► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Структура капіталу: від спадщини до іноземних активів
Згідно з офіційною статистикою, левову частку додаткових фінансових надходжень українці отримують не від ведення бізнесу чи інвестицій, а через перерозподіл майна. Найбільшою статтею доходів у цьогорічних деклараціях стали спадщина та отримані в подарунок активи — їх оцінили у 6,6 млрд гривень.
Другим за обсягом джерелом збагачення стали доходи, отримані з-за кордону, які склали 3,4 млрд гривень. Операції з продажу рухомого та нерухомого майна принесли декларантам 1,8 млрд гривень, а здавання власності в оренду — 1,2 млрд гривень. На інвестиційних доходах громадяни заробили 1,0 млрд гривень, тоді як всі інші джерела прибутку сумарно склали 971,2 млн гривень.
Концентрація багатства: географія та податкові рекорди
З 92 тисяч осіб, які вже подали звітність, 8,3 тисячі громадян офіційно визнані мільйонерами (тобто задекларували дохід понад 1 млн гривень за минулий рік). Ця вузька група осіб акумулювала понад половину від усіх зафіксованих коштів — 38,2 млрд гривень. Саме вони згенерували майже 1,1 млрд гривень податкових зобов'язань із загальних 1,6 млрд. Варто зазначити, що загальний обсяг визначених до сплати податків цьогоріч зріс на 560 млн гривень порівняно з минулорічними показниками.
В регіональному розрізі абсолютним лідером за обсягами задекларованих статків традиційно залишається Київ із показником у 16,3 млрд гривень. Далі з великим відривом йдуть Дніпропетровська (6,6 млрд гривень), Львівська (6,0 млрд гривень) та Київська (5,8 млрд гривень) області. Водночас абсолютний рекорд зі сплати податків встановив не мешканець столиці, а житель Хмельницької області — за результатами своєї декларації він має перерахувати до бюджету понад 18,3 млн гривень.