► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Тотальна залежність від імпорту
Україна сьогодні має майже 100% залежність від імпорту світлих нафтопродуктів та LPG. Це ключовий постулат для розуміння поточної ситуації. Через постійні удари внутрішнє виробництво не є стабільним джерелом нафтопродукту. Сьогодні є — завтра виробництво може зупинитися на місяці. Планувати на цьому неможливо. Тому імпорт — це основа.
Другий важливий постулат, до якого ринок був змушений адаптуватися: завжди купуй більше, ніж потрібно, і вези більше, ніж потрібно. Бо з 2022 року статистично зрозуміло — частина продукту буде знищена. Водночас створювати значні запаси всередині країни дуже складно — вони швидко «горять».
Раніше можна було говорити про безпечне зберігання за кордоном, але навіть це перестає бути гарантією. Наприклад, Румунія вже вводить обмеження на експорт і транзит нафтопродуктів. Крім того, майже всі міжнародні постачальники після загострень у світі підвищили премії на продукт, а перевізники — тарифи.
Анатомія вартості: що формує ціни на українських АЗК
Якщо ми залежимо від імпорту, то собівартість пального в Україні напряму залежить від:
• світових цін на нафтопродукти,
• курсу гривні до долара (основної валюти розрахунків),
• курсу до євро (бо акциз розраховується в євро).
Через це ціни в гривні доволі швидко реагують на глобальні зміни.
Минулої п’ятниці біржа ІСЕ в Лондоні закрилася по дизелю на рівні понад $1,520 за тонну. За березень — зростання більше ніж удвічі. Ще раз повторюся — зростання за один місяць більше, ніж в два рази. Відповідно, логічне питання: як мають реагувати ціни на українських АЗК?
Якщо рахувати:
• близько 92 грн/л — розмитнена собівартість на польському кордоні,
• ~2,5 грн/л — логістика до Києва,
• ~3 грн/л — витрати АЗК та адміністративні,
• ~2,5−2,7 грн/л — операційні податки,
і це без урахування оборотного капіталу, амортизації та відновлення зруйнованого.
При цьому в Україні ціни не виросли вдвічі за місяць. І держава, і бізнес розуміють чутливість ситуації та працюють над пом’якшенням цінового шоку.
Податки та МВФ: чому Україна не може піти шляхом Європи
У багатьох країнах Європи знижують ПДВ і акцизи, вводять регулювання, а також закликають населення менше споживати пальне. Зменшення податків дійсно допомагає домогосподарствам.
В Україні це зробити значно складніше:
• через війну,
• через бюджетні обмеження,
• і через позицію Міжнародний валютний фонд.
Хоча, парадоксально, через високі ціни бюджет отримує значно більше ПДВ при імпорті, зменшити податкове навантаження все одно непросто.
Кешбек у смартфоні та відмова від цінових обмежень
Що тоді може працювати? Один з варіантів — Кешбек.
Це спосіб повернути домогосподарствам частину надходжень від ПДВ без формального зниження податків. І Україна — одна з небагатьох країн, яка технічно здатна зробити це таргетовано завдяки Дія.
Адміністративне обмеження цін — не варіант. Ми це вже проходили у 2022 році: результат — дефіцит. Зараз держава робить висновки і працює разом із ринком, щоб продукт був у наявності без обмежень.
І бізнес, зі свого боку, буде робити все, щоб ринок був наповнений. Навіть якщо частину інфраструктури регулярно знищують — будемо везти знову і знову. Як казав колись один мій добрий знайомий: «пʼєм, ригаєм, знову пʼєм».
Але у держави завжди залишається «козир у рукаві» — зниження ПДВ та акцизу, якщо світові ціни продовжать зростати.