► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Як реагувала гривня
За словами Пишного, водночас обмінний курс гривні до євро та багатьох інших валют країн — основних торговельних партнерів України, змінився незначно.
«Російська агресія і надалі залишається основним ризиком, створюючи загрози для цінової динаміки та економічної активності в Україні. Водночас упродовж останніх місяців посилилися ризики, пов’язані із загостренням геополітичної конфронтації у світі», — сказав голова НБУ.
За його словами, якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. З одного боку, це додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні, з іншого, — збільшуватиме спроможність росії продовжувати повномасштабну війну.
Однак, на думку голови НБУ, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається також ймовірність реалізації і позитивних сценаріїв. Вони, зокрема, пов’язані з посиленням військової й фінансової підтримки партнерів.
«З початку року Україна отримала $5,5 млрд офіційного фінансування. Завдяки цим надходженням уряд мав змогу профінансувати усі критичні видатки бюджету та зберегти запас коштів для покриття майбутніх бюджетних потреб. Міжнародні резерви залишалися на високому рівні та на кінець лютого становили близько $55 млрд. Такий рівень резервів підтримує високу спроможність НБУ забезпечувати стійкість валютного ринку», — сказав Пишний.
Що відбувається на міжбанку
Конфлікт на Близькому Сході призвів до зростання попиту на валюту та зростання курсу долара не тільки в Україні, але й у світі, але ситуація на міжбанківському валютному ринку України залишається контрольованою, констатував Національний банк України.
«Офіційний курс станом на 13 березня був на рівні 44,16 грн/$1, офіційний на сьогодні 43,90 грн/$1. Ситуація на міжбанківському ринку з точки зору поточної ситуації нами розглядається як задовільна», — сказав заступник голови Національного банку України Юрій Гелетій.
За його словами, у січні та лютому події на валютному ринку підпорядковувалися сезонним чинникам, у тому числі у першій половині січня спостерігалась помірна девальвація гривні через традиційне збільшення бюджетних видатків наприкінці бюджетного року.
«З другої половини січня протягом шести наступних тижнів спостерігали збільшення пропозиції валюти, відповідно скоротився чистий попит, і гривня перебувала у такому боковому тренді на рівнях 43,10−43,30 грн/$1», — констатував Гелетій.
Він зауважив, що Нацбанк очікував у березні традиційного сезонного збільшення пропозиції та ревальвації гривні, але внаслідок подій на Близькому Сході та геополітичного шоку відбулось зростання попиту, яке було, перш за все, зумовлено цінами на енергетичні ресурси.
«Зріс попит на енергетичні ресурси, що зумовило розширення чистого попиту на валютному ринку протягом вже першої половини березня. Ми також спостерігали укріплення долара в парі долар-євро, що зумовило зростання попиту на імпорт товарів, оплата за які здійснюється в євро. Також меншою була пропозиція, це зумовлено з тим, що експортери зменшили продаж валюти», — описав заступник голови НБУ ситуацію на міжбанку.
Він додав, що також спостерігалося зростання попиту на готівкову валюту: якщо в лютому середньоденний показник складав $25 млн, то в останні дні - десь $45−47 млн.
«Тим не менше, ситуація є контрольованою. Нашим пріоритетом, згідно зі стратегією валютних пом’якшень, є розширення гнучкості коливань. Це забезпечується. Нам важливо забезпечити посилення адаптивності нашої економіки до внутрішніх та зовнішніх шоків», — зазначив Гелетій.