► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Як працюватиме «автозапис»?
Нова модель передбачає систему автоматичного зарахування: кожного працівника за замовчуванням приєднуватимуть до накопичувального рівня зі сплатою внесків. Проте за людиною залишається право в будь-який момент відмовитися від цієї опції.
За словами Улютіна, досвід Європи доводить неефективність примусових накопичень. Для тих, хто все ж обере цю модель, держава обіцяє розробити надійні фінансові інструменти для захисту заощаджень від інфляції.
Чотири стовпи оновленої системи
Реформа передбачає структурування виплат за кількома напрямками:
- Базова виплата: гарантована сума від держави для запобігання бідності серед літніх людей, незалежно від рівня їхнього минулого заробітку.
- Страхова частина: виплата, що залежатиме виключно від стажу та обсягу сплачених внесків (без прив’язки до середньої зарплати по країні чи року виходу на пенсію).
- Добровільні накопичення: кошти, які людина відкладає самостійно через систему «автозапису».
- Реформа спецпенсій: виплати суддям та прокурорам більше не будуть тягарем для загальної солідарної системи — їх фінансуватимуть через окремі професійні механізми.
Ціна питання та терміни
За попередніми розрахунками, впровадження такої моделі у 2027 році коштувало б бюджету 150 млрд грн (стара система потребує 120−140 млрд грн).
Контекст
Попередні спроби провести пенсійну реформу у 2023 році провалилися через брак голосів у парламенті. Тепер уряд готує новий законопроєкт, який, за оптимістичними прогнозами Дениса Улютіна, Верховна Рада може ухвалити до кінця 2026 року.