► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Ісламська Республіка видобуває близько 3,3 млн барелів на добу (3% світового видобутку), будучи четвертим за величиною виробником в ОПЕК. Проте стратегічне значення країни значно вище через її контроль над ключовими логістичними артеріями.
Головні «больові точки» для ринку нафти
1. Видобуток та активи Ірану
Попри багаторічні санкції, Іран наростив видобуток з менш ніж 2 млн барелів у 2020 році до сучасних 3,3 млн. Близько 90% іранського експорту йде до Китаю через мережу приватних нафтопереробних заводів.
НПЗ Абадан — найстаріший завод країни, що переробляє понад 500 000 барелів на добу.
Острів Харг — головний логістичний хаб у Перській затоці, через який проходить понад 2 млн барелів на добу. У суботу іранські ЗМІ повідомили про вибух на острові, проте офіційного підтвердження ураження саме нафтового терміналу поки немає. Напередодні удару Іран терміново заповнював танкери та виводив їх у море, намагаючись врятувати сировину від потенційної атаки.
2. Загроза Ормузькій протоці
Ормузька протока є «вузьким місцем» для світової енергетики: через неї проходить п'ята частина всієї світової нафти (включаючи поставки з Саудівської Аравії та Іраку), а також значні обсяги зрідженого газу з Катару.
Тегеран неодноразово загрожував повністю перекрити протоку. Хоча такий крок є екстремальним і ніколи не застосовувався, це може призвести до катастрофічного стрибка цін на нафту.
Альтернативи: Саудівська Аравія та ОАЕ мають трубопроводи, що оминають протоку, але їх потужності недостатньо, щоб компенсувати повну блокаду.
3. Регіональна ескалація та удари у відповідь
Іран має досвід атак на енергоактиви сусідів. У 2019 році Тегеран звинуватили в атаці на саудівський об'єкт Абкайк, що тимчасово зупинило 7% світового видобутку.
Аналітики вважають тривале перекриття протоки малоймовірним, проте Іран може застосувати:
- Глушіння GPS-сигналів танкерів (минулого року це вже спричинило зіткнення суден).
- Мінування морських шляхів.
- Атаки дронів на НПЗ у регіоні.
Залежність Китаю
Китай є найбільш вразливим до дестабілізації в протоці, оскільки є найбільшим покупцем нафти з Перської затоки. Тегерану доведеться балансувати між бажанням помститися США та ризиком роздратувати Пекін — свого головного економічного та дипломатичного союзника.
Читайте також: Крипторинок обвалився після удару Ізраїлю по Ірану: $100 млн ліквідацій за 15 хвилин
Нагадаємо
Під час конфлікту минулого року нафта марки Brent підскочила вище $80 за барель, але ціна швидко впала, коли з'ясувалося, що інфраструктура не пошкоджена. Проте з початку 2026 року ціни вже зросли на 19% саме через побоювання ударів США по Ірану.
«Аналіз історичних подій показує, що ціни на нафту зазвичай зростають на 4% у відповідь на кожне скорочення поставок на 1%», — зазначає Зіад Дауд, головний економіст Bloomberg.