закупівель знизилися до 863 тонн, оскільки ринок зіткнувся з високою волатильністю.
Аналітики банку Natixis зазначають, що розпродажі з боку центробанків збіглися з масовим виходом роздрібних інвесторів із золота. Ще одним фактором відтоку капіталу в Natixis називають зростання дохідності державних облігацій США — вищі відсотки за борговими паперами знижують привабливість золота, яке само по собі не генерує пасивного доходу.
Водночас великі власники резервів, такі як Резервний банк Індії, Народний банк Китаю та німецький Бундесбанк, не розкривають своїх поточних операцій із металом. Це підкреслює обмежену видимість реальних грошових потоків у державному секторі.
Передісторія
За даними історичних звітів World Gold Council, до початку нинішньої кризи попит на золото з боку офіційних установ мав безпрецедентний характер. У 2024 році світові центробанки викупили 1044 тонни металу, керуючись бажанням зменшити залежність від долара та захиститися від інфляції. Наприклад, Туреччина за 2024 рік збільшила запаси на 75 тонн золота, що робить нинішнє скидання нею 131 тонни всього за один місяць наочною ілюстрацією екстремальної нестачі ліквідності. Польща, яка у 2024-му додала до своїх резервів понад 90 тонн і публічно називала золото стратегічною опорою безпеки, наразі стикається з жорстким вибором між накопиченням та необхідністю «живих» грошей для посилення війська на тлі регіональної нестабільності.
Чому це важливо
Для глобальної макроекономіки ця тенденція ілюструє зміну моделі поведінки держав під час кризи. Традиційно золото вважається «тихою гаванню», у якій країни накопичують капітал напередодні потрясінь. Проте нинішній макроекономічний тиск — поєднання дорогої нафти, сильного долара США та високих кредитних ставок — настільки сильний, що держави змушені монетизувати свою «подушку безпеки». Це означає, що ринок втрачає найпотужнішого гаранта високих цін: якщо центробанки продовжать продавати метал для оплати рахунків та підтримки економіки, золото буде залишатися під тиском, а інвесторам доведеться шукати дохідніші альтернативи (на кшталт держоблігацій) для збереження вартості своїх портфелів.