Нафтовий шок та логістичний колапс
Найбільша загроза — це інфляція. Нічого нового та дивного — всі великі війни мають інфляційний ефект, як наслідок руйнування виробничих ланцюжків. У випадку іранської війни, ключова проблема — це постачання нафти, а, отже, зростання ціни. В понеділок вранці ф’ючерси на нафту стрибнули на 25% до $115 за барель, що є найбільшим зростанням ціни за один день з 1980 року, коли був створений ринок ф’ючерсів.
Статистично, підвищення ціни на нафту на 10% на тривалий термін «з'їдає» 0,1 — 0,2% глобального ВВП та підвищує інфляцію на 0,2 — 0,4%. З початку війни ціни на нафту зросли більше ніж на 50% і не факт, що на цьому зупиняться. Як бачите, арифметика проста — якщо «епічна лють» швидко не вгамується, а ціна на нафту залишиться на поточному рівні чи, не дай боже, продовжить зростати, то світова економіка суттєво пригальмує, а інфляція прискориться. І в цьому контексті головним є питання — як довго ціна на нафту залишатиметься високою? Ймовірна відповідь: поки в Ормузькій протоці не відновиться вільне безпечне судноплавство.
Криза в Європі та США
Серед розвинутих країн ледь не найгірша картинка вимальовується в Європі. Ще до війни на Близькому Сході Європейський центральний банк (ЄЦБ) прогнозував інфляцію в єврозоні у 2026 році на рівні 1,9%. Це нижче, ніж в США, але мусимо визнати, що європейська економіка більш залежна від експорту нафти та газу і страждатиме набагато сильніше за американську, за умови, що війна затягнеться.
За оцінками ЄЦБ, зростання ціни на нафту на 14% та на газ на 20% підвищить інфляцію на 0,5%. Як бачимо, поточні ціни на енергоносії вже вдвічі перевищили грудневі оцінки європейських економістів, а якщо до цього додати проблеми із багатьма іншими виробничими ланцюжками та ослабленням євро, то інфляція, з якою начебто вже було покінчено, знову стукає у двері. Принаймні, Goldman Sachs вже підвищив прогноз інфляції в єврозоні на 2026 рік на 0,3%.
У США інфляція вже котрий рік ніяк не повернеться до цільового показника у 2%, а інфляційний ефект війни здатен лише погіршити ситуацію. За оцінками RBC Economics, якщо ціна на нафту триматиметься на рівні, близькому до $100 за барель, інфляція у США підвищиться з нинішніх 2,4% до 3%.
З економічним зростанням що в США, що в Європі теж не все гаразд. Останній звіт про стан ринку праці у США, опублікований минулої п’ятниці, свідчить про зростання безробіття і зрештою — про охолодження економіки. В Європі ще гірше — січневий прогноз від МВФ щодо зростання економіки єврозони складає лише 1,3%. Це і так небагато, а за оцінками Goldman Sachs війна може зменшити зростання ще на 0,2%.
Ризики стагфляції та уроки минулого
Отже, як бачимо, в країнах, що є найбільшими торговими партнерами України, ситуація складається не найкращим чином, і якщо війна затягнеться на місяці, то зростання інфляції створить чималі загрози економічному зростанню і підвищить ризик стагфляції. На думку одного з керівників ФРС Austan Goolsbee: «зростання безробіття у поєднанні із шоковим підвищенням ціни на нафту створює саме те стагфляційне середовище, у якому жодному центральному банку буде не до сміху».
Трохи історії. Колись, в 1965−82 роках, США пережили епоху так званої «Великої інфляції», коли зростання споживчих цін сягало аж 15%. Тоді основними причинами стали ліберальна політика ФРС, надлишкові державні витрати, викликані війною у В'єтнамі, та зростання цін на нафту.
Щось схоже маємо й зараз, хіба що ФРС, поки ним керує Павелл, все ще намагається тримати ситуацію під контролем. Але якщо новий голова центрального банку США, який обійме посаду вже в травні, почне слухняно виконувати накази Трампа, а це дуже ймовірно, війна триватиме, а ціни на нафту залишатимуться високими, то всі передумови для «Великої інфляції 2.0» буде створено. Як з цим розбиратиметься Трамп, це його справа, а нас більше хвилює, що буде з цінами в Україні?
Прогноз для України
Якщо провести певні історичні паралелі, то зростання інфляції у світі, насамперед, в країнах, які є найбільшими торговими партнерами України, завжди закінчувалося зростанням інфляції і у нас, що природньо, враховуючи структуру української економіки. Згадайте, хоча б, як росли ціни в пандемію. Ще й досі здається, що вони все ніяк не зупиняться.
Цього разу, якщо війна в Ірані не закінчиться швидко, ефект може бути ще сильнішим, враховуючи майже повну відсутність власних енергоресурсів та величезну залежність України від європейського та американського імпорту.