► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Ціни на пальне та інфляція
Одним із перших безпосередніх наслідків стало подорожчання енергоносіїв. У НБУ зазначають, що за фактом у березні вже зафіксовано зростання цін на пальне на 12,5%. Прогнозується, що ця цифра може збільшитися до 16%.
У разі закріплення таких цін на високому рівні, це матиме наступний вплив на споживчий кошик: зростання вартості пального додасть близько 0,45% до показника річної інфляції.
Оскільки витрати на логістику та пальне закладені в собівартість більшості товарів і послуг, непрямий ефект може бути вдвічі більшим за прямий — тобто додатково до 0,9%.
Якщо блокування Ормузької протоки триватиме, показники інфляції на кінець 2026 року можуть виявитися вищими за ті, що закладалися у січневий макроекономічний прогноз НБУ.
Торговельний баланс та імпорт
Зростання цін на нафту, газ та добрива на світових ринках безпосередньо тисне на обсяги українського імпорту:
- Енергоносії: якщо ціна на нафту закріпиться у діапазоні $80−100 за барель, вартісні обсяги імпорту до кінця року можуть зрости на $1,5−3 млрд.
- Добрива: Близький Схід забезпечує близько третини світових поставок добрив, зокрема майже половину виробництва сечовини. Тому їх подорожчання може збільшити витрати України на імпорт ще на $140 млн на рік.
Експорт та ВВП
Попри негативні чинники, у НБУ запевняють, що прямої загрози для українського експорту немає. Логістичні маршрути України переважно пролягають через Чорне море або західний кордон, тому конфлікт їх не зачіпає.
Більше того, існують певні компенсаторні фактори: на світових ринках паралельно зростають ціни на зернові та продукти харчування, що може частково перекрити втрати від дорогого імпорту за рахунок зростання валютної виручки від експорту. Прямого суттєвого впливу на ВВП не очікується, хоча можливий негативний ефект через уповільнення економік країн ЄС — основних торговельних партнерів України.
Безпекові ризики та санкційний тиск
Національний банк окремо виділив кілька визначальних наслідків безпекового характеру:
- Фіскальні можливості агресора: високі ціни на енергоносії створюють для росії додатковий фінансовий простір для продовження війни. Це підвищує ризики інтенсифікації обстрілів української території.
- ППО та ресурси: затяжний конфлікт на Близькому Сході може спричинити певний дефіцит засобів для підтримки достатнього рівня протиповітряної оборони, що є предметом особливої уваги політичного керівництва України.
З огляду на ці обставини, позиція Національного банку залишається чіткою: санкційний тиск на рф повинен лише посилюватись, щоб нівелювати переваги, які вона отримує від дестабілізації світового енергетичного ринку.